15.Економічна глобалізація та її сучасні виміри.

Глобалізація – багатоаспектний феномен світ люд спільноти, що вплив на ек., політ., міжнар відносини соц сфери, культури, екологію, безпеку і є продуктом гри інформатизації людства; Це перетворення світового господ-ва на 1 ринок; Це збільш ек взаємозалеж країн в результаті зростаючого обсягу між нар угод, світ потоків капіталу і поширення сучасних технологій.

Це комплексне геоек, геокульт та геополіт явище.Економ глобалізація - зростаючий ступінь інтеграції країни у світі, що обумовлена торговими і фін потоками. Передбачає ек відкритість держав та їх співробітн завдяки відкритості нац. ринків, лібералізації МЕД, розвитку комп технологій та інновацій.Економічну глобалізацію прийнято трактувати як вищий, більш розвинений рівень інтернаціоналізації національних економік та їх розчинення в глобальному господарському механізмі.Вона відбувається у двох напрямках - усередину і назовні. Розвиток всередину означає, що процес йде шляхом розширення використання іноземних товарів, капіталу, технологій. Розвиток назовні свідчить про переважну орієнтацію держави на світовий ринок і глобальну експансію фірм.Сучасні виміри:-Зростання ролі зовнішніх факторів у економіці, -створення єдиного світового ринку без національних бар'єрів -забезпечення однакових правил гри для всіх учасників- надзвичайна чутливість країн до процесів, що відбуваються в інших регіонах планети.Зокрема, іпотечна криза на ринку нерухомості в США тією чи іншою мірою вплинула на різні регіони, сповільнюючи зростання світової економіки. І навпаки, сприятлива економічна ситуація в економічних центрах цивілізації служить локомотивом для динамічного прискорення в усіх куточках Землі.

16.Глобалізація кризових явищ і процесів.

Глобалізація – багатоаспектний феномен світ люд спільноти, що вплив на ек., політ., міжнар відносини соц сфери, культури, екологію, безпеку і є продуктом гри інформатизації людства; Це перетворення світового господ-ва на 1 ринок; Це збільш ек взаємозалеж країн в результаті зростаючого обсягу між нар угод, світ потоків капіталу і поширення сучасних технологій.Це комплексне геоек, геокульт та геополіт явище. Надзвичайна чутливість країн до процесів, що відбуваються в інших регіонах планети.Зокрема, іпотечна криза на ринку нерухомості в США тією чи іншою мірою вплинула на різні регіони, сповільнюючи зростання світової економіки. І навпаки, сприятлива економічна ситуація в економічних центрах цивілізації служить локомотивом для динамічного прискорення в усіх куточках Землі. В умовах глобалізації, кризові явища поширюються з надзвичайно великою швидкістю. Але, крім негативних тенденцій, глобалізація може поширювати і позитивні тенденції. Так, вихід з кризи окремих країн, створює передумови для швидкого виходу з кризи країн, що економічно тісно з ними пов’язані. Виникнення поняття фінансової глобалізації як однієї із складових економічної пов’язано з різким збільшенням валютно-кредитних і міжнародних фінансових операцій упродовж останніх десятиліть. Часто це явище розглядається, з одного боку, як істотний фактор економічного розвитку, а з іншого – як джерело конфліктності інтересів, загострення протиріч і виникнення кризових явищ і, зокрема, валютних криз. Глобалізація стимулює процеси переміщення капіталу між країнами. Постійно зростають масштаби фінансових операцій, зокрема валютних. Раніше, ще до 70-х років ХХст., в умовах фіксованих валютних курсів міжнародний рух капіталів суворо контролювався державами. Проте після відміни Бреттон-Вудської системи темпи переміщення капіталу почали зростати швидше, ніж міжнародна торгівля. Масштаби міжнародної мобільності капіталу настільки значні, що відкриті малі та середні держави не в змозі контролювати відтік капіталів, а це може завдати непоправної шкоди економіці багатьох країн. Безпосередні причини глобальної фінансової нестабільності полягають у фінансовій лібералізації, безпрецедентній інтеграції фінансових та валютних ринків, інтенсифікації глобального руху капіталу.Валютно-фінансові кризи, які виникають в одній країні, можуть мати регіональні, або глобальні наслідки. Це пояснюється тим, що при взаємозалежності країн набагато виразнішою стає їх взаємна вразливість. Глобалізація та транснаціоналізація практично виводять економічне життя окремих держав за межі національного регулювання, обмежуючи можливості національної макроекономічної політики, що створює труднощі в управлінні їхніми економічними процесами, змушуючи уряди при прийнятті рішень враховувати світові тенденції. Таким чином, поширення кризових явищ з однієї країни в іншу можливе за рахунок тісних взаємозв’язків між економіками країн, які охопила криза. Так, безпосередніми каналами поширення криз є торгівельні зв’язки та валютні девальвації; інвестиційні процеси та валютно-кредитні операції на фінансових ринках. Таким чином, роль фінансової глобалізації у виникненні та поширенні криз полягає, насамперед, у створенні передумов для їх переростання в кризи глобального характеру, що обумовлюється тенденцією лібералізації фінансової сфери в країнах, що розвиваються, за умов постійного зростання міжнародної мобільності капіталу.