Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ШПОРЫ МАГИСТР 2011 ВСЕ.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
2.02 Mб
Скачать

6)Процеси міжнар економ інтеграції.

Вивчення факторів ек середовища вимагає від суб’єктів МЕВ уваги до загального рівня розвитку економіки відповідної країни, рівня і розподілу доходів в ній, характеру витрат і заощаджень населення тощо.

Суб'єктами ринкових економічних відносин є ті, хто є їх носієм, тобто хто продає та купує: практично кожна фізична особа, що не обмежена законом у правоздатності та дієздатності; групи громадян; трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності, держава.

Носії ринкових відносин - це ті, хто займається індивідуально-трудовою діяльністю; державні підприємства; кооперативи; орендні підприємства; фермерські господарства; колективні господарства; народні підприємства; акціонерні товариства; асоціації, консорціуми; спільні (змішані) підприємства, міжнародні економічні організації тощо.

Одночасно суб'єктів ринкових відносин поділяють на виробників (продавців) та споживачів (покупців). Окрім того виділяють посередників, які "зводять" покупців та продавців. Такими посередниками є приватні комерсанти, банки, біржі, торгові філії, торгово - промислові палати, страхові компанії. Найбільш крупний посередник - держава.

Виділяють 4 крупні суб'єкти ринкового господарюв.: домогосподарства, фірми, банки та державу (уряд).

  1. Економічні інтереси і потреби: сутність та їхня роль у міжнародному співробітництві.

Економічні потреби - це частина суспільних потреб, задоволення яких пов'язане з функціонуванням суспільного виробництва, включаючи виробничу і невиробничу сферу. Економічні потреби надзвичайно різноманітні. У розвинутих країнах світу вчені налічують близько 11 тис. потреб, серед яких переважна більшість - економічні. Тому існують різні критерії їх класифікації. Задоволення економічних потреб відіграє неоднакову роль у відтворенні здібностей людини. В зв'язку з цим виділяють:

* фізіологічні (матеріальні) потреби, задоволення яких забезпечує відтворення фізичних здібностей людини (продукти харчування, одяг, взуття, житло, товари господарсько-побутового призначення);

*духовні потреби, задоволення яких забезпечує відтворення та розвиток інтелекту людини (одержання освіти, підвищення кваліфікації, культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення);

*соціальні потреби, задоволення яких пов'язане з функціонуванням соціальної сфери суспільства (охорона здоров'я, сімейно-побутові умови, умови праці, транспорт, зв'язок ).

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати на:

- абсолютні потреби - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг (за найбільш сприятливих умов), які могли бути спожиті суспільством;

- дійсні потреби - відповідають рівню розвитку економіки певної країни;

- платоспроможні - потреби, які людина може задовольнити відповідно до власних доходів та рівня цін (тобто вони визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошових доходів населення).

Економічні інтереси - це усвідомлені потреби (умови) існування різних суб'єктів господарювання. Економічний інтерес - це реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди, мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення потреб. Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби, це усвідомлені потреби існування різних суб'єктів господарювання.

Економічні інтереси можна класифікувати за суб'єктами реалізації їх як: державні, групові та особисті; в структурі інтересів виділяють виробничі (пов'язані з організацією виробництва) і невиробничі (пов'язані з задоволенням особистих потреб виробника та його потреб як члена суспільства).

Розрізняють також інтереси власника, підприємця та найманого працівника.

Саме існування ек потреб та інтересів та неможливість задовльнити їх самостійно, за рах власних ресурсів та зусиль штовхає країни до міжнар співроб, зокрема до міжнар виробн співроб - форми МЕВ, яка виникає у сфері матеріального виробництва на основі МПП з приводу виготовлення речових виробів, які можна використати для виробничого чи індивід споживання.

Напрями:

- енергетичне співроб (створ ОПЕК, МАГАТЕ, ЕОВС)

- співроб у галузі сировинного виробн (співроб на світовому ринку чорних металів., співроб на світовому ринку кольорових металів, світова кооперація у виробництві хімічної сировини, міжнародне співроб у виробництві штучних сировинних матеріалів, співробітництво на світовому ринку лісових ресурсів)

- співробітництво у сфері переробного виробництва.

- агропромислове співроб (виникають різні корпоративні зв"язки - картельні угоди між: 1. Малазія, Індонезія, Тайланд, Шрі-Ланка - виробн каучуку. 2. Індія, Шрі-Ланка – вирощув. і вробн чаю. 3. Бразилія та Колумбія – вирощув. та виробн кави. 4. Центральноамерик країни і Еквадор - вирощування бананів.)