§ 4. Німеччина Договір про Німецький союз (1815 р.)

(Витяги)

Пункт І

Самодержавні князі і вільні міста Німеччини з включенням його велич­ності імператора Австрії і королів Пруссії, Данії і Нідерландів, а також ім­ператор австрійський і король пруський як представники їх спільних воло­дінь, які раніш належали Німецькій імперії, король Данії як представник Голштінії, король Нідерландів як представник Великого герцогства Люк­сембурзького — укладають міцний союз, який буде називатися «Німець­кий союз».

Пункт II

Мета цього останнього — збереження зовнішньої і внутрішньої безпе­ки Німеччини та незалежності й недоторканості в окремих німецьких дер­жавах...

Пункт IV

Союз управляється союзним сеймом, в якому всі члени його мають в особі уповноважених або окремий голос, або спільний, що проте не примен­шує становища держав у союзі.

Пункт V

Австрія головує на зборах союзу. Кожний член союзу має право вно­сити пропозиції і ставити доповіді, а головуючий повинен ставити їх в певні строки на обговорення.

Пункт VI

Німецький союз збирається на пленарні засідання в тих випадках, ко­ли редагуються або змінюються основні закони союзу, видаються постано­ви, що стосуються союзної конституції або союзних установ чи загальноко­рисних установлень іншого роду. На згаданих пленарних засіданнях, згідно з різницею у величині окремих союзних держав, повинен бути прийнятий такий підрахунок голосів: Австрія дістає 4 голоси, Пруссія — 4, Саксо­нія — 4, Баварія — 4, Ганновер — 4, Вюртемберг — 4, Баден — 3, Кургес-сен — 3, Велике герцогство Гессен — 3, Голштінія — 3, Люксембург — З, Брауншвейг — 2, Мекленбург-Шверін — 2, Нассау — 2, Саксонія-Вей-мар— 1, Саксонія-Гота— 1, Саксонія-Кобург— 1, Саксонія-Мейнінген— 1, Гільдбурггаузен — 1, Мекленбург-Стреліц — 1, Гольштейн-Ольден-бург— 1, Ангальт-Дессау— 1, Ангальт-Бернбург— 1, Ангальт-Готен — 1,

503

Шварцбург-Зондергаузен — 1, Шварцбург-Рудолыитат — 1, Гогенцол-лерн-Гехінген — 1, Ліхтенштейн — 1, Гогенцоллерн-Зігмарінген — 1, Валь-дек — 1, Реусс — старий кордон — 1, Реусс — новий кордон — 1, Шаум-бург-Ліппе — 1, Ліппе — 1, вільне місто Любек — 1, вільне місто Франк­фурт— 1, вільне місто Бремен — 1, вільне місто Гамбург — 1. Разом 69 голосів.

Нова історія в документах і матеріалах / За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — ВипускІІ. —К, 1935. — С 10—11.

Імперська Конституція (28 березня 1849 р.)

(Витяги)

Відділ І. Держава

Німецька імперія складається з території попереднього Німецького союзу...

§ 5. Окремі німецькі держави зберігають свою самостійність, оскільки остання не обмежена імперським управлінням; їм належить уся верховна влада й права, оскільки вони не передані імперській владі.

Відділ II. Імперська влада

§ 6. Тільки імперська влада є міжнародним представником Німеччини і окремих німецьких держав...

§ 10. Право оголошення війни і укладення миру належить виключно імперській владі.

§11. Усі збройні сили Німеччини перебувають у розпорядженні ім­перської влади...

§ 33. Німецька імперія утворює єдину митну і торговельну територію, оточену спільним митним кордоном, із скасуванням усіх внутрішніх мит­них кордонів...

§ 41. Імперській владі належить право законодавства і верховний на­гляд над поштовим відомством, саме над організацією, тарифами, транзи­том, розподілом поштових доходів і над відносинами між окремими пошто­вими відомствами...

§ 45. Тільки імперській владі належить право законодавства і верхов­ний нагляд над грошевою системою. Вона повинна запровадити в усій Німеч­чині одну й ту саму монетну систему.

Відділ III. Глава держави

§ 68. Главою держави робиться один із можновладних німецьких князів.

§ 69. Сан є спадковим у династії князя, який підвищений у нього. Він передається по чоловічій лінії по праву старшинства.

§ 70. Титул глави держави: «Імператор Німеччини».

Відділ IV. Рейхстаг

§ 85. Рейхстаг складається з двох палат: палата представників держав і палата народних представників.

Відділ VI. Основні права німецького народу

§ 130. Німецькому народові надаються нижчезазначені права. Вони повинні правити за норму для конституцій окремих німецьких держав, і ні одна конституція або ні одне законодавство будь-якої з окремих німецьких держав ніколи не повинне скасовувати або обмежувати їх.

§ 131. Німецький народ складається з підданих держав, що створюють Німецьку імперію...

§ 137. Оголошується рівність усіх станів перед законом.

Дворянство як привілейований стан знищується. Всі станові привілеї скасовуються. Всі громадяни рівні перед законом.

§ 138. Свобода особи недоторканна...

Арешт якої-небудь особи, крім випадків затримання на місці злочину, може бути проведений тільки по суду. Судова постанова повинна бути по­дана арештованому в момент арешту або протягом наступних за останнім двадцяти чотирьох годин...

§ 143. Кожний член німецької нації має право вільно висловлювати свою думку усно, на письмі, в пресі і в образотворчому мистецтві.

§ 144. Кожний громадянин користується повною свободою сумління.

Ніхто не зобов'язаний висловлювати свої релігійні переконання. Кож­ний член німецької нації користується повною свободою у здійсненні гро­мадських або домашніх обрядів своєї служби божої.

§ 152. Наука і її теорії вільні.

§ 153. Викладання й виховання перебувають під верховним наглядом держави і, крім викладання релігії (закону божого), не підлягають наглядові духівництва як такого...

§ 159. Кожний громадянин має право звертатись на письмі з прохання­ми й скаргами до влади, до народних представництв і до рейхстагу...

§ 164. Власність недоторканна...

§ 166. Назавжди знищуються всякі відносини кріпацької залежності.

504

505

Відділ VII. Гарантія конституції

§ 197. Імперський уряд або уряд якої-небудь окремої держави має пра­во тимчасово скасувати в разі війни або повстання для окремих округ основ­ні права щодо арешту, обшуку і свободи зборів.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуски. —К, 1935. — С 62—63.

Конституційна хартія Пруссії (31 січня 1850 р.)

(Витяги)

Титул І. О государственной территории

1. Все области монархии, в их нынешнем размере, образуют прусскую государственную территорию.

2. Границы этой государственной территории могут быть изменены лишь законом.

Титул II. О правах пруссаков

4. Все пруссаки равны перед законом. Сословные преимущества унич­ тожаются. Общественные должности доступны всем способным занять их, под условиями, указанными в законе.

5. Личная свобода гарантируется. Закон определяет условия и формы, при которых допустимы ограничения ее, в особенности личное задержание.

6. Жилище неприкосновенно. Вторжение в него, домашние обыски, арест писем и бумаг могут производиться лишь в случаях и формах, указан­ ных законом.

7. Никто не может быть изъят от подсудности своим законным судьям. Нельзя учреждать исключительных судов или чрезвычайных комиссий.

8. Наказания могут предписываться и налагаться лишь согласно с за­ коном.

9. Собственность неприкосновенна. Полная или частичная экспропри­ ация может применяться только в интересах общественного блага под усло­ вием предварительной уплаты, в экстренных же случаях по крайней мере предварительного исчисления вознаграждения.

10. Гражданская смерть и наказание конфискацией не могут приме­ няться.

11. Свобода эмиграции может быть ограничена государством лишь в силу требований воинской повинности. Не будет взиматься особого сбора за эмиграцию.

12. Свобода религии, образования религиозных обществ (ст. 30 и 31) и домашнего или публичного отправления религиозных церемоний неприко­сновенна. Пользование гражданскими и гражданско-политическими права­ми независимо от вероисповедания. Пользование религиозной свободой, однако, не должно стоять в противоречии с гражданскими и гражданско-по­литическими обязанностями.

20. Наука и преподавание ее свободны.

21. Для образования юношества будут открыты публичные школы. Родители и заменяющие их не могут оставлять своих детей или вверенных им без обучения в том объеме, который установлен для публичных народ­ ных школ.

22. Право преподавать, основывать и руководить учебными заведени­ ями свободно для каждого, если он докажет подлежащим государственным учреждениям свою нравственную, научную и техническую способность.

23. Все публичные и частные учебные и воспитательные заведения на­ ходятся под надзором чиновников, назначенных государством. Учителя пуб­ личных заведений имеют права и обязанности государственных чиновников.

24. При учреждении публичных народных школ должны по возмож­ ности приниматься во внимание религиозные отношения. Религиозное обучение в народных школах должно производиться соответствующими религиозными обществами. Внешнее управление народною школою при­ надлежит общине. Государство назначает, из числа способных к тому лиц, учителей публичных народных школ, при законом установленном участии общины.

25. Средства для учреждения, содержания и расширения публичных народных школ даются общиной, а в случае, если будет доказано, что сред­ ства общины недостаточны, то государством. Обязательства, падающие на третьих лиц в силу особых правовых оснований, сохраняются. Государство гарантирует народным учителям определенный доход, сообразно с местны­ ми условиями. Обучение в публичных народных школах бесплатно.

26. Специальный закон урегулирует все народное образование.

27. Каждый пруссак имеет право свободно выражать свои мнения сло­ вом, письмом, печатью и изображениями. Цензура не может быть введена; всякого рода другое ограничение свободы прессы возможно только законо­ дательным порядком.

28. Преступления, совершенные посредством слова, письма, печати и изображений, караются на основании общих уголовных законов.

29. Все пруссаки имеют право, без предварительного разрешения вла­ стей, мирно и без оружия собираться в закрытых помещениях. Это постанов­ ление не относится к собраниям под открытым небом, которые требуют предварительного разрешения власти на основании закона.

506

507

30. Все пруссаки имеют право образовывать общества для таких це­ лей, которые не подлежат действию уголовных законов. Закон регулирует, с точки зрения общественной безопасности, пользование правом, гаранти­ рованным этой статьей и ст. 29. Политические союзы могут быть подверг­ нуты ограничениям и временным запрещениям в законодательном порядке.

31. Условия, при которых даются или отказываются корпоративные права, будут определены законом.

32. Все пруссаки пользуются правом петиций. Коллективные петиции разрешаются лишь чиновникам и корпорациям.

33. Тайна переписки неприкосновенна. Ограничения необходимы при уголовных следствиях и в случаях войны устанавливаются законом.

34. Все пруссаки подлежат воинской повинности. Объем и способ от­ правления этой обязанности определяются законом.

35. Войско заключает все части действующей армии и запаса. В случае войны король имеет право согласно закону призывать ополчения (Landsturm).

36. Вооруженные силы могут быть употреблены для подавления внут­ ренних беспорядков или для исполнения закона лишь в законом установ­ ленном порядке и формах и лишь по требованию гражданских властей. В этом последнем отношении закон определяет исключения.