4.3. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс

1. Типи, види та форми міжнародних розрахунків.

Існують такі типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою:

• торговельні, кредитні і платіжні угоди між країнами;

2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):

• торговельні, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угруповань країн;

3. Клірингові розрахунки:

• міжнародні платіжні угоди клірингового типу — угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань;

4. Золотом:

• використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота.

Види міжнародних розрахунків залежать від:

1. Специфіки суб’єкта:

• між конкретними контрагентами;

• між банками;

• між банком і контрагентом;

• між державою і банком;

• між державами.

2. Взаємодії суб’єктів:

• напряму;

• через посередників.

3. Від об’єкта:

• торгові операції;

• інвестиційні операції;

• некомерційні операції.

4. Умови розрахунків:

• готівкові;

• з наданням кредиту.

Форми міжнародних розрахунків (подані у напрямі спаду вигідності для експортера):

• 100 відсотковий — ний аванс або авансові платежі (передоплата);

• акредитив;

• інкасо;

• банківський переказ;

• банківський вексель;

• банківський чек;

• відкритий банківський рахунок;

• консигнація;

• пластикові картки.

2. Міжнародний акредитив та його різновиди.

Однією з форм міжнар.розрахунків є акредитив. Акредитив – це угода згідно з якою, банк зобов’язується на прохання клієнта оплатити документи третій особі (бенефіціару-експортеру), на користь якої відкритий акредитив, чи оплатити акцепт тратти, яку виставив експортер. Акредитив за формою буває: грошовий (іменний грошовий документ); товарний(документариний)- вказуються найменування товару та документи, що необхідно пред’явити.

У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь: імпортер, банк імпортера, банк, що авізує (банк експортера), рамбурсний банк, перевізник та експедитор.

Акредитив за формою буває:

• грошовий — це іменний грошовий документ, у якому зазначено розпорядження банку про виплату власникові певної суми повністю або частинами. Він виплачуються у зазначеній валюті або у валюті країни. Де акредитиви пред’являються, за курсом на день платежу;

• товарний (документарний) — передбачає, що покупець дає доручення банку, який обслуговує, відкрити такий товарний акредитив, де вказується найменування товару та документи, котрі необхідно пред’явити для отримання платежу.

Види акредитивів розрізняють залежно від:

1)  можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:

• безвідзивний - Для зміни або анулювання умов акредитива при безвідзивному акредитиві потрібна згода як бенефіціара, так і банків учасників;

2. відзивний - у будь-який час може бути змінений;

2) додаткових зобов’язань іншого банку, окрім банку-емітента за акредитивом:

• безвідзивний підтверджений- надає експортерові таку перевагу, що перед ним відповідає як банк-емітент так і банк, який підтвердив акредитив.;

• безвідзивний непідтверджений- Банк-кореспо­ндент лише авізує бенефіціару відкриття акредитива.;

3) можливості поновлення акредитива:

• роловерні (револьверні, поновлені) - покупець віддає розпорядження поставити замовлений товар певними частинами через певні проміжки часу;

4) можливості використання акредитива другим бенефіціаром (безпосереднім постачальником товару у разі існування такого):

• переказні (трансферабельні) - право давати вказівки банку, провадити оплату, акцепт або купівлю тратт передати акредитив повністю або частинами одному або кільком третім особам;

5) існування валютного покриття:

• покритий - банк-емітент заздалегідь надає в розпорядження виконуючого банку валютні кошти (покриття) на суму акредитива на строк дії зобов’язань;

• непокритий;

6) можливостей реалізації акредитива:

• акредитиви з оплатою проти документів- Розрахунки з бенефіціаром здійснюються безпосередньо після пред’явлення передбачених документів і тратт;

• акцептні акредитиви, які передбачають акцепт тратт банком-емітентом за умови виконання всіх вимог акредитива;

• акредитиви з відстрочення платежу;

• акредитиви з негоціацією документів.

Схема:

1)укладається угода між Ек і Ім.;

2)імпортер наказує своєму банку про вимогу відкрити акредитив;

3)банк імпортера відкриває акредитив і направляє його через банк експортера безпосередньо до самого експортера;

4) банк експортера повідомляє експортера про відкриття на його користь акредитиву;

5)експортер перевіряє документи та відвантажує товар перевізнику;

6)перевізник та експедитор надають документи імпортеру;

7)імпортер повідомляє банк імпортера про отримання документів, щоб перерахувати кошти;

8)банк імпортера перевіряє документи та перераховує кошти в банк експортера;

9)банк експортера зараховує кошти на рахунок експортера та повідомляє його про це.

У випадку, коли між банком експортера та банком імпортера відсутні кореспондентські відносити, в акредитивному розрахунку також бере участь рамбурсний банк. Він виступає посередником між банком експортера та банком імпортера.

Акредитив порівняно з іншими видами розрахунків надає більші можливості захисту інтересів експортера.

Переваги та недоліки акредитива для:

а) імпортера:

висока комісія;

застосовується банківський кредит;

іммобілізація і розпилення його капітала — відкриття акредитиву до отримання і реалізації товарів.

б) експортера:

існує зобов’язання банку проплатити;

надійність розрахунків і гарантія своєчасної проплати товарів, оскільки її здійснює банк;

швидкість отримання платежу;

отримання дозволу імпортера на переказування валюти в країну експортера при виставленні акредитива в іноземній валюті.