Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
  1. Проблема взаємодії тнк і національних економік.

ТНК – єдине економічне групування підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі їх національного законодавства. Сучасні ТНК характеризуються досить самостійною і вагомою роллю в глобальній економіці та політиці. ТНК і національні держави зрівнюються за потенціалом та ступенем впливу.

З одного боку, ТНК є важливим інструментом зовнішньоек і зовнішньополіт впливу, і держава не може не використовувати це в інтересах свого панування на світовій арені. З іншого боку, Держава постійно намагається затвердити контроль над вивезенням капіталу, товарів, технологій. ТНК, здійснюючи свою стратегію одержання довгострокових прибутків, впливають на економічну кон'юнктуру країни-базування або країни, що приймає, і в результаті вступають у протиріччя з певними засобами державного регулювання економіки.

Недоліки ТНК:

1. маючи сильний вплив на економіку країн, можуть протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.

2. намагаються обійти закон (приховують прибутки, вивозять капітал).

3. встановлюють монопольні ціни.

+діяльність ТНК в молодих державах веде до великих фін збитків, поглиблює диспропорції в розвитку їх ек, руйнує її, погіршує становище насел. (як в Пуерто-Ріко).

Проблеми правового регулювання ТНК полягають в тому, що:

1. досі не існує навіть єдиного визначення ТНК

2. ТНК – це економічна й організаційна система, яка не має єдиної правової основи.

3. Зіткнення інтересів: країни, які тільки стали на шлях розвитку, намагаються виробити такі міжн-правові акти, які б дали змогу контролювати діяльність ТНК, а капіталістичні країни хочуть навпаки зберегти, закріпити свій вплив.

Міжнар-правове регулювання ТНК сьогодні досить нерозвинене як на регіон, так і на універсальному рівнях.

Взагалі стосовно питань правового регулювання діяльності ТНК з боку країн, що розвиваються, і капіталістичних країн окреслюються два підходи. Країни, які стали на шлях свого само­стійного розвитку, намагаються виробити такі міжнародно-пра­вові акти, які б дали змогу контролювати діяльність ТНК, а ка­піталістичні країни — щоб зберегти, закріпити свій вплив.

Більшість країн, які стали на шлях розвитку, добре розумі­ють політику ТНК і намагаються об'єднуватись для захисту своїх інтересів. Інколи вони звертаються з цього приводу і в міжнародні організації, зокрема в ООН. Так, у 1980 р. Гене­ральною Асамблеєю ООН були схвалені Принципи щодо конт­ролю за обмеженням ділової практики монополій і корпорацій.

Проблема правового регулювання діяльності ТНК — одна з найактуальніших в міжнародному при ватному праві. Отже, проблемою правового регулювання ТНК є те, що поки що у світі не існує універсального (глобального) міждержавного нормативно-правового акта, який би регулював діяльність ТНК. Нечисленні міжнародно-правові акти з цієї проблематики є або регіональними, або такими, яким бракує імперативного характеру.

  1. Роль оон і інших міжнародних і національних організацій в процесі регулювання діяльності тнк.

ТНК – єдине економічне групування підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі їх національного законодавства. Міжнар.-правове регулюв діяльності ТНК здійснюється як на регіональн., так i на універсальн. рівнях. Це відіграє певну роль, але воно ще не спроможне захистити країни, особливо ті, які стали на шлях самост.роз-ку.

Дiяльнiсть ТНК, в молодих державах, веде до величезних фін. збиткiв, поглиблює диспропорцiї в розв-ку їх екон., руйнує її, погiршує становище населення . Більшість країн, які стали на шлях розвитку, добре розумі­ють політику ТНК і намагаються об'єднуватись для захисту своїх інтересів. Інколи вони звертаються з цього приводу і в міжнародні організації, зокрема в ООН.

1)Так, у 1980 р. ГА ООН були схвалені Принципи щодо конт­ролю за обмеженням ділової практики монополій і корпорацій.

2)Хартія ек прав і обов’язків держав (1974), укладена в рамках ООН. Ст.2 зазначає, що кожна держава має право регулювати та контрол діяльність ТНК в межах дії нац законодавства та вживати захои щоб така діяльність не зуперечила законам та бідзаконним актам цієї держави. ТНК не повин втручатися у внутрішні справи держав.

3) На регіон рівні існує Декларація про міжнар інвестиції і багатонаціон підприємства 1976р+Керівні принципи для багатонаціон підпр, проте вони не мають імперативного характеру. Керівні принципи ТНК: -дотримання міжнародного права;

-підпорядк.праву країни перебуван;

-урахування політики цієї країни у галузі розвитку та права;

-співр-во з країною перебування з недопущ практики підкупу та субсидій,

- обов'язкове невтруч у внутр. справи

4) На універсальному рівні існує 2 підходи регулювання ТНК: група «77» та ОЕСР. Так, у 1974 розпочала діяльність спеціальна "група 77" з вивчення та узагальнення матеріалів, що розкривають зміст, форми і методи діяльності ТНК. Були створені міжурядові комісії 00Н з ТНК і Центр по ТНК, які приступили до розробки проекту кодексу поведінки ТНК.

5)Угода ТРІМС ((про інвестиц заходи, пов’язані з тиоргівлею)) була підписана в 1994р в пакеті документів Уругвайського раунду переговорів по СОТ. містить систему відповідних стимулів та обов'язків стосовно діяльності ТНК на території певної держави з тим, щоб не ігнорувались їхні інтереси, насамперед економічні. Прийняття цієї Угоди обумовлене загостренням відносин між країнами, що розвиваються, і великими ТНК. У цій Угоді сформульовані найважливіші вимоги щодо поведінки ТНК як інвесторів:

-вимога місцевого значення (ТНК бере на себе обов’язок реалізувати частину виробленої продукції на місцевому ринку);

-експортні вимоги (від інвестора вимагається здійснювати експорт певної частини продукції на умовах, що забезпечують повну компенсацію імпорту сировини тощо);

- інші вимоги: передання технологій; дотримання принципу рівного доступу суб’єктам господарювання країни, в яку надходять інвестиції до інвестиційного проекту; вимоги надання робочих місць

6) Конвенція про ТНК, укладена 12 державами СНД.

7) країни Андської групи—субрегіональн. торгов.-економ. об'еднання, створеного в межах Латиноамериканської асоціації інтеграції. Андський пакт укладено у 1969 p. Болівією Колумбією, Перу, Чилі (до 1976 p.) i Еквадором. Кодекс іноземних інвестицій, який містить уніфіковані правила щодо здійснення діяльності іноз. інвесторів, зокрема i ТНК.

8) В рамках ЕКОСУР створенна комісія з діяльності ТНК, яка розробила Кодекс поведінки ТНК.

9) МОП розробила Принципи, що стосуються багатонац під-в і соц політики (1997).