Титул lix. Про алодів

§ 1. Якщо хто помре і не залишить синів, і якщо мати переживе його, нехай вона вступить у володіння спадщиною.

§ 2. Якщо немає матері і якщо він залишить брата або сестру, хай вступ­лять у володіння спадщиною.

Додаток. Якщо не буде сестри матері, хай сестри батька вступлять у володіння спадщиною.

§ 3. В тому випадку, якщо їх не буде, сестра матері хай вступить у во­лодіння спадщиною.

§ 4. І якщо потім виявиться хто-небудь ближчий з цих поколінь, хай він вступить у володіння спадщиною.

§ 5. Земельна ж спадщина ні в якому разі не повинна дістатись жінці, але вся земля хай переходить чоловічій статі, тобто братам.

Титул LX. Про тих, хто хоче відмовитись від спорідненості

§ 1. Він має з'явитися в судове засідання перед особу тунгіна і там зла­мати над своєю головою три палки, мірою в лікоть. І він повинен на судово­му засіданні розкидати їх на чотири сторони і сказати там, що відмовляється від соприсяжництва, від спадщини і від усяких рахунків з ними. І якщо по­тім хто-небудь з його родичів або буде вбитий, або помре, він зовсім не по­винен брати участі в спадщині, або у сплаті віри, а спадщина його самого повинна надійти до казни.

Тобто вільний.

Тут мова про так зване «умикання», тобто викрадання дівчат, щоб взяти шлюб з ними.

Літ — напіввільна людина.

Тут, очевидно, йдеться про хатину, схожу на курінь, призначену для спеціальних цілей (тимчасо­ве сховище від негоди для пастухів, сторожів тощо).

Хрестоматія з історії середніх віків/Заред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — T.I. — К., 1951. — С. 101—109.

113

Грамота короля Дагоберта, що дарує імунітет Райхсбахському монастиреві

(635 p.)

(Витяги)

...Бажано було нам додати, щоб ніхто з государевих урядових осіб ні тепер, ні надалі не смів входити для розгляду судових справ або для будь-яких зборів на землі, право на володіння якими будь-коли подаровано [мо­настиреві] або нашими щедротами, або приношеннями згаданих Дадона, його братів, його батьків, або когось іншого. Але по праву повного імуніте­ту хай згаданий монастир і братія його володіють дарованими їм усіма судо­вими штрафами і хай усе, що там казна з їх людей — вільних чи рабів, чи ін­ших, що проживають на їхніх землях, — або якось інакше могла б одержати, іде з милості нашої на лампади згаданого святого місця і на жалування ра­бам божим як за нашого життя, так і наступного часу...

Хрестоматія з історії середніх віків/За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. І. — К., 1951. — С. 141.

Капітул ярій Карла Великого (803 p.)

(Витяги)

Р о з д і л 2. Якщо хто заподіє будь-якої шкоди імунітетним правам, по­винен сплатити штраф розміром 600 солідів. Але якщо хтось учинить кра­діжку або людиновбивство, або будь-який інший злочин поза імунітетом, сховається на імунітетній території, граф хай вимагає в епіскопа, абата... та їх заступників видати йому винного. Якщо той учинить опір і не схоче вида­ти, то при першій відмові присуджується до сплати 15 солідів штрафу. Якщо не схоче видати при другому виклику, повинен сплатити ЗО солідів. Якщо не погодиться [видати] і при третьому виклику, то всі збитки, які заподіяв винний, має відшкодувати той, хто затримував його всередині імунітетної території і не хотів видати. При цьому сам граф має право прийти пересліду­вати цю людину всередині імунітету, де б він його не розшукав. Якщо ж уже при першій вимозі графові буде дана відповідь, що винний, хоча і був всере­дині імунітетної території, але втік, [імуніст] повинен поклястися, що не сприяв його втечі з метою ухилення від правосуддя, і більше від нього в цій справі не треба стягувати. Якщо ж при вході графа на цю імунітетну терито­рію будь-хто насмілиться чинити опір йому, влаштувавши зборище, граф повинен довести про те до відома короля... і там має бути визначено, щоб

114

сплатити по 600 солідів як той, хто порушив імунітетні права, так і той, хто насмілився чинити опір графові, влаштувавши зборище.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред. М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна. — Т. І. — К, 1951. — С. 142.

Капітулярій Карла Великого про помістя (початок IX ст.)

1. Бажаємо, щоб помістя наші, яким ми визначили обслуговувати наші власні потреби, цілком служили нам, а не іншим людям.

2. Щоб з людьми нашими добре поводились і щоб ніхто не доводив їх до розорення.

3. Щоб не сміли управителі ставити людей наших на свою службу, ви­ магаючи від них панщини, рубання [лісового] матеріалу та інших робіт на свою користь; хай також не приймають від них будь-яких дарів — ні коня, ні бика, ні корови, ні свині, ні барана, ні поросяти, ні ягняти, ні будь-якого іншого, крім гарбузів, продуктів садівництва, яблук, курей та яєць.

4. Якщо люди наші учинять нам будь-яку шкоду крадіжкою або інши­ ми провинами, хай те все сплатять; крім того, за законом хай дістануть за це кару бичуванням, крім людиновбивства і підпалу, за що належить штраф. [За провини ж] щодо інших людей хай задовольняють їх претензії за зако­ ном: за шкоду ж, зроблену нам, як ми сказали, підлягають бичуванню. А вільні люди, що живуть у наших фісках або помістях, якщо в чому прови­ ну матимуть, хай відповідає кожен за їх законом; і що сплатять як штраф, хай піде нам, чи буде то худоба чи інше.

5. Коли управителі наші повинні виконувати наші роботи — посів чи оранку, збирання урожаю, сіна чи винограду, —- кожний під час роботи всю­ ди хай ретельно дивиться і подає розпорядження, як треба робити, щоб було добре і справно. Якщо ж його не буде або кудись не зможе піти [сам], добро­ го посланця з людей наших або другу вірну людину хай поставить, щоб на­ глядала за нашою роботою, щоб було добре виконано, і хай управитель доб­ ре пильнує, щоб поставити вірну людину, яка наглядала б за цією роботою.

6. Бажаємо, щоб управителі наші десятину з усього врожаю повністю давали церквам нашого фіску; а іншим церквам нашої десятини не давати, хіба тільки де встановлено споконвіку. Та не інші клірики хай стоять на чолі цих церков, а тільки наші, — з людей наших або з нашої капели.

7. Хай (кожний управитель службу свою повністю виконує, як йому буде [про *е] сказано; якщо ж треба буде більше служити, хай зміркує,

8-2-51 П5

чи має він збільшити [людей, щоб виконали цю] службу, чи ж [визначити для неї і] ночі.

8. Щоб управителі наші прийняли наші виноградники, які в їх віданні, і добре за ними доглядали; саме ж вино зливали в посудини і пильнували, щоб ніяк не попсувалось; інше ж вино — просте — хай купують, щоб поста­ чати його помістям государевим. Якщо ж буде закуплено такого вина біль­ ше, ніж треба послати для постачання нашим помістям, нас про те повідом­ ляти, а ми сповістимо, яка буде про нього наша воля. А відсадки від вино­ градників наших посилати для нашої потреби. Оброк з наших помість, які мусять [платити] вином, посилати в наші погреби.

9. Бажаємо, щоб кожний управитель у своєму окрузі мав такі ж міри — модії, секстарії, ситули по 8 секстаріїв і короб 'я, які й ми маємо у палаці на­ шому.

10. Щоб старости наші, лісничі, конюхи, ключники, десятники, збира­ чі мит та інші службовці виконували роботи по оранці поля і давали поросят за свої манси; замість же ручних робіт хай добре справляються на своїх по­ садах. Якщо ж хтось з старост має бенефіцій, хай посилає за себе заступни­ ка, щоб він виконував за це [бенефіцій] і ручні роботи та іншу службу.

11. Щоб ніхто з управителів постоєм у людей наших і в лісах [наших] аж ніяк не користувався ні для себе, ні для собак своїх.

12. Щоб ніхто з управителів не робив своїм васалом заложника нашо­ го в нашому помісті.

13. Щоб добре доглядали жеребців, тобто вараніонів, і не давали б їм довго застоюватись на одному місці, щоб через це вони не здохли. Якщо ж який-небудь з них стане нездатним або старим, або ж здохне, нас треба спо­ віщати [про це] завчасно, поки ще не надійшов строк припускати їх до кобил.

14. Щоб кобили наші добре охоронялись і жеребчики завчасно відокрем­ лювались; і якщо буде багато кобилок, їх [теж] відділяти в окремі табуни.

15. Щоб жеребчиків наших присилати до палацу не пізніше зимового свята св. Мартіна.

16. Бажаємо, щоб на випадок, якщо ми або королева комусь з управи­ телів щось накаже, або ж від нашого чи королеви імені сановники наші — стольник і чашник — віддадуть управителям якесь розпорядження, хай ви­ конають до того самого строку, до якого їм буде зазначено. Якщо ж хто че­ рез необережність пропустить [строк виконання], напоїв хай не вживає з то­ го часу, як буде йому про це оповіщено, і доти, доки не прийде в наше або королеви присутствіє і від нас попросить дозволу на звільнення [від утри­ мання]. Якщо ж управитель буде на військовій, сторожовій або [іншій] госу- даревій службі і підвладним його буде відданий якийсь наказ, а вони до строку його не виконають; пішими хай прийдуть до палацу і утримаються

116

від напоїв і м'яса; і дадуть пояснення, чому стався недогляд, тоді і дістануть присуд чи на спині, чи як нам з королевою буде бажано.

17. Скільки помість кожний у своєму віданні має, стільки хай дасть людей, які б доглядали бджіл для наших потреб.

18. Щоб при млинах наших мали курей та гусей, зважаючи на те, який млин; і чим більше, тим краще.

19. При житницях наших і головних помістях держати не менше як 100 курей і не менше як 30 гусей. А при хуторах курей держати не менше 50, а гусей не менше як 12.

20. Кожен управитель хай подбає про те, щоб продукти цілий рік в до­ статку до [панського] двору надходили; крім того, хай оглядає їх по черзі тричі, чотири рази й більше.

21. Кожен управитель хай держить при [панських] дворах наших риб­ ні сажалки, де вони раніш були; і якщо може їх розмножити, хай розмножує, а де раніш їх не було, а тепер можуть бути, хай закладає їх.

22. Тим, хто має виноградники, тримати [в запасі] не менше як три або чотири низки [сушеного] винограду.

23. У кожному помісті нашому управителі хай держать якнайбільше хлівів для корів, свиней, овець, кіз і козлів, і ніяк без цього не можна обхо­ дитись. Крім того, хай держать робочу худобу, роздану для справляння їх служби рабам, щоб через [цю] службу запряжки і підводи на панські потре­ би ніяк не зменшувались. І хай мають, коли справляють службу по годуван­ ню собак, биків кривих, але не хворих, корів або коней не коростяних, та ін­ шої худоби не хворої. І, як ми сказали, через це запряжки і підводи не повин­ ні зменшуватись.

24. Кожний управитель, коли йому треба постачити що-небудь до на­ шого столу, відповідає за те, щоб усе, що він постачає, було добре і високо­ якісне, а також виготовлене якнайкраще. І кожен хай має для своєї служби, коли служить для нашого столу, щодня по двоє зерном вгодованих [курок], також і інші харчі в усьому мають бути добрі, як борошно, так і м'ясо.

25. Про випас свиней [в лісах] до вересневих календ хай сповіщають, чи він буде чи ні.

26. Старостам не мати у своєму віданні більше того, що вони спромо­ жні обійти та оглянути протягом одного дня.

27. Наші [панські] будинки хай постійно мають вогнище і сторожу, щоб були в безпеці. І коли посланці або посли йдуть до палацу або поверта­ ються [додому], ніяк їм не користуватися постоєм у панських дворах, коли на те не буде окремого наказу нашого або королеви. Але граф за своєю поса­ дою і люди, яким з давніх-давен належало дбати про посланців і послів, хай і надалі за звичаєм дбають і про коней, і про все потрібне, щоб добре і з чес­ тю могли приходити до палацу і [додому] повертатися.

117

28. Бажаємо, щоб щороку в чотиридесятницю, на вербну неділю, що називається осанною [управителі], з нашого наказу, присилали гроші з на­ шого господарства, після того, як ми ознайомимось із звітністю про кіль­ кість в цьому році наших прибутків.

29. Щождо тих, хто скаржиться з людей наших, [наказуємо] кожному управителеві доглядати, щоб не було їм потреби ходити до нас скаржитись; не треба робити так, щоб дні, призначені для роботи, в неробстві марнува­ лись. Якщо ж рабові нашому потрібно буде шукати управи на стороні, на­ чальник його дбайливо хай відстоює його справу; і якщо в чомусь домогти­ ся справедливості не зможе, хай не допускає, щоб через це наш раб утруд­ няв себе, але начальник його або особисто, або через свого посланця хай повідомить нас про це.

30. Бажаємо, щоб управителі наші відділяли від різних продуктів те, що мають доставляти, коли служать для наших потреб, а також відділяли те, що має бути навантажене на підводи для війни з будинків і пастухів, щоб знали [точно], скільки для цієї справи посилають.

31. Хай щороку відділяють і те, що треба видати тим, хто живе на [панському] утриманні [провендаріям] і в жіночих приміщеннях, і своєчас­ но цілком хай роздають, не забуваючи сповіщати нас про те, на яку справу це пішло і звідки взято.

32. Хай кожен управитель дбає про те, щоб завжди мати добре і пер­ шосортне насіння, чи купуючи його або [дістаючи] як-небудь по-іншому.

33. Після того як все буде розподілено, вжито на насіння та [інакше] витрачено, лишок від різних продуктів зберігати до нашого розпорядження, щоб згідно з наказом нашим або продавалось, або ж залишалось у запасі.

34. З усяким старанням спостерігати треба, щоб усе виготовлюване чи зроблене руками, а саме: сало, в'ялене м'ясо, окороки, свіжопросольне м'я­ со, вино виноградне, оцет, вино ягідне, вино варене, заготовлена про запас риба, гірчиця, сир, масло, солод, пиво, мед-напій, мед натуральний, віск і борошно — усе це робилось і виготовлялось якнайохайніше.

35. Бажаємо, щоб виготовлялось сало від жирних баранів, також і від свиней; крім того, хай держать у кожному помісті не менше як двох вгодо­ ваних биків, [щоб] або на місці використовувати їх на сало, або ж приводити до нас.

36. Щоб ліси і заповідні хащі наші добре охоронялись; і якщо де буде зручне місце для розчищання, розчищали б і полям заростати лісом не дава­ ли; а де мають бути ліси, ніяк не допускати їх вирубувати і нищити; звірів же в заповідних хащах наших пильно охороняти; дбати також про соколів і І яструбів для нашої справи; і оброки, належні за це, старанно збирати. Упра-

вигоді, а також старости і люди їх, якщо ганятимуть свиней на випас у наш

•

118

ліс, хай самі перші платять належну десятину, подаючи тим добрий при­клад, щоб потім і інші люди їх десятину платили повністю.

37. Поля і займанщини наші обробляти і луки наші своєчасно оберігати.

38. Щоб завжди мали досить вгодованих гусей і вгодованих курей для наших потреб [на випадок], якщо будуть служити нам, або ж [просто] їх нам посилати.

39. Бажаємо, щоб курей і яйця, які вносять службовці і держателі ман- сів, щороку стягували; і якщо не будуть служити [нашому столу], хай розпо­ рядяться їх продавати.

40. Щоб кожен управитель обов'язково держав у наших помістях, за­ ради краси їх, особливих птахів: павичів, фазанів, качок, голубів, куріпок і горлиць.

41. Щоб будівлі в наших [панських] дворах і огорожі навколо них доб­ ре оберігались і щоб хліви, кухні, пекарні і давильні обставлялись старанно, щоб службовці наші могли виконувати там свої обов'язки пристойно і з ве­ ликою охайністю.

42. В покоях кожного помістя мати постільні покривала, перини, по­ душки, простині, столові скатерті, килими на лави, посуд мідний, олов'я­ ний, залізний і дерев'яний, тагани, ланцюги, гаки, струги, сокири, тобто ко­ луни, свердла, тобто бурави, ножі і всяке начиння, щоб не було потреби десь прохати його або позичати. І мати [управителям] на своїй відповідальності бранну зброю, яку беруть на війну, щоб була вона справна, щоб повертали її назад у покої.

43. Жіночим приміщенням нашим вчасно, як установлено, давати ма­ теріал для роботи, а саме: льон, шерсть, вайду, рожеву і червону фарби, гре­ бінки для чесання шерсті, ворсянку, мило, жири, посуд та інший дріб'язок, який потрібний там.

44. З пісного щороку дві частини посилати для нашого столу, а саме: городину, рибу, сир, масло, мед, гірчицю, оцет, пшоно, просо, зелень суше­ ну і свіжу, редьку і ще ріпу, віск, мило та інший дріб'язок: а про те, що зали­ шиться, як ми сказали, з описом нам повідомляти, і ні в якому разі від цього не ухилятися, як раніше робили, бо по цих двох частинах нам бажано знати про ту третю, яка залишилась.

45. Щоб кожен управитель мав у своєму віданні добрих майстрів, а са­ ме: ковалів, сріблярів і золотарів, шевців, токарів, теслярів, зброярів, риба­ лок, птахоловів, миловарів, пивоварів, тобто тих, хто обізнаний у виготов­ ленні пива, яблучних, грушевих та інших різних напоїв, пекарів, які вигото­ вляли б для наших потреб пшеничний хліб, людей, що добре вміють плести тенета і сіті для рибної ловлі і ловлі птахів, а також і інших службовців, пе­ релічувати яких було б довго.

119

46. Наші заповідні парки, які в простонародді називаються брогілами, добре охороняти і завжди вчасно лагодити, ніяк не допускаючи, щоб їх до­ велось будувати наново. Так само робити і щодо всяких будівель.

47. Щоб ловчі наші, сокольничі та інші службовці, які виконують по­ всякчасні-обов'язки при палаці, діставали [потрібну] допомогу в наших по- містях, згідно з письмовим розпорядженням нашим або королеви, коли ми пошлемо їх за якоюсь нашою справою, або коли стольник і чашник від на­ шого імені щось накажуть їм виконати.

48. Щоб давильні в помістях наших добре були збудовані; і про те по­ винні турбуватися управителі, щоб виноград наш ніхто давити ногами не смів, але все має бути охайне і гаразд.

49. Жіночі приміщення повинні бути в доброму порядку, а саме, щодо світлиць, зимових горниць і горниць півпідвальних; і огорожі кругом них щоб були, а також міцні двері, щоб діло наше могло добре виконуватись.

50. Хай кожен управитель наглядає за тим, скільки жеребчиків повин­ но стояти в одній конюшні і скільком бути з ними конюхам. І ці конюхи, як­ що вони з вільних людей і мають бенефіції за свою посаду, хай живуть при­ бутками з своїх бенефіціїв; якщо ж вони кріпаки і мають манси, хай живуть прибутками з своїх мансів. А хто не має ні того, ні другого, з панських при­ бутків хай одержує утримання.

51. Кожен управитель хай наглядає за тим, щоб злі люди ніяк не могли приховувати під землею або ще десь наше насіння, через що рідші були б наші вруна. Так само доглядати і за іншими їх лиходійствами, щоб ніколи не

могли їх робити.

52. Бажаємо, щоб різним людям з кріпаків і рабів наших або з вільних, які проживають у наших фісках і помістях, [управителі] творили повний і правий суд, як кожному належить.

53. Хай кожен управитель наглядає за тим, щоб люди наші з його округу крадіжкою і чаклунством ні в якому разі не займались.

54. Хай кожен управитель наглядає за тим, щоб люди наші добре пра­ цювали і не тинялися б без діла по ринках.

55. Бажаємо, щоб управителі все, що дадуть, витратять і відділять на наші потреби, розпоряджались записувати в одному списку, а все, що витра­ тять самі, — в другому; і окремим списком нас сповіщали б про те, що зали­ шиться.

56. Хай кожен управитель частіше чинить у своєму окрузі суд і вино­ сить вироки, наглядаючи за тим, щоб люди наші жили по праву.

57. Якщо хто з рабів наших схоче показати щось на свого начальника в нашій справі, хай дороги йому до нас [управитель] не заступає. І якщо упра­ витель довідається, що помічники його хочуть іти з скаргами на нього до па­ лацу, тоді сам хай пошле [когось] до палацу дати пояснення, щоб скарга й

120

[даремно] нашому слухові не докучала. Ми бажаємо таким чином знати, чи з необхідності вони прийшли, або ж даремно.

58. Коли буде доручено управителям вигодовувати наших щенят, хай управитель вигодовує їх своїм коштом, або ж хай передасть їх своїм підлег­ лим, а саме: старостам, десятникам або ключникам, щоб добре годували їх своїм коштом; хіба тільки буде наказ наш або королеви, щоб у помісті нашо­ му нашим коштом їх годували; тоді управитель хай приставить для цього [окрему] людину, яка добре їх годувала б, і хай корм їм виділить окремо, щоб не було потреби цій людині щодня ходити до комор.

59. Кожен управитель, коли служитиме, щодня має постачати по З фунти воску і по 8 секстаріїв мила; крім того, до свята св. Андрія, де б ми з нашими людьми не були, зобов'язаний поставляти 8 фунтів воску; те ж і в середині чотиридесятниці.

60. Старост ні в якому разі не ставити з людей сильних, але з людей се­ реднього достатку і вірних.

61. Щоб кожен управитель, коли служитиме, привозив солод з собою в палац і щоб разом з ним приходили майстри, які виготовляли б там добре пиво.

62. Хай управителі наші щороку до різдва господнього чітко, ясно і по порядку нас сповіщають про всі наші прибутки, щоб ми могли знати, що і скільки ми маємо по окремих статтях, а саме: скільки [виорали] биками на­ ші погоничі, скільки [орної землі] з мансів, які зобов'язані оранкою, скільки [надійшло] поросят, скільки оброків, скільки по боргових зобов'язаннях і штрафів по суду, скільки за дичину, ловлену в [заповідних] хащах наших без нашого дозволу, скільки за різні провини, скільки з млинів, скільки з лісів, скільки з полів, скільки з мостів і суден, скільки з вільних людей і со­ тень, які обслуговують потреби нашого фіску, скільки з ринків, скільки з ви­ ноградників і з тих, хто платить вином, скільки сіна, скільки дров і факелів, скільки тесу та іншого [лісового] матеріалу, скільки з пустищ, скільки ово­ чів, скільки пшона і проса, скільки вовни, льону і конопель, скільки плодів з дерев, скільки горіхів та горішків, скільки з прищеплених різних дерев, скільки з садів, скільки з ріпних грядок, скільки з рибних сажалок, скільки шкір, скільки хутра і рогів, скільки меду і воску, скільки сала, жирів і мила, скільки вина ягідного, вина вареного, медів-напоїв і оцту, скільки пива, ви­ на виноградного — нового і старого, зерна нового і старого, скільки курей, яєць і гусей, скільки від рибалок, ковалів, зброярів і шевців, від вироблюва- чів діж і від сундучників, скільки від токарів і сідлярів, скільки від слюсарів, від рудників залізних і свинцевих, скільки з тяглових людей, скільки жереб­ чиків і кобилок.

63. Усе, про що вже сказано було, хай ніяк не здається управителям нашим дуже обтяжливим, якщо ми цього вимагаємо, бо бажаємо, щоб і вони

121

самі так само вимагали все від своїх підвладних, без усякого з їх боку невдо­волення, і все, що людина в своєму домі і в своїх помістях повинна мати, і управителі наші повинні мати у своїх помістях.

64. Щоб бастерни — вози наші, які йдуть на війну, добре були зробле­ ні і верхи їх добре були б вкриті шкірами, зшитими так, щоб, коли доведеть­ ся переправлятися по воді, з усім, що на них є, могли б бути перевезені через ріки, і вода всередину просочуватися б не могла, і добро наше, як ми сказа­ ли, могло б бути переправлене цілим. Бажаємо, щоб у возах посилалось бо­ рошно для нашого столу в кожному по 12 модіїв; також і в тих, в яких везуть вино, посилали б по 12 модіїв на нашу міру і при кожному возі були щит і спис, сагайдак і лук.

65. Щоб рибу з сажалок наших продавали, а іншу на її місце саджали, і завжди таким чином мали б рибу [напоготові]; лише тоді, коли ми не побу­ вали в [наших] помістях, продавати [цілком] і прибуток управителі наші хай повертають на нашу користь.

66. Про кіз і козлів, їхні роги і шкіри нам давати звіт, щороку свіжо­ просольну жирну козлятину від них нам подавати.

67. Хай повідомляють нас про пустуючі манси і про [не давно] придба­ них рабів, для яких не буде [ділянки], де можна було б посадити їх.

68. Бажаємо, щоб кожен управитель завжди мав напоготові добрі боч­ ки, набиті залізними обручами, які можна було б послати на війну або до па­ лацу; а шкіряних бурдюків не робити.

69. Про вовків завжди нас повідомляти, скільки кожен зловив, і шкури їх нам посилати; а в травні місяці висліджувати і брати вовчат [отруєним] порошком, капканами, ямами і собаками.

70. Бажаємо, щоб у садах були усякі трави [і овочі], а саме [далі пере­ лічується 73 назви рослин].

Про дерева бажаємо, щоб були яблуні, груші і сливи різних сортів, го­робина, кизил, каштани, персикові і айвові дерева, ліщина, мигдалеві, туто­ві, лаврові дерева, пінії, фігові дерева, волоська ліщина, вишні різних сортів. Назви яблунь: gozmarina, geroldina, chevedella, speranea, солодкі і кисліші, усі зимові сорти і ті, які треба їсти просто з дерева, і ярові сорти. Зимові сор­ти груш три і чотири, солодші, і ті, які треба варити, і пізні сорти. Кінець государевому капітулярієві.

Хрестоматія з історії середніх віків / За ред.

М. П. Граціанського і С. Д. Сказкіна.— Т. І. —

М., 1951. — С 143—150.