4. Політичне середовище, політична стабільність та міжнародні конфлікти. Дискримінаційні та преференційні режими міжкраїнових взаємовідносин.

Політичне середовище – сукупність чинників політичного характеру, які позитивно чи негативно впливають на розвиток економічної, маркетингової діяльності фірми.

Політичне середовище включає три фактори впливу на міжнар діяльність:

1.Урядові позиції щодо м/н операцій:

- стимули для започаткування бізнесу в країні - господаря (низькі %-ві ставки за кредит, податкові пільги, прискорена амортизація, дотації і субсидії);

- встановлення різних вимог до м/н компаній виходячи зі свого суверенітету (обмеження частки іноземного капіталу у статутному фонді підприємств, вимоги продавати товари і технології на місцевих ринках, створення робочих місць для місцевого населення і т.д.).

2.Ефективність державного управління:

- наявність бюрократичних структур, що заважають діяльності

- вплив бюрократичних структур на законодавство у власних інтересах;

- хабарництво

3.Політична стабільність:

- експропріація і націоналізація;

- політичні ризики (макроризик і мікроризик);

- тероризм.

Складові частини політичного середовища:

Політична система - призначена для інтеграції суспільства в життєздатне функціонуюче ціле.

Ідеологія - систематизована й інтегрована сукупність концепцій, теорій і цілей, що утворюють соціально-політичну програму.

Політична стабільність - рівень політичного ризику - можливість конфіскації, експропріації, валютні ризики, тероризм.

Політична стабільність - одна із сторін соціальної стабільності. Це такий стан співвідношення соц груп і політ сил, при якому жодна із них не може істотно змінити політ систему в своїх інтересах, тобто забезпечує її статус-кво. Передбачається стан відносної рівноваги, збалансованості спільностей соціальних груп і політ інститутів як суб'єктів владних відносин.

Політичні конфлікти - різновид соціальних. Це зіткнення протилежних поглядів, неспівпадання інтересів і дій окремих людей та їхніх спільностей - професійних груп, держав, їх блоків. Конфлікт є така ситуація, в якій сторони доводять до відома неузгодженість своїх потенціальних позицій або станів і намагаються зайняти позицію, яка виключає спрямування іншого.

Конфлікти - це діяльність, в якій люди або групи людей, виходячи із власних інтересів, намагаються відтиснути, чи навіть знищити один одного.

До політ конфліктів усередині держави належать між класові, міжнаціональні і расові, міжконфесійні.

Політичні конфлікти і політична напруга проходять певні стадії: передконфліктна ситуація, конфлікт у неприхованому вигляді. За певних умов політ конфлікти набувають тенденції до послаблення і, врешті, до подолання, яке може відбуватися само собою, коли стихійно зникають причини конфлікту через зміну обставин. Конфлікт може бути усунений свідомою діяльністю однієї або всіх конфліктуючих сторін. Це передбачає досягнення згоди на ґрунті взаємних поступок.

Мета дослідження політичного середовища – визначення рівня політ ризику та розробка стратегій його зменшення. Для цього спочатку аналізується політ середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної.

Політ фактори досліджуваної країни: політ клімат, уряд, нац суверенітет, нац. безпека, нац. добробут, нац. престиж, групи тиску, рівень корупції.

Дії уряду досліджуваної країни: неформальне втручання у бізнес, обмеження типу «купуй у своїх», нетарифні бар’єри, субсидії, умови діяльності, умови власності, бойкоти, конфіскації.

Торговий режим- це сукупність різнома інструментів держ регулювання зовнішньоторгов обігу, закріплених у формі норм нац та міжнар права.

До торгів режиму в практиці МЕД Укр відноситься нац режим. Вітчизняні і імпортовані товари повинні обкладатися внутр. податками і зборами за єдиними ставками. Всі закони, правила і вимоги, що стосуються купівлі, продажу,перевезення, розподілу чи використання товарів повинні бути для них абсолютно однаковими.

Звичайний режим існує між державами в разі відсутності міжнар торговельної угоди і не передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку будь-яких пільг у торгівлі (максимальні ставки мита).

Режим найбільшого сприяння — принцип міжнар торг-ек відносин, згідно з якими держави на взаємній основі надають одна одній переваги та пільги стосовно ставок мита і митних зборів, податків, якими користується та користуватиметься будь-яка третя держава.. В Укр цей режим застосовується до країн СОТ і ще до 15 країн, таких як РФ, Білорусь. На практиці з цього режиму є винятки на користь країн, що розвиваються.

Преференційний режим — особливий пільговий режим здійснення торг-еко зв’язків, що надається однією державою іншій без поширення на треті країни. Преференції надаються на підставі укладених двостор і багатостор угод, участі в регіон. інтеграц. угрупованнях, наднаціон. МО.

Режим вільного руху товарів – умови вільного, без стягнення мита та інших зборів руху товарів з третіх країн між країнами-учасницями митного союзу, після сплати митних зборів при перетині кордону митного союзу.

+ Дискримінаційний режим як сукупність дискримінац. заходів різного характеру (митно-тарифних і нетарифних) застосовується однією країною стосовно іншої, як правило, в разі виникнення між ними напружених відносин або конфронтації. Заходи дискримінації в торгівлі можуть застосовуватися і на колект. основі (ембарго, ек блокада, бойкот). Торгове ембарго – інструмент міжнар політики держави, який забороняє ввезення на власну територію або вивезення до іншої країни товарів, послуг, технологій тощо. Має примусовий хар-р стосовно внутрішніх ек. агентів певної країни, яка запроваджує цей режим. Є репресивним засобом тиску на ті уряди та країни, які становлять загрозу міжнародній безпеці, і застосовується як у мирний, так і у воєнний час.