3) Найбільшого сприяння

Держави на взаємні основі надають одна одній пільги та привілеї щодо правил та механізмів здійснення ЗТО. Це головний принцип країн-членів ГАТТ. Якщо країна-член СОТ надає преференції іншій країні, то ця пільга поширюється на всіх членів СОТ.

4)Преференційний

Одна держава надає іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільги у торговельному режимі. Надаються на підставі участі в митних та ек союзах, міжн організаціях, на основі дво- та багатосторон. угод.

Особлива група – преференції країнам, що розвив. В ЄС-система преференцій- митно-тарифні пільги від членів ЄС державам, що розвив.

5)Дискримінаційний

Жорсткі обмеження (ембарго, торговельний бойкот, торг.блокада…). ООН дозволяє ці методи для країн-порушників міжн.права. А взагалі, ця торгівля порушує принцип недискримінації СОТ та ООН.

+Такий режим як торгове ембарго – інструмент міжнар політики держави, який забороняє ввезення на власну територію або вивезення до іншої країни товарів, послуг, технологій тощо. Має примусовий хар-р стосовно внутрішніх ек. агентів певної країни, яка запроваджує цей режим. Є репресивним засобом тиску на ті уряди та країни, які становлять загрозу міжнародній безпеці, і застосовується як у мирний, так і у воєнний час.

Зараз торгов режими в осн спрямов на захист найбільш розв галузей пром, тих, які забезпечують технолог. переваги та на захист інтересів великих регіон. угруповань Європи, Пн Амер, Пд-Сх Азії та Лат Амер.

Між Україною та Росією - угода про вільну торгівлю, яка базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизн. товарів. Однак, укладені і контингентні угоди між країнами, які передбачають, що режим вільної торгівлі не поширюється на певні групи товарів. Хоча між країнами укладена угода про вільну торгівлю, загальний Е та І між ними зменш.

Основою відносин Укр з ЄС є Угода про партнерство і співроб між Україною та ЄС..

4. Видова структура міжнародної торгівлі за специфікою взаємодії суб’єктів.

1. Традиційна:

Вільний експорт та імпорт товарів та послуг, який не зумовлений коопераційними зв’язками та зобов’язаннями. регулюється віденською конвенцією щодо договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.

В обов’язки експортера входить: поставити товар, передати документи та права власності на нього, а імпортера-сплатити за товар та прийняти поставку товара. Тобто після виконання угоди експортер має право змінити споживача, так само й імпортер може вибрати іншого постачальника без юрид наслідків.

2. Торгівля за кооперацією:

довгостроковою узгодженістю виробничих зв’язків. 40% світової торгівлі – за кооперацією. Зараз світ вривається мережею виробничо-коопераційних зв’язків, що втягує всі країни в глобальну відтворювальну систему.

Кооперація – організація міжн виробничих зв’язків між підприємствами, галузями різних країн з метою спільного виготовлення продукції на підставі суспільного ПП і спеціалізації виробництва. Коопераційні поставки – процес обміну сировиною, матеріалами і напівфабрикатами різних країн на підставі міжнар контрактів. 45% обсягу МТ машинами та обладнанням – міжгалузева та внутрішньогалузева коопераційні поставки. Росте повузлова і подетальна кооперація.

Поширена кооперація в таких галузях як автомоб, суднобудів, тракторобудів, електротехнічна.

В ост роки виробнича кооперація розширилася і зявляється промислове співробітництво, яке охоплює цілий комплекс сфер діяльності – від виробництва і наук дослідж до маркетингу.

ВИДИ КООПЕРАЦІЇ:

А) науково-технічна: мета – налагодити масове виробництво техніки нового покоління, здатної підвищити ПП та автоматизації усіх стадій виробничого процесу. Зміст – дослідження, дослідне виробництво, освоєння нововведень.

Б) виробнича: спільне виготовлення товарів, сумісна розробка конструкцій машин, виробничих і постачальних вузлів і деталей. Мета – зниження витрат при підвищенні якості і збільшення обсягів. Приклад – Тойота та Дженерал Моторс (зм дефектів та тривалості збірки)

В) збутова: спільні рекламні компанії, використання збутових мереж один одного, спільні техно-комерційні пропозиції.

Г) виробничо-збутова (виробн. автомобілів, станків, робототехніки) – спільна розробки нових видів продукції та співробітництво при реалізації. +різновид її – часткова комплектація імпортних машин і обладнання вітчизняною продукцією.

Види міжнар коперації: одно предметна/багатопредметна; двостороння/багатостороння; локальна/регіональна/міжрегіон/глоб; внітрішньофірмова/між фірмова/внутрішньогалузева/міжгалузева/горизонт/вертик/змішана.

ЗНАЧЕННЯ НАУК-ТЕХН КООПЕР:

1. перенесення центру тяжіння співробітництва з сфери традиц торгівлі до сфери виробн.

2. розвиток комплексних форм спів роб, що охоплюють наука техніка-виробн-обмін

3. розшир сфери зовнек співробітництва.