Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать
  1. Стратегії (моделі) виходу фірми на зовнішній ринок: порівняльна характеристика, чинники вибору.

Під моделлю виходу фірми на зовн ринок розуміється організаційно-правова форма, що забезпечує проникнення товарів, технологій, люд ресурсів, управлін досвіду та інших рес фірми в заруб країну.

три основні стратегії виходу:

1)експорт - виробництво залишається на нац території:

- Непрямий Ех (90%) — за допомогою незалежних М посередників (торгові дома і тд).

- Прямий Ех — самостійно(Ех відділення, збутові відділення, філії, дистрибютери, комівояжер з Ех операцій, агенти)

2) спільне підприємництво - організації виробництва за кордоном, об’єднання зусиль партнерів щонаймен-ше з двох країн з метою організації спільної комерційної справи. Форми:

- Ліцензування —ліцензіар (продавець) передає ліцензіату (покупцеві) право на використання виробничого процесу, патенту, товарного знака в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.

- Підрядне виробництво - нац виробник (продавець) укладає угоду із закордонними виробниками на виготовлення своєї продукції.

- Управління за контрактом -нац експортер передає зарубіжному партнеру «ноу-хау» в галузі управління, а той забезпечує необхідний капітал.

- Спільне володіння —об’єднуються зусилля заруб та місцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного підпр, котрим вони володіють та керують спільно.

3) пряме інвестування (володіння) - організації виробництва за кордоном:

- складські підпр

- виробничі підпр

- збутові філії

Спільне володіння та пряме інвестування передбачають інвестиції. Це зумовлює виділення контрактних (ліцензування, підрядне виробництво, уравління за контрактом) та інвестиційних форм (СП, пряме інвестування) стратегій виходу на зовнішній ринок.

Кожна з моделей виходу фірми на зовн ринок має свої недоліки та безумовні переваги, які треба розглядати в контексті, насамперед, особливостей товару.

Остаточне рішення – через аналіз чинників:

1)внутр: ресурсні можливості, характеристики продукту, конкурентні позиції і фірми та корпоративна політика.

2) зовні: Політика нац уряду, можливості ринку, фін та цінові параметри ринку, гео – культурне середовище, рівень ек розвитку та ек стан, полі серед.

  1. Міжнародний маркетинговий комплекс: склад, типи, емпірична послідовність стандартизації, основні рішення.

Міжнародний маркетинговий комплекс (international marketing mix) — це система інструментів, методів, прийомів, підходів щодо товару, ціни, просування, каналів розподілення, використання яких має на меті формування конкурентних переваг на цільовому сегменті або певному зарубіжному ринку.

Елементами маркетингового комплексу є: товар (product), ціна (price), просування (promotion), канали розподілення (place).

Сукупність цих маркетингових елементів та їх адаптація до вимог певного сегмента дістала назву «концепція маркетинг-мікс». Залежно від ступеня пристосування міжнародного маркетингового комплексу до особливостей різних зарубіжних ринків (сегментів світового ринку) в маркетинговій практиці виділяються три типи маркетингового комплексу: індивідуалізований (диференційований), стандартизований, комбінований.

Індивідуалізований (диференційований) маркетинговий комплекс передбачає пристосування всіх його елементів до потреб кожного зарубіжного ринку (сегмента світового ринку).

Стандартизований маркетинговий комплекс характеризується тим, що всі його елементи однаковою мірою пристосовуються до всіх зарубіжних ринків або сегментів (в усіх країнах товар пропонується з стандартними, однаковими характеристиками, за однаковою ціною, з використанням однакових систем просування та каналів розподілення).

Комбінований маркетинговий комплекс передбачає одночасну як диференціацію деяких елементів, так і стандартизацію інших. Наприклад, стандартний товар може однаково рекламуватися на всіх зарубіжних ринках, а ціни та канали розподілення бути адаптованими до місцевих умов. Це — найбільш поширений підхід до побудови та реалізації міжнародного маркетингового комплексу.

Світовий досвід показує, що в стандартизації міжнародного маркетингового комплексу існують певні стадії. Спочатку на всіх зарубіжних ринках пропонується стандартизований продукт. На другій стадії до цього додається однакова система просування. Третя стадія доповнює стандартизацію однаковим рівнем цін та ціновими стратегіями. Завершує стандартизацію використання однакових каналів розподілення.