10. Загальна характеристика теорій торгової інтеграції.????????

Поява теоретичних моделей пов¢язана з процесами регіональної економічної інтерграції у 60-70х. До них відносять:

А) теорії тарифів

Б) теорія митних союзів

В) теорії економічних та митних союзів.

Г) загальні теорії міжнародної економічної інтеграції

Зараз в світовій практиці превалюють теорії відкритої економіки. Вони ефективно працють в зрілих економіках. Для країн, що розвиваються необхідні селективні підходи. Для перехідних економік необхідна певна поступовість та етапність у лібералізації та переході до відкритої економіки.

Види політики: Вільна торгівля, лібералізм (розширення свободи економічних дій, скорочення кількості та зниження рівня обмежень у торгівлі з іншими країнами), протекціонізм, неопротекціонізм (сучасні обмеження на міжнародну торгівлю, які застосовуються країнами як доповнення до традиційних форм обмеження небажаного імпорту або замість них), обґрунтований (селективний) протекціонізм захист окремої галузі економіки, групи підприємтсв, а не всього національного виробництва, або протекціонізм у торгівлі з окремими країнами і за окремими групами товарів. Автаркія – політика економічного відокремлення країни, спрямована на створення замкненої, незалежної економіки, здатної забезпечити себе усім необхідним самостійно.

Рівні інтеграції. На мікро рівні виділяють горизонтальну інтеграцію, що має місце при злитті фірм, що виробляють подібні або однорідні товари з метою їх подальшої реалізації через спільну систему розподілу і отримання ++прибутку. При цьому в різних країнах виробляють аналогічну продукцію (Exxon, Mobil, Texaco).

Вертикальна інтеграція передбачає об΄єднання фірм, що функціонують врізних виробничих циклах. Є інтеграція 1. “вниз” (приєднання постачальників), 2. “вгору” (приєднання споживача), 3. невиробнича інтеграція “вгору”, що включає сферу розподілу.(Chrisler, General Motors, Honda, Toyota)

На макро рівні інтеграція набуває форм регіоналізму.

Форми торгівельної інтеграції:

а) Зона приференційної торгівлі- зниження внутрішніх тарифів

б) Зона (асоціація) вільної торгівлі – усунення внутрішніх тарифів.(Європейська Асоціація вільної торгівлі (1960), зона вільної торгівлі “США-Канада”(1988), НАФТА)

в) Митний союз- +встановлення спільного зовнішнього тарифу (Бенілюкс з 1948, ЄС з 1968).

Г) Спільний ринок- +вільний рух капіталів та робочої сили.(ЄС)

Д) Економічний союз- +Гармонізація економічної політики (Бенілюкс з 1960, США, СРСР).

Е) Політичний союз- + політична інтеграція.

11. Приклади ефективної реалізації угод про вільну торгівлю та митні союзи.

1 з актуальних рис розвитку св. ек – збільш кількості регіон торгов угод, на що вплинув розвиток процесів глобалізації. За даними СОТ на 2006 рік було 360 торгов угод, на 2010 – вже 400 – 84 % з них – угоди про зони вільної торгівлі. Бо: про зони вільної торгівлі простіше домовитися, це потребує менше координації зовнек політики, зберігається незалежність країн у формув митної політики щодо третіх країн.

Зони вільної торгівлі часто розглядаються як перех форма міжнар ек інтеграції, як засіб переходу до складніших форм взаємодії цих же країн. Три цільові моделі співпраці:

А) як початк етап глибшої інтеграції, переходу до митного союзу, спільного ринку, ек і вал союзу цих же країн (ЄЕС);

Б) як засіб адаптації і підготовки до вступу до інших інтеграц обєднань (ЦЕФТА - ЄС) або обєдн з іншими організаціями;

В) як самост модель, яка не передбачає інтеграцію з іншими структурами або перехід до вищих флорм інтеграції (ЄАВТ).

Одним з прикладів ефективної реалізації є Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА), яка набрала чинності 1 січня 1994 року. До НАФТА входять США, Мексика і Канада.

Правила НАФТА розроблені з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ і відповідно до цих правил. Угода НАФТА має велике значення для всіх, хто займається торгівлею з будь-якою із країн-членів. НАФТА містить програму економічної інтеграції, відповідно до якої країни-члени повинні протягом 15 років після набуття нею чинності поступово ліквідувати всі перешкоди в торгівлі між собою. Метою НАФТА проголошено:

- усунення перешкод у торгівлі товарами і послугами; поліпшення можливостей для інвестування в межах цієї зони вільної торгівлі;

- ефективний захист прав інтелектуальної власності;

- створення основи для, подальшого співробітництва з метою збільшення переваг угоди.

Існує також Центрально-європейська асоціація вільної торгівлі (англ. CEFTA), заснована у березні 1993 року Вишеградською трійкою (Угорщина, Чехословаччина та Польща). Після розпаду Чехословаччини трійка перетворилась на четвірку, у січні 1996 року до угруповання приєдналась Словенія, 12 квітня 1997 року у Бухаресті підписано документ про приєднання до CEFTA Румунії, а у липні 1998 до CEFTA приєдналась Болгарія. Необхідними умовами вступу до угруповання є: асоційоване членство в ЄС, членство в СОТ та підписання угод про вільну торгівлю з кожною із держав — членів CEFTA.

Європейська асоціація вільної торгівлі (EFTA) — це зона вільної торгівлі, яка об’єднує митні території чотирьох європейських країн, які не вступили до ЄС, зокрема, Республіки Ісландія, Князівства Ліхтенштейн, Королівства Норвегії та Швейцарської Конфедерації. Зона вільної торгівлі забезпечує країнам-членам режим вільної торгівлі товарами та послугами, а також гарантує вільний рух капіталів та фізичних осіб. Розвиток преференційних торговельно-економічних відносин з ЄС, іншими країнами світу та їх регіональними об’єднаннями дозволив ЄАВТ забезпечити своїм суб’єктам підприємницької діяльності доступ до ринків країн, сукупне населення яких складає близько 847 млн. споживачів.

МИТНИЙ СОЮЗ— один з видів торгового блоку, який складається із зони вільної торгівлі зі спільним зовнішнім тарифом. Країни-учасниці митного союзу створюють спільну зовнішню торговельну політику, але в деяких випадках вони використовують різні квоти на імпорт. Корисними є спільні політики в області конкуренції, щоб уникнути недостатньої конкуренції.

Митний союз Європейського Союзу — митний союз країн ЄС та кількох інших країн, важливий складник спільного ринку. Його створення стало першочерговим завданням після підписання Римського договору і завершилось 1968 року.

Найголовнішими були такі заходи:

скасування всіх митних зборів та обмежень між країнами-членами;

запровадження єдиного зовнішнього тарифу щодо товарів третіх країн, однакового для всієї Європейської Спільноти (прибуток від його стягнення став одним із джерел формування власних ресурсів Спільноти);

спільна торговельна політика як зовнішній аспект митного союзу (на міжнародному рівні Спільнота виражає спільну позицію всіх держав-членів).

Спільні процедури та правила були зібрані докупи в єдиному адміністративному документі (Single Administrative Document), який замінив усі попередні нормативні акти. Відколи 1993 року офіційно почав діяти спільний ринок, усі традиційні перевірки на внутрішніх кордонах були скасовані разом з митними формальностями. Отже, митні служби країн-членів втратили функції стягування акцизного збору, ПДВ та накопичення статистичної інформації.

Південно-Африканський митний союз — один із найстаріших митних союзов в світі. Він був заснований в 1910 році за Угодою про митний союз між Союзом Південної Африки, Бечуаналендом, Базутолэндом і Свазілендом. Після набуття даними територіями незалежності Угоду було переукладено 11 грудня 1969 року. Союз, що створений між ПАР, Ботсваною, Лесото і Свазілендом був названий Південно-Африканським митним союзом. Угода набрала чинності з 1 березня 1970 року. Після того як Намібія здобула незалежність в 1990 році, вона стала 5-м членом Союзу.

Митний союз Республіки Білорусь, Республіки Казахстан та РФ — міждержавний договір про створення єдиного митного простору, підписаний Росією, Білоруссю і Казахстаном. Росія від створення Митного союзу може отримати прибуток у розмірі близько $400 млрд, а Білорусь і Казахстан — по $16 млрд до 2015 року. Повне використання потенціалу Митного союзу може призвести до скорочення термінів перевезення вантажів з Китаю до Європи приблизно в 4 рази.

КАРІКОМ - спільний ринок країн Карибського басейну. Карибський загальний ринок в рамках КАРІКОМ - повністю ліквідовані торгові обмеження між Барбадосом, Трінідадом і Тобаго, Гайаной, Ямайкою і Антігуа. Ці країни схвалили єдиний митний тариф по відношенню до товарів третіх країн, тобто це фактично митний союз, в основі якого лежать промислово-сировинні товари. Третина взаємної торгівлі — нафтопродукти.