Міжнародні канали розподілення: типові конфігурації, критерії вибору.
Міжнар канали розподілення продукції – шляхи руху нац продуктів/послуг від виробників до зарубіжних споживачів через посередників або безпосередньо.
Цілі міжнар системи розподілу: мінімізація збутових витрат або максимізація обсягу продажу/збільшення ринкової частки.
Учасники: націон виробник або продавець, націон оптовик, експортер, імпортер, заруб агент або оптовик, заруб роздрібний торговець, заруб споживач.
При стандартизації канали розподілу – в самий останній момент. Спочатку товар, потім просування, потім ціна, і нарешті канали розподілу.
Вибір конфігурації каналу розподілу в разі заруб продавці визнач чинниками: 1) міжн маркет цілі фірми 2) ресурси та довід експортування 3) доступність і потужність посередників 4) специф характер-ки товару 5) особл-ті споживачевої погведінки на цільовому ринку 6) параметри маркет середовища.
Специфіка товару, який реалізується на зарубіжному ринку, зумовлює різну конфігурацію каналів розподілення.
Типові конфігурації каналів розподіл:
А) товари нар споживання – 4 конфінурації:
1. виробник-роздрібний торговець – споживач
2. виробник-оптовик - роздрібний торговець – споживач, 3. виробник-агент - роздрібний торговець – споживач
4. виробник- агент – оптовик - роздрібний торговець – споживач
Б) товари виробн-техн призначення:
1. виробник – агент – промисловий користувач
2. виробник-дистрибютор – промисловий користувач, 3. виробник- агент – дистриб’ютор – промисловий користувач
В) послуги: 1. продавець послуги – агент – споживач/промисловий користувач
2. продавець послуги – агент – агент – споживач/промисловий користувач
Критерії вибору каналу збуту: 3С
1. витрати (на оплату пот діяльності посередника) - cost
2. контроль (за діяльністю посердника) control
3. охоплення ринку (можливість доведення продукції до певної кількості споживачів) – coverage
+ще 3С:
Capital – необхідність інвестиції для ств каналу
Character – характери каналу, його відповідність вимогам товару
Сontinuity - стабільність, орієнтація посередника на довгострокові відносини.
Основні стандартизовані критерії вибору заруб посередника є:
цілі і стратегії дилера, фін стан, розмір фірми-посер, репутація, існуюче і можливе охоплення ринку, досвід роботи, напрям спеціалізації, методи орг. продажу, наявність необх матеріальної бази, заінтересованість у співпраці, можливість надання сервісних послуг, досвід використання елементів системи просування, відносини з місц владою, зовн вигляд в стан торгов потужностей, корпоративна тотожність, сумісність поглядів на бізнес, етику в бізнесі.
Модуль 3. Міжнародна інвестиційна та виробнича діяльність
3.1. Міжнародні інвестиції та їх мотивація
Споживання та заощадження: графічна інтерпретація їх залежності від доходу, схильність до споживання та заощадження.
В моделі кругообігу продуктів і доходів щорічні витрати домогосподарств (С) дорівнюють величині доходів (Y):Y=С. Проте насправді щорічні поточні витрати домогосподарств у середньому є меншими, ніж величина їхніх доходів, оскільки певну частку отриманих доходів домогосподарства заощаджують.
Частина доходу (Y), яка не використовується на поточне споживання (С), є заощадженнями домогосподарств (Saving – S), що можна зобразити таким рівнянням: Y = С + S. Найпоширенішими формами заощаджень є нагромадження у вигляді готівки, внесків в банки, придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів. З іншого боку, фірми в середньому витрачають більше, ніж отримують від реалізації своєї продукції. Це пояснюється тим, що, окрім платежів за ресурси, які необхідні для підтримки обсягу виробництва на поточному рівні, фірми повинні здійснювати інвестиції (I).
Споживання (С) – це частина використовуваного доходу, який не заощаджується. Функція споживання – це залежність між обсягом споживання і доходом, який використовується. Функція заощадження – це залежність між обсягом заощаджень і доходом, що використовується.
Гранична схильність до споживання (MPC) – це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання (дельта С) при зміні використовуваного доходу на одну одиницю (дельта У), і визначається за формулою: MPC = С/Y.
Гранична схильність до заощадження (МРS) – величина додаткового заощадження (дельта S), яке виникає із додаткової гривні використовуваного доходу (дельат У):MPS=дельта S/дельтаY.
Точка В – це рівень доходу, коли заощадження дорівнює нулю. Нижче неї – позитивне заощадження.
Гранична схильність до споживання MPC, як відмічалось раніше відображає розмір додаткового споживання, що викликане додатковим доходом. На графіку це виражається в нахилі кривої споживання: крутий нахил означає високу MPC, а плавний нахил – низьку MPC.