24. Загальна оцінка ефективності тарифного регулювання та розрахунки митної вартості.

За походженням інструменти регулювання зовнішньої торгівлі поділяються на тарифні та нетарифні.

До тарифних належать: мито та його види, структура митного тарифу, методи визначення країни походження товару та митної вартості, товарна класифікація тарифу.

Митний тариф як важливий інструмент зовнішньоекономічної політики держави виконує ряд функцій в економіці, а саме: фіскальну, захисну, контрольну, регуляторну та стимуляційну.

1) Фіскальна функція виявляється через надходження коштів від сплати мита до бюджету, причому роль мита у наповненні державного бюджету тим більша, чим менш розвинута економіка.

2) Механізм дії захисної функції полягає у подорожчанні імпортного товару, який обкладається митом, порівняно з вітчизняними товарами і забезпеченні таким способом вигіднішого становища на ринку національних товаро-виробників. Мито, встановлене з метою захисту національного товаровиробника, має ставку, що перевищує різницю між національними і світовими цінами. Слід підкреслити необхідність виваженого підходу до використання цієї функції тарифу, адже для нормального розвитку ринкової економіки важливим є саме нівелювання, а не вжиття радикальних, заборонних заходів. Як одна крайність – повна відсутність імпорту – призводить до підвищення цін на внутрішньому ринку, так і інша – надмірний імпорт – завдає шкоди національним виробникам та призводить до порушення зовнішньоторговельного балансу.

3)Контрольна функція спрямована на контроль за правильністю нарахування митних платежів, захист споживачів від недоброякісних імпортних товарів та на зниження загального рівня корумпованості в цілому.

4)Регуляторну (стабілізуючу) функцію мито виконує за рахунок компенсації різниці між світовими та національними цінами та формування таким чином умов для розвитку конкурентного середовища на ринку. Тим самим воно сприяє прогресивним структурним зрушенням в економіці країни, регулює структуру виробництва та споживання товарів, вирівнює диспропорції торговельного та платіжного балансу. Якщо ж мито встановлене нижче за різницю між національними та світовими цінами, то, створюючи сприятливі умови для проникнення імпортних товарів на внутрішній ринок, воно виконує стимуляційну функцію, стимулює ввезення товарів, у яких відчуває потребу національна економіка.

На сьогодні на практиці перевага віддається лише функції наповнення державного бюджету, а митно-

тарифне регулювання розглядається як фіскальний інструмент. При цьому митна політика будується на посиленні жорсткості митного контролю та ускладненні митних процедур.

Митно-тарифне регулювання впливає на ціни товарів, на попит та пропозицію, насичення ринку імпортними товарами та конкурентоспроможність експорту. Митне регулювання – це також і засіб

захисту вітчизняного товаровиробника, воно допомагає протидіяти торговельним війнам та створювати умови для просування товарів на іноземні ринки.

РОЗРАХ митної вартості:

При визначенні митної вартості товарів держави користуються різними методами, які регламентуються документами ГАТТ. Згідно зі згаданою статтею ГАТТ митна вартість товару повинна ґрунтуватися на його фактичній вартості. При цьому під фактичною вартістю розуміється ціна, за якою цей чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу в такий час і в такому місці, які визначаються законами країни — імпортера в умовах повної конкуренції. У разі, коли фактична вартість не може бути визначена цим методом, то вона базуватиметься на еквіваленті такої вартості.

Кодекс митної вартості розширив можливі варіанти оцінки митної вартості і запропонував застосування п’яти методів:

«ціна угоди», тобто реально сплачена імпортером сума (при цьому допускається включення до неї цілого переліку додаткових витрат покупця — комісійні, брокерські витрати, витрати на ліцензійну винагороду, вартість пакування тощо);

ціна ідентичного товару;

ціна аналогічного товару;

продажна ціна за одиницю ідентичного або аналогічного товару, ввезеного у той же час;

розрахункова ціна товару.

Загальновизнані міжнародні методи розрахунку митної вартості викладені у вже згаданій ст. VII "Оцінка товару для митних цілей" ГАТТ, в Україні вони реалізовані в ст. 266–274 Митного Кодексу України (далі – МК):

6 методів визначення митної вартості товарів, які імпортуються та 1 метод визначення митної вартості при експорті:

Для імпорту: метод 1 "За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються"; метод 2 "За ціною угоди щодо ідентичних товарів"; метод 3 "За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів"; метод 4 "На основі віднімання вартості"; метод 5 "На основі додавання вартості"; метод 6 "Резервний".

Для експорту: на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетину митного кордону.