168.Поясн, чому місц бюдж вваж фін основою місц самовряд

Місцевий бюдж — бюдж адміністративно-територіальної одиниці — області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюдж області об'єднує обласний бюдж, бюдж районів і міст обласного підпорядкування. Місцевий бюдж району — районний бюдж, бюдж міст районного підпорядкування, селищні й сільські бюджи. Завданням місц бюджу є забезпеч необхідними грошовими ресурсами фінасув заходів господарського й культурного будівництва, комунал і житл госп, перерозподіл освіти, ох зд .

Особливістю функціон-я місцевих бюджів є те, що вони забезп матеріальну незалежність органів місц самоврядування, і безпосер їм підпорядковані. Це дає змогу місцевим органам самоврядування бути організаторами цих бюджних віднос. Місц органи самоврядування мають право в межах наявних коштів збільшувати видатки на утримання житлово-комунального госп, установ та закладів освіти, ох зд, соцго забезпеч, науки і культури, спорту, охорони навколишнього природного середовища . Місц органи самоврядування можуть визначати у встановленому порядку в межах додатково вишуканих протягом року коштів додаткові пільги на допомогу громадянам, які потребують соцго захисту.

Викон-я місцевих бюджів здійснює Рада міністрів АРК, місц держ адміністрації і виконавчі органи відповідних рад. Казначейське обслуговування місцевих бюджів здійсн територіальними органами Держ казначейства У. Місц бюджи викся згідно з розписом, затвердженим керівником місц фін органу, який протягом бюдж періоду забезпечує відповідність розпису місц бюджу встановленим бюдж призначенням.

171.Страх: необх-ть, роль. Стан та перспективи розв в у.

С — це сист обмінно-перерозподільних віднос з приводу формув і використ колект страх фондів на засадах солідарної відповідальності. З позицій цільового формув і використ страх фондів — це перерозподільні віднос між тими суб’єктами, що сплачували страх внески, і тими, хто отримує відшкодування збитків. З погляду взаємовіднос окремих суб’єктів зі страхи компаніями — це плата за хеджування ризику (плата за спокій), тобто обмінні віднос. Розміщ-я коштів страх фондів на фін ринку відображає віднос з приводу торгівлі тимчасово вільними фіновими ресурсами, тобто перерозподіл ресурсів між учасниками С ознаки

1)С пов’язане тільки з перерозподільними відносами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбач подій, тобто страх випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню. 2) при С має місце солідарне розкладення завданого збитку між учасниками страх, що зумовлює повернення коштів, мобілізованих до страх фонду. 3) замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страх фонд. Страх платежі кожного страхувальника, внесенні в страх фонд, мають тільки одне призначення— відшкодування ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду. 4) перерозподільні віднос у С виходять за рамки календарного року. Це породжує необх-ть резервування в сприятливі роки частини страх платежів, що надійшли, для створення запасного фонду як джерела відшкодування надзвичайних збитків у несприятливому році.

Проблеми: найбільш суттєвими проблемами, що стримують перерозподіл вітчизняного ринку страх послуг, є: недосконалість нормативно-правової бази у сфері С; недостатність інституційної спроможності для перерозподіл окремих видів С; низька платоспроможність потенційних споживачів страх послуг; низька довіра до інституту С (зокрема, через відсутн якісних страх продуктів, існуючі факти шахрайства та нехтування правами страхувальників з боку страховиків, нестачу інформації щодо страх компаній та послуг, що вони надають); обмеженість можливостей для інвест страх резервів. До цього часу не створені законодавчі засади для впровадження інвестиційного та обов'язкового медичного і пенсійного С. Неперерозподілиненими залишаються такі сфери С як аграрні, екологічні та катастрофічні ризики. Рівень капіталізації більшості страх компаній є вкрай низьким. Існує недобросовісна конкуренція (демпінг), щодо тарифікації окремих видів страх послуг. Недосконалим залишається нормативно-правове врегулюв діяльн страх посередників, актуаріїв та аварійних комісарів. Відсутній ефективний механізм досудового захисту, не працює інститут омбудсмена. Найближчими пріоритетами у регулюванні страх ринку є: - сприяння прийняттю нової редакції Зак У «Про страх»; - впровадження європ принципів регулюв страхової діяльн; - забезпеч прозорості страх ринку, шляхом забезпеч достовірної та регулярної фін звітності; - боротьба за чистоту страх ринку шляхом підняття стандартів та посилення відповідальності за їх невикон-я; - сприяння унормуванню діяльн щодо С фін ризиків; - всебічне сприяння розробці та запровадженню нових видів обов’язкового С; - вдосконалення сист авто страх; - капіталізація сектора; - впровадження соц орієнтованих видів страх: обов`язкового медичного С, добровільного медичного С,

167.Поясн, чому функціон-я бюджної сист У передбачає використ міжбюджних трансфертів?Згідно з Бюдж кодексом трансферт визначають як кошти, отримані від інш органів державної влади, органів місц самоврядування, інш держав чи міжнар організацій на безоплатній і безповоротній основі. У цьому Кодексі міжбюдж трансферти визначають як кошти, що безповоротно й безоплатно передають із одного бюджу в інший, а також встановлюються їх види:

1) дотація вирівнювання; 2) субвенція; 3) кошти, що передають у Держ бюдж У й місц бюджи з інш місцевих бюджів; 4) інші дот

Зв’язки між бюджами різних ланок зумовлені:1) необхідністю досягнення збалансованості усіх бюджів;2) забезпеч викон-я завдань центр органів влади та управл і місц самоврядування;

3) здійсн перерозподілу бюджних ресурсів в зв'язку із розбіжностями у рівнях под потенціалу і відмінностями у обсягах видатків в територіальному розрізі.

складовими міжбюджних: — розмежування ф-й і повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядування і на цій основі розподіл дох і видатків між окремими видами бюджів;— надання фін допомоги бюджам тих територій, які мають недостатній под потенціал, т.б. здійсн бюдж регулюв;

— забезпеч перерахування надлишкових коштів з бюджів територій-донорів;— здійсн фін вирівнювання як гарантії задоволення потреб насел-я усіх територ громад на однак рівні.