1.1. Національні економіки у сучасному світі Національні економіки та їх систематизація.

Нац економіка – це сукупність домогосподарств, підприємств, відповідних державних інституцій і установ, інфраструктури та різних активів у межах певного природного середовища й державної території. У вузькому розумінні під нац економікою розуміють ділові підприємства та об'єкти інфраструктури.

Нац економіка — багатогалузева система господарства країни, що максимально забезпечує задоволення суспільних потреб.

Сучасні нац ек країн різняться між собою як за розміщенням, кількісними показниками (територія, насел, ресурсний потенціал), так і за ключовими якісними характеристиками.

Вся сукупність національних економік у світі складає близько 200 держав. ООН, МВФ, Світовий банк дають найбільш повну характеристику даної сукупності. При цьому ООН основну увагу приділяє соц і демограф аспектам розвитку країн. Для Св банку важливою є оцінка ступеня ек розвитку країн.

Ознаки систематизації:

А)за регіональною (географічною) ознакою: дає можливість краще орієнтуватись у виборі торгов партнерів, організації підприємн. діяльності, у вивченні можливих перспектив ринку:

європейські (західно-, східно-, південно-, північно-);

північноамериканські (США, Канада, Мексика),

південноамериканські (Еквадор, Бразилія),

країни Близького Сходу,

Східної, Південно-Східної та Південної Азії,

африканські (північно (Єгипет, Судан)-, центрально-, південно (Мозамбік, Зімбабве)-, західно (Чад, Нігер))

б) за організаційною ознакою - країни по групах в залежності від участі в МО, конференціях, нарадах тощо.

Найбільш впливовими організаціями сьогодні є:

Сьогодні під егідою ООН створено близько 6000 різних МО (МОП, МОМ, ЮНЕСКО, ФАО.).

Найбільш впливові: ОЕСР (ств у 1960 році), ГАТТ та СОТ - об’єднує 152 країни, за основну мету ставить розвиток лібералізації торгівлі. З початку функціонування ГАТТ у 1947 році досягнуто зниження міжнар тарифів з 40% до 4%. СОТ почала функціонув. з 1995 року як більш організаційно оформлена структура для регулювання МТ; Бреттон-Вудські інститути —МВФ та МБРР забезпечують функціонування та розвиток суч св вал системи починаючи з 1944

Серед інтеграційних угрупувань регіонального спрямування : ЄС – 27 кр, СНД, Інтеграційне об'єднання країн Північної Америки НАФТА, Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК); Чорноморське економічне співробітництво, ГУАМ тощо.

В) за рівнем соц-ек розвитку: типи соц-ек систем характеризуються за рядом таких ознак: головний мотив діяльності основного ек суб’єкта, характер власності, характер ринку, роль уряду в соціально-економічному житті, першопричина і головна мета функціонування соціально-економічної системи: Вільне підприємниц-тво (капіталізм), Узгоджене вільне підприємниц-тво, Адміністра-тивно-командна система, Розподільчий соціалізм, Ринковий соціалізм.

Використовується також поділ країн на таких три групи, як:

1) Промислово розв країни : Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину МТ.

2) Країни з перех економікою — країни Центральної та Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративно-командної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Вірменія, Казахстан, Молдова, Узбекистан тощо.

3) Країни, що розвив — більше 150 країн Азії, Африки, Латинської Америки.

Г) За соц-ек ознакою систематизація нац господарств передбачає розгляд структури міжн ек у двох площинах. Перша з них - за ознакою рівня цивілізаційного розвитку:

а) країни наукової епохи (держави світу, які постійно впроваджують у виробництво останні досягнення науково-технічного прогресу. Це, зазвичай, економічно розвинені країни);

б) країни технологічної епохи (ті, які періодично впроваджують сучасні досягнення науково-технічної революції. До цих держав можна віднести нові індустріальні країни та окремі країни з перехідною економікою)

в) країни виробничої епохи (ті, які використовують у виробництві традиц технології і не мають об'єктивних умов для використання сучасних досягнень науки і техніки. До цієї групи держав належить більшість країн, що розвиваються)

За ознакою соц організації держави можна виділити другу площину структуризації міжнародної економіки:

а) капіталістичні країни, б) етатичні держави, в) соціалістичні країни.

Д) за доходом на душу населення (методика СБ): з низьким доходом (<1005 дол), нижче сер (1006-3975), вище сер (3976 - 12275), вис (> 12276 дол).

+ за індексом людського розвитку:

1) держави з низьким показником (0-0,5) – Гвінея, Ефіопія

2) з сер показником (0,51-0,79) – більшість країн

3) з високим (0,8-1) – фр, Сша, Нім, Корея