Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
  1. Міжнародний поділ праці та його форми.

Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації.

Формами МПП є міжнародна спеціалізація та кооперація.

Вирізняють предметну (виробництво продуктів), подетальну ((виробництво компонентів продуктів) і технологічну (здійснення окремих технологічних процесів) спеціалізацію окремих країн, груп країн або регіонів світу. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації — міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих підприємств.

МПП за родом діяльності розвивається за двома напрямками: вертикальним та горизонтальним.

Вертикальне — спостерігається, коли різні виробники формують однолінійний технологічний ланцюг та виконують ряд послідовних виробничих операцій.

Горизонтальний поділ праці передбачає виготовлення окремими виробниками компонентів, які поєднуються у технологічно та технічно складному виробі. Горизонтальний та вертикальний міжнародний поділ праці на міжнародному рівні реалізується як загальний (між крупними групами галузей), частковий (відокремлення крупних груп галузей на менш агреговані галузі та підгалузі) і одиничний (внутрішньогалузевий поділ та всередині підприємства)

МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.

Історично МПП виникає як система, основним структурним елементом якої були нац господарські комплекси.

На початкових стадіях розвитку світогоспод. зв’язки зводились до відносин обігу, перш за все товарного, пізніше — міграції капіталу та робочої сили. Таким чином, міжнац економічні відносини з’явились як похідні, вторинні відносно розвитку суспільного поділу праці всередині країн.

Виникнення та подальший розвиток МПП здійснюється під впливом різноманітних факторів, які можливо систематизувати за такими ознаками:

Природно-географічні — відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наділеності природними ресурсами;

Соціально-економічні — характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат. Масштаби і серійність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, особливості історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип національного виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, політичні фактори країн;

Науково-технологічний прогрес — розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

  1. Передумови участі України у мпп.

Основою інтернаціоналізації господарського життя є МПП - обмін між країнами факторами та результатами виробн. у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

Формами МПП є міжнар спеціалізація (спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, пов'язана з науково-технічною революцією) та кооперація.

У складі колишнього Радянського Союзу економіка Укр роз­вивалась, майже не беручи участі в МПП.

Значно змінилася ситуація з набуттям Укра незалежності У 1991 році. Склалися об'єктивні передумови активної участі Укр в МПП, чому сприяє:

1) значна зміна системи економічних відносин,

2) прийняття низки законів та указів Президента про зовнішньо­ек зв'язки та зовнішньоек діяльність (ЗУ ПРО ЗЕД 1991 року);

3) прискорення світового науково-технічного прогресу;

4) необхідність спільного вирішення глобальних проблем люд­ства: демографічної, продовольчої, еколог, усунення загрози ядер­ної війни тощо;

5) структурна перебудова галузей народного господарства;

6) визнання України та входження її в міжнародні організації (Укр – член СБ і всіх його структур і МВФ – з 1992, СОТ – з 2008).

Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні, соціально-економічні, організаційно-економічні основи для участі в МПП. Рівень розвитку продуктивних сил є одним з тих техніко-економічних чинників, які найбільше сприяють активній участі України у сучасному МПП.

Видобуток залізної руди, вугілля, виробництво сталі, чавуну, мінеральних добрив, цементу, електроенергії, цукру, тракторів і металоріжучих верстатів становлять значний економіч­ний потенціал нашої країни. Наявні агроклімат. умови, які здавна сприяли перетворенню Укр на великий регіон с/г виробництва, особливо зернового господарства, буряківництва, скотарства, свинарства. Ці умови створюються унікальними чорноземними ґрунтами, достатньою кількістю тепла, помірною вологістю, переважно рівнинним характером території.

+ В Укр - чималі ресурси корисних копалин, деякі з них мають світове значення: залізні та марганцеві руди, кухонна сіль, кам'яне вугілля.

+ Значний рекреаційний потенціал - це узбережжя теплих морів, гірничо-ландшафтні комплекси Карпат і Криму, мінеральні джерела.

За кількісними характеристиками і потужностями продуктивних сил Україна може бути гідним парт­нером у світових економічних зв'язках. Наявний науково-техніч­ний потенціал дасть змогу Україні за сприятливих умов втримати передові позиції у світовій науці з цілого ряду науково-технічних напрямів і, найголовніше, провадити незалежну економічну полі­тику на включення в систему світових господарських зв'язків.