15. Інституціоналізм, його сутність та еволюція.

Інституціоналізм — своєрідний напрям в ек науці, бо його прихильники в основу аналізу беруть не тільки ек проблеми, а зв’язують їх з проблемами соц, політичними, етичними, правовими.

Веблін, Дж. Коммонс, В. Мітчел – засновники.

Інституціоналісти не сприйняли абстрактного методу класиків. Вони критикували їх за те, що ті відмовились від аналізу поведінки людини, як особистості, котра перебуває в певному сусп. середовищі. + критикували за схематизм і відірваність від реальності.

Інституціоналізм став своєрідним опозиційним напрямом в ек науці, хоч і не мав значного впливу на ек політику. Він виник як американське явище і довго лишався таким.

Методологія інституціоналістів передбачала:

1) широке використання описово-статистичного методу;

2) історико-генетичний метод;

3) як вихідну та основоположну – категорію інституту (сукупність правових норм, звичаїв, традицій).

Риси:

1) критичний аналіз ортодоксальних теорій, побудований на розробленні альтернативних програм;

2) спроба інтегрувати економічну теорію з іншими суспільними науками;

3) намагання вивчати не стільки функціонування системи, скільки її розвиток (трансформацію капіталізму);

4) аналіз ек відносин не з позицій так званої ек людини, її розрізнених дій, а з позицій організації суспільства, держави;

5) намагання посилити суспільний контроль над бізнесом, визнання необхідності втручання держави в ек.

ЕВОЛЮЦІЯ:

А) ранній: 3 напрями:

1) соціально-психологічний – Веблен - прихильник еволюціонізму, поєднаного із соціал-дарвінізмом, котрий поширює поняття природного добору, боротьби за існування на сферу суспільного життя. Будуючи свою концепцію на засадах еволюціонізму, Веблен формулює ідею суперечностей еволюційного розвитку. Інститути в процесі розвитку суспільства вступають у суперечність з новими умовами життя, з новим суспільним середовищем. Інститути, що не пристосовуються до змін, стають «консервативним фактором», перешкодою для суспільного розвитку;

2) соціально-правовий – Коммонс - формулює «юридично-мінову» концепцію сусп розвитку. Її суть - в тім, що в основу розвитку він покладає мінові відносини, зображуючи їх як юрид. Вихідною ек категорією він оголошує юридичне поняття угоди. Учасниками угоди можуть бути всі інститути суспільства. + категорія «розумної цінності», яка утворюється в результаті формування оцінок, єдності думок у процесі всіх угод;

3) емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) – Мітчел - засновник нового емпіричного напряму в інституціоналізмі. Широко використовуючи фактичний матеріал, статистику, він намагався не тільки звернути увагу на вади тогочасного ек життя, а й сподівався розв'язати загальні суперечності капіталізму. +аналіз циклічних коливань – треба впливати на цикли і навіть запобігати їм. Він прихильник держ втручання в економіку.

Б) неоінституціоналізм:

1) Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм - Дж. Гелбрейт- концепція «врівноважувальної сили», пропагував «суспільство добробуту, згодом він розвиває концепцію «індустріального інституціоналізму».

Коуз - теорія трансакційних витрат - витрати на пошук інформ. про ціни, попит, необхідних партнерів, укладання контрактів - поява в інституціоналізмі контрактного підходу до теорії інститутів.

Б'юкенен - теорія суспільного вибору (60-х pp): ідея виявлення взаємозалежності політ і ек явищ, застосування ек методів до вивчення політ процесів. Політика - як обмін. Різниця між ринковим і політ обміном - в тім, що на ринку відбувається взаємовигідний обмін, а в політиці — ні.

Дж. Стігліц, І. Макніл - теорія оптимального контракту.

В) Нова інституціональна ек теорія: два положення: 1)соціальні інститути мають значення і 2) вони піддаються аналізу за допомогою стандартного неокласичного інструментарію. У цьому полягає відмінність нового інституціоналізму від старого: ранні представники - застосовували до аналізу ек методи, використовувані в інших науках (право, психологія і т.д.), нові ж використовують ек апарат для вивчення таких позаринкових явищ, як расова дискримінація , освіта, шлюб, злочинність, парламентські вибори.