13.Сучасна сутність глобалізації, її позитивні та негативні прояви.

Глобалізація – процес посилення взаємозв’язку національних економік країн світу, що знаходить своє вираження в утворенні світового ринку товарів і послуг, фінансів; становленні глобального інформаційного простору, перетворенні знання в основний елемент суспільного багатства, виході бізнесу за національні кордони через формування ТНК, впровадженні й домінуванні в повсякденній практиці міжнародних відносин і внутрішньополітичного життя народів принципово нових, універсальних ліберально-демократичних цінностей тощо.

Глобалізація – це об’єктивний процес планетарного масштабу, який має як прогресивні наслідки, так і негативні. До позитивних ми можемо віднести: поширення нових інформаційних технологій та пов’язаних з ними переваг (скорочення часу і витрат на трансакції, поліпшення умов праці та життя); перехід на ресурсозаощаджуючі технології; посилення уваги до важливих проблем людства та інші.  Однак, глобалізація економіки – це не лише вигоди від зростанні участі країни в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними з причини формування системи міжнародного інтегрованого виробництва, зростання обсягів світової торгівлі та потоків іноземних інвестицій, інтенсифікації руху технологічних нововведень тощо, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків. Світова практика доводить, що виграш від глобалізації розподіляється далеко не рівномірно між країнами та суб’єктами економічної діяльності.  Отже, до негативних наслідків глобалізації відносяться: посилення нерівномірності розвитку країн світу; нав’язування сильними країнами своєї волі, нераціональної структури господарства, політичної та економічної залежності. Саме тому, глобалізація як суперечливий процес, потребує регулювання на національному та міждержавному рівнях.

14.Технологічні, інформаційні, соціокультурні, геоекономічні, геополітичні і цивілізаційні суперечності та виклики глобалізації. Соцкульт - у різних країн для соц-культ серед х-ним є наявн певн особливих рис,притаманних даній конкретній країні і культурі, що пов’яз з історик умовами розв даних країн.Країни відрізн між собою за такими ознаками::1. форм мотив до праці-.2.різні мови 3. морально-етичн норм поведінки людини. 4. культура 5. Менталітет. Однак, вищепераховані особл розв краї почин деформуватися в умовах зрост глоб усіх сфер суп життя.Так,відбув обмін культурн цінностями; розповсюдж безособова, позбавл нац вмісту масова антикультура; розмив існуючі морал устої, як між західними формами масової культури і традиц цінностями незахідн народів. Так, з однієї сторони світу нав’яз уявл,що саме розв країни і перш за все США, представл найкращий,якщо не єдиний зразок соц-політ організ і культури, а з ін перед ін незахідн країн постала необхідн захищати і відстоювати нац традиц і особлив,знаходити шляхи сполуч постіндустр трендів з націон менталіт.Отже,осн пробл є збереж індивід і нац приналежн у зв’язку з появою глоб культури

Цивілізаційні Суністю гл є перетвор людства в єдину структурно-функціон сист. Для Гл цивіліз хар-м є нерівноправність компонентів,що її утвор-усе зростаюча прірва (за параметр якості життя пересічних людей) між її провідною ланкою – Зх і Сх.,групою найрозв країн,що вийшли на рівень інформац сусп, та ін людством,яке все помітніше відстає від світ лідерів. У світі все потужніше діють глоб закономірн та тенд, характер яких визнач здебільш інтересами і можлив невеликої групи найпотужн держав і наднац корпорацій. За таких умов більшість країн 2-го і 3-го ешелону скоріше підстроюється, прилаштов до вимог сильніших за себе, ніж самостійно і активно діє в напрямку переслідув власних інтересів. Розв країни Зх на чолі зі США впевнено випередж ін держ за заг обсягом спож і якістю життя. Паралельно швидкими темпами, значно випередж в цьому віднош Захід, розв деякі інші країни, переважно Далекого Сх. При цьому у більшості країн Латин Амер істотних позит зрушень не спостеріг, а Троп Африка на очах деградує. Для цивілізац процесів глоб особл знач почин набув процес посил антизахідн, передусім антиамерикан, настроїв, "зіткнення цивіліз", + нац конфлікти (на Балканах, Кавказі тощо) все більше підпорядк цивілізац конфронтації.Сьогодні протистояти деструктивн викликам з боку транснаціон сил глобаліз світу можуть не стільки ті чи ін окремі країни, скільки окремі цивіліз світи. За умов глоб світ не стільки уніфік за поверхово сприйнятими америк зразками, скільки набуває вигляду поліцивілізац структурно-функціон системи, в якій окремі цивілізац складові поводяться, не однаково і своїм традиц ідейно- ціннісним підґрунтям великою мірою визнач майбутнє країн і народів, що їх складають.

Геополітичні – конфронтація інтересів, неможливість підтримки політик різних держав. Приклад: Україна не може увійти до Митного Союзу через членство в СОТ.

Техн-інформ -неоднорідн розв сусп,яке проявл у техн розриві між країнами.Так, у розв країнах у кінці ХХ ст. форм постіндустр техн спосіб вир-цтва, а у відсталих країн все ще панують доіндустр технолог устрої. Монополізув контроль над інформац і вир-цтвом передових технол, Зх забезпечив собі інформ-техн панув на планеті і поставив цим у залежність від себе всі інші країни,які приречені або тиражув його вже морально застарілі вир-чі зразки,або задовольнят сферами, що не потреб високих технологій. Глоб техносфери породжує техн і інформ неоколоніалізм, що реаліз за допом ТНК, які викор своє монопол становище у певній сфері для стримув техн розв країн, що відстають і викачув з них величезних прибутків на основі нееквівалентного обміну. Суч інформ-техн системи хар-ться тим, що вони вийшли далеко за нац кордони і набули ознак, небезпечних як для людини,

Геоеконом. - поглибл прірви між протилежн мільярдами - “золотим” і “бідним” (четверт світ- більшість країн Африки “південніше Сахари”, деякі країни Азії і Лат Америки) перетвор в основну пробл світ розв, Глобаліз на даній стадії приносить вигоди групі розв країн ек зрост яких в значній мірі пов’яз з розв масового в-цтва суч продукції на основі техн, що розробл у країнах “золотого мільярду”. Ек “мільярд бідності”залишається слаборозв, застійною, патріарх-примітивн, слабо включеною у глобалізацій ні процеси.