20. Оцінка стану і динаміки цінової і нецінової конкуренції на світових товарних ринках.

Цінова конкуренція – продаж товарів за більш низькими цінами, ніж у суперників. Це суперництво підприємців за вилучення додаткового прибутку на основі зменшення витрат виробництва та реалізації певної продукції, зниження цін на цю продукцію без зміни її асортименту й якості.

Нецінова конкуренція – передбачає пропозицію товарів більш високої якості, з кращими показниками надійності та терміном служби, з вищою продуктивністю, а також більш широкого асортименту. Екологічність, енергоємність, естетичні показники, її безпечність. Все більшу роль у конкурентній боротьбі відіграє надійність та репутація фірми виробника, її престижність.

Останнім часом нецінова конкуренція, пов’язана з суперництвом за досягнення найбільш високої якості продукції, набула домінуючого значення.

Сьогодні серед цінової конкур поширені: локальними змінами цін, сезонними розпродажами, наданням більшого обсягу послуг за існуючими цінами, подовженням термінів споживчого кредиту.

Нецінова конкур ведеться сьогодні за багатьма напрямками одразу. Японська фірма "SONY" здійснювала розробку відеомагнітофона одночасно по 10 конкурентних напрямах

Набули розвитку маркетингові дослідження, що мають на меті вивчення запитів споживача. До- і піосляпродажне обслуговування.

Цінова і нецінова конкуренція стали мати наздоганяючий характер. Приклад: компанія МТС та Київстар – при запровадженні нових послуг чи зниженні тарифів, конкурент повторює дії. Це позитив для споживача. Тут буде мати ключове значення цінова конкуренція – яка компанія зможе довше штучно занижувати ціни.

21. Загальні підходи до виділення етапів розвитку міжнародної торгівлі.

Фахівці з історії світової економіки пропонують різні критерії періодизації розвитку міжнародної торгівлі:

1) за етапами розвитку науково-технічного прогресу (за змінами у виробничих силах);

2) за етапами вдосконалення транспортної системи (як транспортних засобів, так і доріг);

3) за пріоритетними напрямами у зовнішньотор­говельних політиках країн (лібералізація чи протекціонізм). Доведено, що між усіма переліченими етапами існує пряма залежність.

Поширенішою та логічнішою, є періодизація розвитку світових процесів, у т. ч. міжнародної торгівлі, за основними подіями в світі. З огляду на це можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

ІІ — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 р.);

ІІІ — період між двома світовими війнами (1914—1939 рр.);

ІV — повоєнний (50—60-ті роки);

V — сучасний (з початку 70-х років).

Останній, сучасний, етап розвитку МТ вже сьогодні можна поділити на два періоди:

• конкуренції двох світових систем господарства — капіталіс­тичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

• глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Кожному із зазначених вище п’яти етапів розвитку міжнародної торгівлі притаманні:

• певні середовищні чинники розвитку;

• особливості, що відтворюють рівень інтернаціоналізації виробництва і роль міжнародної торгівлі у розвитку національних господарств;

пріоритетні методи регулювання зовнішньої торгівлі більшос­ті країн світу