15. Євроінтеграційна політика України.

Європ. вибір Укр – закономірний наслідок відновлення країною державної незалежн.

Нинішній розвиток політ. діалогу між Укр та ЄС базується на впровадж. Укр Стратегії інтеграції до ЄС, виконанні сторонами угоди про партнерство й співроб та Плану дій у рамках Європ політики сусідства. Належна реалізація плану дій має сприяти поступовій інтеграції Укр до внутр ринку ЄС та створити передумови для започаткув. з ЄС ЗВТ.

Пріоритетним для Укр є:

1) реалізація Європ напряму моделі відкритої економіки з урахуванням новітньої політики та сучасного етапу розширення ЄС;

2) адаптація зак-ва України до зак-ва ЄС у пріоритетних сферах;

3) розв’язання проблем, пов’язаних зі вступом Укр. до СОТ;

4) створ ЗВТ з ЄС, яка б передбачала функц-ня ринкових інструментів, гарантув правових норм у ділов сфері, провадило стабільні та недискримінаційні правові рамки, чітко визнач права вл-ті тощо;

5) поступове залучення Укр. до участі у галузевих програмах ЄС;

6) запровадж. нових інструм. в сфері техн. допомоги;

7) інтеграція інфраструкт. мереж Укр в європ-кі енергетичні, трансп, та телекомунікац. мережі;

8) розрахунок та реалізація проектів, розрахованих на стратег. Техн.. та техніко-ек-не співр-во на 2008-2012рр.; повне виконання Укр зобов’язань за укладеними між нар угодами до 2015р.

Динамічно розвив. торгов-економ співр-во між Україною та ЄС.

Стабільно зростає двостор. зовнішньоторгов обіг та ПІІ з країн ЄС в укр ек. Розширений ЄС є найбільшим зовнішньоторг партнером Укр. Його частка у загальному обсязі зовн. товарообігу Укр = 29,8 %, тобто близько 1/3 ЗЕД Укр орієнтується саме на цей ринок.

Для порівняння -частка Росії становить 29,12% заг обсягу товарообігу.

Передумови розвитку зв'язків Укр з країнами ЄС:

1.Подолання негативно впливаючих зовн факторів (господ. кризи, політ. та соц нестабільності)

2. Поліпш якісних хар-к вітчизняних товарів: нарощув обсягів та перехід в категорію товарів, що класифікуються, припинення обігу сурогатів та незаконної діяльності.

3. Підвищ ролі держави, для чого потрібно: створення держ. довгострок концепції та політики дій в галузі відновлення зовн. зв'язків та його регулювання; формув узгодженої системи державного регулювання; прискорене утворення регулятивної інфраструктури та правової бази.

4. Підвищення якості продукції та надання їй товарн виду.

5. Зниження рівня інфляції в укр економіці.

Переведення політики європ інтеграції Укр в якісну практичну площину передбачає реалізацію завдань:

-гармонізація нац законодавства із законодавством ЄС;

• створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;

• запровадження безвізового режиму з країнами Євросоюзу.

16. Участь України в інтеграційних проектах снд.

Співдружність Незалежних Держав – міждержавне об’єднання більшості країн колишнього СРСР. Співдружність Незалежних Держав створена 8 грудня 1991 року в садибі Віскулі (Біловезька пуща, Білорусь) як господарський, політичний та економічний союз Білорусі, Росії та України. 21 грудня на умовах Алма-Атинської угоди приєднались ще вісім колишніх республік СРСР (Азербайджан, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан). 23 жовтня 1993 року до СНД приєдналася Грузія. 26 серпня 2005 року зі складу СНД вийшов Туркменістан. Україна є співзасновницею СНД, але Статут організації Україною досі не ратифіковано, тому формально Україна залишається лише спостерігачем і не є членом СНД. 14 серпня 2008 парламент Грузії прийняв рішення залишити СНД, і, згідно зі Статутом СНД, 18 серпня 2009 Грузія офіційно перестала бути членом Співдружності.

Основна проблема інтеграції в межах СНД полягає в тому, що за Статутом організації кожна держава може висловити свою «незацікавленість» в певному питанні, має право призупинити дію існуючого договору або окремих його частин, повідомивши учасників СНД за рік. Тобто, фактично, СНД характеризується словом «необв’язковість». На сьогоднішній день СНД, не дивлячись на формальний статус суб’єкта міжнародного права, є недієвою організацією – не узгодженні питання, що сильно хвилюють пострадянську спільноту – культурну та наукову інтеграцію, питання присутності та участі у військово-політичних блоках (або, як альтернатива, створення спільної системи безпеки у рамках СНД), недостатня роль СНД в економічний співпраці. На сьогодні велику роль грає вже не СНД, а Митний союз за участі Росії, Казахстану та Білорусі, а також Євразійського економічного співтовариства (членами Ради Євразес є Білорусь, Казахстан, Росія, Киргизтан, Таджикистан та Узбекистан). На думку фахівців, ця організація і всі процеси, які зараз створюються за її участю, є більш дієвими, ніж СНД, яке має майбутнє, можливо, у гуманітарній сфері.

Україна не ратифікували Статут СНД, але є країною спів засновницею. Отже не можна говорити про фактичну відсутність або присутність нашої країни в СНД. Водночас у 2010 році, Віктор Янукович наголосив, що Україна все ж таки піде на зближення в рамках СНД. Це буде проявлятися у зближенні країни з деякими галузевими програмами СНД, розглядом Стратегії економічного розвитку Співдружності до 2020 року та Плану заходів щодо її реалізації. Звичано, постійно йде розмова про Зону вільної торгівлі (в унісон зі створенням ЗВТ з ЄС). Також розглядається приєднання до Угоди про гуманітарне співробітництво, проведення саммітів міністрів закордонних справ СНД та спільні програми у регулюванні екологічної ситуації (пов’язані перш за все з наслідками Чорнобильської катастрофи).