6. Міжнародно-правове регулювання різних форм співробітництва.

А) в сфері промисловості:

Питанням промислового співробітництва відведене чільне місце в Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі (укладено 1 серпня 1975 р.). У цьому акті зазначається, що промислове співробітництво, яке грунтується на економічних інтересах, може створити стабільні зв'язки і зміцнити довготривале економічне співробітництво в цілому; воно здатне також прискорити економічний розвиток усіх держав, які беруть у ньому участь.

Країни—учасниці зазначеної Наради зобов'язались сприяти поширенню нових форм промислового співробітництва, укладати двосторонні угоди з різних його аспектів.

Важливу роль у правовому регулюв. МЕВ у сфері пром. співроб відіграють міжнар ек органи та орг.

ООН з промислового розвитку (ЮНІДО), Конференцію ООН з торгівлі та розвитку, Комітет з промислового розвитку Ек і соц ради ООН та її регіональні комісії. Ці органи та організації досліджують шляхи промислового піднесення країн, що розвиваються, проводять семінари і конференції з питань прискорення промислового розвитку країн, опрацьовують робочі програми індустріалізації та надають відповідні консультації заінтересованим країнам. У світі поки що відсутня багатостороння конвенція глобального масштабу, яка б регулювала комплекс питань пром співробітництва на міжнар рівні. Тому країни укладають двосторонні угоди стосовно пром співробітництва.

Б) в галузі науки і техніки.

Резолюція Генеральної Асамблеї ООН (1996 р.) «Досягнення науки і техніки та їх вплив на міжнародну безпеку» - у ній рекомендується державам — членам ООН вивчити шляхи вдосконал міжнар правових норм, що стосуються передання високих технологій і мають військове застосування.

У 1963 р. у Женеві відбулась перша конференція ООН з питань застосування досягнень науки і техніки в інтересах країн, що розвиваються. Друга конференція ООН з питань розвитку науки і техніки відбулась у Відні в 1979 р.

Генеральна Асамблея ООН у грудні 1979 р. заснувала Міжурядовий комітет з розвитку науки і техніки. Основними його функціями є такі:

• надання допомоги Генеральній Асамблеї в розробці директивних принципів для погодження політики органів, організацій і підрозділів ООН з питань науково-технічної діяльності;

• виявлення першочергових завдань для оперативного планування розвитку науки і техніки на національному, субрегіональному, регіональному, міжрегіональному та глобальному рівнях;

• упровадження заходів, пов'язаних із виявленням та оцінюванням нових науково-технічних досягнень, які можуть позитивно вплинути на науково-технічний потенціал країн, що розвиваються;

• сприяння оптимальному залученню ресурсів і здійснення керівництва системою фінансування науки і техніки ООН.

Допоміжним органом є Консультативний комітет з питань розвитку науки і техніки, який було створено у липні 1980 р. Ек і соціальною радою ООН.

Питаннями розв'язання проблем науково-технічного прогресу займаються також регіональні міжнародні організації, що мають статус спеціалізованих агенцій ООН. Провідну роль серед них відіграє ООН з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Основними цілями її є сприяння справі миру і безпеки у світі через надання допомоги країнам у міжнародному співробітництві у галузі освіти, науки, культури, інформації. ЮНЕСКО розробляє спеціальні наукові програми.

Важливу роль відіграє Програма розвитку ООН (ПРООН). Особливого значення ця програма надає питанням науково-технічної допомоги країнам, що розвиваються. В її рамках здійснюється сприяння у переданні технологій для державного і приватного секторів, направлення до цих країн експертів, консультантів, сприяння підготовці науково-технічних кадрів тощо.

Важливу роль у світовому розвитку науки і техніки відіграє Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).

В) в галузі с/г.

Практично всі регіональні економічні комісії Економічної і соціальної ради ООН вирішують питання міждержавного співробітництва в галузі с/г. В Економічній комісії ООН для Європи ці функції виконує Комітет з питань сільського господарства.

Провідне місце серед таких організацій сьогодні займає ФАО. Має статус спеціалізованої агенції ООН. Була заснована у 1945 р. Налічує 191 країну, ЄС та деякі острови. Укр. Стала членом у 2003р. Мета діяльності ФAO — сприяти розвитку с/г, рибальства та лісового господарства. Організація збирає, вивчає і поширює інформацію щодо харчування, продовольства, с/г, поліпшення виробництва та збуту продовольства, надає технічне сприяння і продовольчу допомогу, готує прогнози та статистичні дані з питань розвитку с/г світу тощо. Вищим органом ФАО є Конференція(1 раз на 2 роки). Сьогодні проводиться велика кількість програм в рамках ФАО, а саме: Конвенція по захисту рослин від 1952р; Кодекс Аліментаріус (продовольчі стандарти); Компанія «Телефуд» - спортивні і ін заходи, з використанням ЗМІ для залучення коштів на боротьбу з голодом; Програма по подоланню надзвичайних ситуацій; інтерент-компанія по боротьбі з голодом – провокую людей «злитися», адже в світі більше 1 млн голодуючих, он-лайн можна подати петицію, яка закликає уряди країн зробити вирішення проблеми голоду ключовою.

Міжнар фонд с/г розвитку – 1977р. Мета — мобілізувати дод кошти на розвиток с/г в економічно відсталих країнах світу. Проекти і програми фонду спрямовуються на задоволення інтересів бідних верств населення.

Вищим органом ООН з проблем продовольства та суміжних з ними питань є Всесвітня продовольча рада (ВПР), яку було створено у грудні 1974 р. Вона вивчає актуальні питання продовольчої ситуації у світі та опрацьовує відповідні рекомендації.

З метою збільшення виробництва продуктів харчування та вирішення інших питань є Міжнародний фонд с/г розвитку (ІФАД) — створена у 1976 р. Основною метою є мобілізація коштів для збільшення виробництва і поліпшення харчування груп населення з низькими доходами. З метою збільшення виробництва продуктів харчування ІФАД надає на пільгових умовах кредити.

Нині міжнародне співробітництво в галузі с/г відбувається переважно на двосторонній основі. Угода про с/г, яку було укладено в межах Уругвайського раунду ГДТТ, стосується не с/г співробітництва, а лібералізації торгівлі с/г продукцією.

Певну роль відіграють Міжнародна асоціація з контролю якості насіння, Міжафриканське бюро з грунтів і економіки с/г, Міжнародна комісія з переробки с/г продуктів, Міжнародне бюро з виноградарства і виновиробництва, Міжнародний комітет з чаю, Союз із захисту прав на сорти рослин та ін.

Г) у сфері міжнар інвестицій:

2сторонні інвест угоди (угоди про заохочення і захист інозем інвестицій) починаються із визначення понять інвестиції, інвестор, прибуток і т.д. Крім того, ці угоди включають в себе взаємні зобов’язання щодо сприяння і захисту інозем інвестицій, умови надання найбільш сприяння і націонал режиму, порядок компенсації збитків, питання щодо розв’язання спорів.

Багатосторонні угоди:

1) Вашингтонська конвенція про вирішення інвестиційних спорів між державами та інозем особами 1965р(Укр. підпис в 1998р, ратифікувала в 2000р). Осн. значення – в створенні основи міжнар правового регулювання відносин за участю приватних осіб, налічує вже 187 членів. Для цього також був створений спеціал орган – Міжнар центр з урегулювання ін вест спорів(МЦІС) через примиренні і арбітраж

2) Сеульська конвенція 1985р про стоврення БАГІ, основним завданням якого є стимулювання інвестицій в продуктивних цілях між країнами-членами і особливо – в держ, що розвив-ся. Гарантії агентства надаються через їх страхування від некомерційних ризиків – війна, стихійне лихо, зміна законодавства).

3)угода ТРІМС 1994р – угода щодо торгівельних аспектів міжнар.інвест, вона містить си-му стимулів і обов’язків стосовно діял ТНК на території певних держав. В угода визначаються найважливіші вимоги щодо поведінки ТНК як інвестора: - вимога місцевого значення – повинен реалізувати частину продукції на внутр ринку; - експортні вимоги – експорт на умовах, що забезпечує повну компенсацію імпортних складових сировини; - вимоги передання технологій, принцип вільного доступу до ін вест проектів, надання роб.місць і ін.