Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
  1. Методи визначення та стратегії зменшення політичного ризику в міжнародному маркетингу.

Метою дослідження політ-правов середовища є визначення рівня політ ризику та розробка стратегій його зменшення.

Політичний ризик в МЕД – можливість нанесення збитків або ускладнення діял внаслідок екон дій уряду заруб країни, обумовлених політ цілями країни або непередбаченими політ обставинами (революціями, страйками, війнами тощо).

Стратегія мінімізації політ ризику – сукупність заходів (дій) фірми на заруб ринку з метою зменшення дії негативних чинників політ-правового середовища приймаючої країни на ММ діял фірми.

Що формують дії уряду: конфіскації, байкот, субсидії, обмеження діяльності і т.д.

Можна виділити два типи політ ризику:

1) Загальний ризик стосується всіх заруб суб’єктів підприєм діял, що оперують на певному нац ринку,

2) галузевий – тільки певної галузі.

Для визначення рівня політ ризику використовуються наступні методи:

1) аналіз дій держави у минулому (ґрунтується на дослідженні стереотипів політ поведінки уряду, які обумовлені соц-культур та історичними чинниками розвитку країни);

2) аналіз точки зору експертів (в якості експертів можуть виступати: співробітники само фірми, які часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політ діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або МО). ПР: рейтинги політ ризику, що розробляються Інститутом Ек Розвитку СБ для комерційних банків.

3) побудова моделей, заснованих на вимірюванні нестабільності.

Стратегії зменшення політичного ризику:

1)за критерієм часу:

- на превентивні (до інвестування/ укладання контракту)

- операційні (після інвестування/ укладання контракту),

2) за критерієм джерела мінімізації ризику:

- внутрішні

- зовнішні

1)Внутрішня до інвестування/укладання контракту:

• Мінімізація інвестицій

• Місцеве запозичення

• Створення СП

• Робота за управлінським контрактом

• Франчайзинг

• Вертикальна інтеграція

2)Внутрішня після інвестування/укладання контракту:

• Мінімізація інвест та місцевої власності

• Набуття статусу VIP

• Маркетингова інтеграція

• Збільшення ринкової “влади” - внаслідок вжиття заходів урядової дискримінації приймаючою стороною (застосовується переважно філіями ТНК).

3) Зовнішня до інвестування:

• Держ страхування

• Приватне страхування

• Гарантії приймаючої сторони

4)Зовнішня після інвестування:

• Приватне страхування

• Міжнародні юридичні норми

  1. Підходи до вибору цільового зарубіжного ринку та обґрунтування рішення щодо виходу на нього.

І.За роллю в процесі вибору ринку:

1)Активний

Сам менеджмент активно шукає закорд ринки

Коли у фірми є ряд ринків (напр.. 2013-Казахстан, 2014-Туркменістан) – є послідовність

Прикл.Кока-Кола

2)Реактивний

Фірма не шукає ринки, але стає учасником ЗЕД, починає Ех продукцію (торгові доми). Коли у нас є вирцтво товарів, але вийти на заруб ринки не може – корист посередниками.

В У. найбільший міжн посередник повязан з ВПК Укрспецекспорт – нічого не виробляє, приймає участь у виставках, експортує через контракти з фірмами.

ІІ.За глибиною дослідження цільового ринку:

1.Дискретивний (Суб’єктивний)

грунтується па суб'єкт відчуттях, очікуваннях, досвіді осіб, які приймають рішення щодо виходу на конкретний ринок. Перевага: відсутність витрат на обгрунтування рішення. Ризик при цьому макс, а ступінь обгрунтованості рішення мін.

Причини застосування:

-добре ставлення осіб, що приймають рішення, до країни або її культури;

- наслідки ознайомчого візиту або несподіваних зустрічей; (під час виставок, ярмарок. Дуже багато людей вибирають не ринок, а особу, яка витягне компанію на ринок.)

-інтуїтивна довіра до зар. партнера;

-бажання легалізувати за кордоном які-небудь дії.

2.Дискретний

грунтується на оцінці 2-3 найбільш важливих для фірми показників розв. ринку або ін.. критеріїв.

Залежить від правильного вибору цих показників. Вони повинні:

- відповідати цілям виходу фірми на зовн. ринок;

- об'єктивно х-зувати стан чи особливості розвитку зар. ринку;

- бути дослідженими за певний період часу.

Заг. вимогою до інфо бази за дискретного підходу є надійність, правдивість, перевіреність обраних показників.

використ. такі показники та критерії:

• розмір ринку,

• динаміка зростання ринку,

• власні конкурентні переваги,

• потенціал ринку,

• доступність ринку,

• сприймання ринку,

• стабільність (оцінка ризиків).

Різновид - дискретно-матричний, критерії: -привабливість ринку, -власні конкур переваги, -ризик (політ, комерц, валютний тощо)

Показники оцінки приваблив. ринку: • розмір (ємність) ринку; • тенденції зростання; • різноманітн. ринку—асортимент товару; • інтенсивність капіталовкладень; • технологічні прориви; • соц та правове середовище.

Показники оцінки власн. конкур. переваг: • різноманітність товарів; • динаміка збуту (зростання заінтересованості споживачів у товарі); • існуюча частка ринку; • широта асортименту порівняно з конкурентами; • патентний захист.

3.Комплексний (матричний)

кількісна оцінку кожного ринку за сис-мою показників. Найбезпечніший, мінімізує ризик від виходу фірми на неадекватний ринок, підвищує обгрунтованість упр. рішення, але і потребує значних витрат па проведення дослідження. Всебічний аналіз та оцінка системи показників, яка х-зує не тільки ринок певного товару, а й ек., політ-правові та і соц-культ процеси, що відбув. в країнах, які досліджуються.

Розробляється спец табл, яка містить:

- перелік показників, критеріїв та факторів, що аналізуються;

- кількісну чи якісну ха-ку показника, критерію, фактора;

- ваговий коефіцієнт (бал) за кожну кількісну та вартісну ха-ку показника (критерію);

- перелік країн, що досліджуються

Для порівняння ринків між собою для кожної країни, яка досліджується, визнач. усі вказані в таблиці показники та їхні х-ки, проставляють бали, а потім підсумовують ці бали (вагові ко¬ефіцієнти) за кожною країною окремо. Ринок, який набрав максимальну к-ть балів, вважається сприятливим.

„4 фільтри” Волвурд

Фільтр 1: дослідження макрорівня: • ек. ситуація, • політ ситуація, • соц-культ особливості, • географ особливості

?попередні ринки

Фільтр 2: галузеве дослідження: • тенденції зрост ринку аналог. товарів, • розмір ринку, • можливість отримання інфо, • податки та збори, • культурне сприйняття продукту

?можливі ринки

Фільтр 3: дослідження мікрорівня: • існуючі та потенц. конкуренти, • механізми виходу на ринок та пов’язані з цим втрати, • можливе сприйняття товару, • потенціал прибутковості

?вірогідні ринки

Фільтр 4: оцінка адекватності цільових ринків конкурентним перевагам та потенціалу фірми.

?список країн (цільових ринків у порядку пріоритетності)

Жоден із підходів не дає однієї країни – завжди повертаємося на субєктивний рівень.