44.Дох і видатки Старод Риму

У Стародавньому Римі функціон-я держ було пов'язано переважно із завнішніми ф-їми. Основним надходжм були військова здобич та данина, що встановлявалась для підкорених народів (переважно було у натур формі).

Характерною особливістю формув дох було те, що в умовах натурального госп основу дох держ складали натуральні надходж, а саме: натуральні повинності, надходж від держмайна, натуральні под. Поряд з натуральними надходжми почали зароджуватись грошове госп, грош віднос і под. У зв’язку з тим, що почали зароджуватися грош віднос, частина натуральних надходжень доповнювались грошовими.

Першим грошовим податком був податок на купівлю і продаж рабів. Держ дох і видатки визначались специфікою форми влади. Власником землі, лісів, водоймів, копалин була держ. У Стародавньому Римі вперше були введені примусові платежі на користь держ у формі поземел та подушного податку. Для визнач-я обсягів поземел податку верховним власником (державою) присвоювалась рента і проводився перепис земельних ділянок. В той час з’явився земельний кадастр (документ з описом земельної ділянки).

Крім поземел і подушного податку справлялись: промисловий, податок зі спадщини, .

У з’язку з перерозподілиткомком товар ного госп і появою грошей були створені екон передумови для введення непрям под: універсальний акциз, специфакцизи на окремі види товарів

В Античних полісах існували певні особлив у формув дох і витрат, що визначалися особливостями античної власності. Саме в а.п. існувала общинна власність і приватна власність. Член общини як вільний громадянин являвся власником земельної ділянки. Вільні громадяни – члени общини – підтримували державу. Виконуючи військову повинність, яка була для них почесним обов’язком. Прямі под з вільних громадян в а.п. не справлялись. Відповідно до норм римського права кожний вільний громадянин повинен був приходити на допомогу державі всім своїм майном при настанні надзвичайних обставин. При таких обставинах, под, які носили поворотній характер, являлись примусовими позиками

В Римській імперії також використовувалась позикова форма формув дох держ у вигляді примусових позик (трибут), як правило, ці позики поверталися.

Держ видатки у Стародавньому світі визначались ф-їми держ. Значна частина видатків – військові видатки, крім того були видатки на будування доріг, будівництво фортець, оборонних споруд, іригаційних с-м(забезпеч землеробства). Велось будівництво портів, гаваней, маяків, храмів, театрів, стадіонів,

45.Фін феодальних міст та їх вплив на перерозпод держ фін.

Типовим явищем щодо феодальної формації було ототожнення дох та видатків голови держ із держи доходами та видатками. В період раннього феодалізму фін віднос зникли повсемісно. В подальшому по мірі перерозподіл товар но-грош віднос все більш значення мали грош под. У звязку з постійними війнами зростали й держ грош видатки. Найбільш перерозподілинуті форми фін віднос при феодалізмі існували в містах центрах ремесел, мануфактур та торгівлі. Все більш широкого розповсюдження одержують держ фін в часи абсолютних монархій, особливо у звязку з величезним зростм видатків на утримання королівського двору, перерозподілитком (незначним) практики держ субсидіювання промисловості, обумовленої головним чином потребами армії та двору. Однак в епоху феодалізму фін були невпорядковані. Вони не були цілісною систою грош віднос, що регламентуються державою, які виник у звязку з формувм та використм загальнодерж грош фонду. Под були дуже невизначеними. Стягнення непрям под в формі “відкупів” приймало характер пограбування. Сама сист збору под платежів приймала різні форми, починаючи з покладання обов’язків збирачів рент на самих селян з солідарною відповідальністю за сплату та закінчувався наданням відкупів окремим містам. Звідси стає зрозумілим потреба буржуазії, що народжується, побудувати податкову систу, при якої платник залежав би не від збирача под, а від зак. Істотним джерелом дох в цей період був й продаж посад. Органи влади й суду аж до ХІХ в. утримувались за рах різних поборів з насел-я. Операції по державному кредиту, якими монархи широко користувалися, у банкірів, купців, лихварів також мали невпорядкований характер та здійснювались безконтрольно. Таким чином, фін в феодальному суспільстві перерозподіливалися стрімко, підвищувалася роль загальнодерж і місцевих под. Формув феодальних монархій у ХV ст. створило необхідні передумови для уніфікації грош сист в рамках окремих держав, що сприятливо вплинуло на перерозподіл грош-кред віднос у Західній Європі..