12. Світові боргові та фінансові кризи: аналіз їх причин і наслідків.

Фінансова криза – це розлад процесу функціонування фінансового ринку, яий виявляється в знеціненні національної валюти, виснаженні валютних резервів, масовому банкрутстві кредитно-фінансових установ, дефолтах по суверенних боргах.

Фінансова криза складається з валютної, банківської та боргової. Банківська криза- масове вилучення внесків з комерційних банків, підвищення позичкового процнта і зростання фінансового банкрутства. Боргова- масове банкрутство субєктів господарювання і дефолт по суверенних боргах держави. Валютна- різке коливання курсу грошової одиниці, скорочення золотовалютних резервів і погіршення валютної ліквідності держави.

Основні причини світових фінансових криз: 1. Перевиробництво продукції 2. Недієвість механізму ринкової саморегуляції. 3. Спекуляції інвесторів на фондових біржах та ринках4. Бюджетний дефіцит країни та його фінансування за допомогою внутрішніх позик 5. Слабка банківська система 6.Великий зовнішній борг країни. 7.Скорочення золотовалютних резервів країни. 12. Неефективна фінансова і грошово-кредитна політика держави.

Наслідки світових фінансових криз: — девальвація в постраждалих країнах національних грошових одиниць; — інфляція /дефляція.— спад виробництва та падіння темпів зростання ВВП; — високий рівень безробіття; — падіння цін на нерухомість; — збільшення розмірів державного боргу; — проблеми з обслуговуванням внутрішнього та зовнішнього боргу; — невизначеність з можливістю повернення депозитних вкладів населенню через кризу банківської системиі.

Боргові:

1980-85 - перегляду умов погашення боргу характеризується як «Банкірська криза». Мета перегляду полягала у скороченні поточних зобов’язань боржника з обслуговування боргу шляхом перенесення строків погашення основної суми боргу. Така стратегія оберталася для боржника нарощуванням його загальних боргових зобов’язань і значним зростанням майбутніх зобов’язань з обслуговування боргу.

1985-89 - Основна мета плану Бейкера — надати країні-боржнику якомога більше часу для усунення причин її фінансових проблем. План приніс лише часткові плоди, оскільки він не передбачав жодного механізму, який би міг змусити внести додаткові кошти.

1989 р. Вона характеризується як стадія «кризи боржника». Згідно з планом Брейді боржники мали взяти до уваги політику залучення як прямих, так і непрямих інвестицій і те, що свопи борг/акції можуть бути корисним компонентом цієї стратегії.

1997 р. у зв’язку з фінансовою кризою в південноазіатському регіоні, яка потім охопила решту регіонів світу. сер 90-х – 2007 криза поглибилась, борг зріс до 2,3 трлн дол., виник вторинний ринок валют, на якому зі знижкою до 30% обертаються банків имоги до боржників

Сучасна криза - 2007р-до тепер загал обсяг боргу – 2,8 трлн дол., в т.ч.: країни, що розвив – 1,9; з перехід ек-ою – 0,5; розвинені – 0,4.

Стадії:

1)2007р-сер березня 2008р – збитки від іпотечних кредитів, фінансовий стрес;

2)сер.березня – вересень 2008р – поглиблення рецесії в США, банкрутство Леман Бразерс;

3)до кігця жовтня 2008р – втрата довіри,кредитно-валютні свопи стали причиною кризи, що призвело до стику з ризиками неплатежів;

4)жовтень 2008 – березень 2009р- проблеми стабільності фін сектору, поглиблення ек спаду;

5)березень 2009 – перші ознаки стабілізації.