Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
  1. Міжнародні організації та їх типізація.

МО — це об'єднання держав відповідно до міжнар права і на основі міжнар договору для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічній, правовій та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права й обов'язки, похідні від прав і обов'язків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів.

1.За організаційним принципом:

1) універсальні, членами яких є держави різних соц-ек. систем;

2) МО, членами яких були соціалістичні країни;

3) МО, які об’єднують розвинуті (капіталістичні) країни;

4) міжн. регіональні орг-ції, до складу яких входять, як правило, країни, що розвиваються.

2. Інша класиф:

1) МЕО в системі ООН - сьогодні під егідою ООН створено близько 6000 різних МО (МОП, МОМ, ЮНЕСКО, ФАО);

2) МЕО, які не входять до системи ООН;

3) регіональні ек. орг-ції.

3. З погляду торгівлі окремими видами товарів - цукром, кавою, пшеницею, каучуком та ін., які об’єднують як країни-експортери, так і країни — імпортери цих товарів.

4.За характером компетенції:

-загальної компетенції (ООН, яка може розглядати будь-яку міжн. проблему)

-спеціальної (МО праці, Всесвітню метеорологічну орг-цію, СОТ, МО з питань стандартизації )

5. від впливу на країни-члени (за характером повноважень) міждержавні та наддержавні (наднаціональні).

6. від напряму МЕспівробітництва:

-співробітництво у галузі міжн. торгівлі (СОТ, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ, МТЦ);

-співробітництво у валютно-фінансовій сфері (МВФ, МБРР);

-спів-во у галузі транспорту (ММО міжн.морська орг.);

-спів-во у галузі промисловості (ЮНІДО – орг. з пром. розв.);

-спів-во у галузі с/г (ФАО – продовольча і с/г орг.;МФСР міжн.фонд с/г розв.);

-спів-во у галузі інвестицій (БАГІ багатост. агентств з гарантування інвестицій, МФК, МАР);

-науково-технічне спів-во(ЮНЕСКО);

-спів-во у галузі інтелектуальної власності та спів-во у галузі стандартизації та сертифікації продукції (ВОІВ всес.орг.інт.власності, ІСО, СЕН євр комітет зі стандартизації).

  1. Міжнародні економічні організації, їх правовий статус та порядок прийняття рішень.

Одним із ефективних шляхів побудови багатостороннього екон. співробітництва є створення МЕО, покликаних сприяти укладенню багатосторонніх договорів, створювати міжнародні механізми з нагляду і контролю за їх виконанням, розробляти та встановлювати норми, спрямовані на правове регулювання МЕВ та ін.

МЕО - об’єднання суб’єктів міжнародного права на основі міжнародної угоди для здійснення співробітництва в економічній галузі, що має необхідну для цього систему органів, автономну волю для ухвалення правових актів і створене відповідно до норм та принципів міжнародного права.

МЕО є різновидом міжн. організацій і інституційними механізмами корди-нації і регулювання співробітництва. У міру розвитку екон. відносин стає неможливим і недоцільним укладення лише двосторонніх договорів та угод.

Найбільш узагальнений поділ МО за організаційним принципом: універсальні МО, членами яких є держави різних соціально-економічних систем; МО, членами яких були соціалістичні країни; МО, які об’єднують розвинуті (капіталістичні) країни; міжн. регіональні організації, до складу яких входять, як правило, країни, що розвиваються.

МЕО залежно від напряму міжн. екон. співробітництва: співробітництво у галузі міжн. торгівлі; у валютно-фінансовій сфері; у галузі транспорту; у галузі промисловості; у галузі с/г; у галузі інвестицій; у галузі інтелектуальної власності та у галузі стандартизації та сертифікації продукції; наук.-техн. співробітництво. МО можна визначати і залежно від кола їхніх членів: організації загального й обмеженого складу.

Можна класифікувати міжнародні організації з погляду торгівлі окремими видами товарів.

За характером компетенції їх можна поділити на МО загальної (ООН) і спеціальної (МОП, СОТ) компетенції. Варто зауважити, що більшість МЕО є організаціями спеціальної компетенції.

За характером повноважень: міждержавні та наднаціональні. Міждержавні організації не мають наддержавних повноважень тому, що країни-члени не передають їм своїх функцій.

За умовами участі в членстві МО поділяються на відкриті, до яких може вступити будь-яка держава (ООН), і закриті, прийняття до яких може здійснюватися за запрошеннями їхніх засновників (НАТО).

Отже, під МЕО слід розуміти такі організації, які створені на основі міжнар договорів і проводять свою діяльність, спрямовану на організацію і здійснення міжнародного економічного співробітництва.

Правоздатність, якою наділені МЕО, дає їм змогу укладати угоди як з окремими державами, так і з МО в межах завдань і цілей, закріплених в їхніх установчих документах.

МЕО користуються імунітетом, що має важливе значення для їхньої діяльності. Відповідно до Конвенції про правовий статус, привілеї та імунітет МЕО від 1980 р. майно й активи цих організацій мають імунітет від будь-якої форми адміністративного та судового втручання, за винятком випадків, коли сама організація відмовляється від імунітету.

ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ: Рішення МО приймається її органами. Рішення можна з'ясувати, як волевиявлення держав-членів в компетентному органі відповідно до правилами процедури і положеннями статуту даної організації.

Процес формування рішення починається з прояви ініціативи. Воно може йти потім від держави, групи держав, від органів чи посадових осіб. Наступний етап– внесення проблеми у порядок денний органу, який приймає рішення. Потім вона або обговорюється у самому органі, або передається в руки спеціально створюваних комісій.

Важливе місце у процесі формування рішень займає етап обговорення, яке має політ значення і конкретний юридичний результат: поставлення на голосування проект рішення чи резолюції.

Вирішальним етапом прийняття рішень є голосування. У переважній більшості органів відділу МО кожна делегація має один голос. Рішення можуть прийматися одноголосно, простою чи кваліфікованою більшістю. У окремих випадках рішення можуть прийматися без голосування.

У практиці діяльності МО поширення знаходить процедура прийняття рішення з урахуванням консенсусу. Погоджений текст рішення оголошується головою органу без проведення голосування та за відсутності заперечень проти рішення в цілому.