Кіномитєць арбо олександр степанович

... Кінець XIX - початок XX століття ознаменувався визначними відкриттями в науці і техніці, серед яких технічний винахід у лютому 1895 р. Л.-Ж. Люм'єра "оживлення” статичних фотографій. У березні 1895 р. Люм'єр продемонстрував у Парижі перший фільм “Вихід робітників з фабрики”. Цю подію вважають датою народження кінематографії. В 1896 р. відбулися перші демонстрації фільмів у Петербурзі, Харкові. У цьому ж році харківський фотограф А. Федецький з російським актором В. Саніним проводив у Москві перші в Росії хронікальні знімання. У 1908 р. О. Дранкович випустив у Петербурзі перший російський ігровий фільм "Стьопка Разін”.

520

Із кінематографією пов'язав своє життя О. С. Арбо (дійсне прізвище Остроухов). Він народився 31. 05. (12. 06) 1882 р. в с. Тростянці і був старшим серед чотир­надцяти дітей у сім’ї залізничника. Юнак мав жадо­бу до знань, але батько через злидні не міг підтримати цих прагнень. Він влаштовує його підручним у ливарному цеху в м. Катеринославі (сьогодні Дніпропетровськ). Молодий Олександр швидко подружився із своїми ровесниками, студентами, став активним членом лю­бительських театральних гуртків, де зарекомендував себе виконавцем гостросюжетних комедійних ролей, пародистом, декламатором. Друзі пропонували йому переходити на професійну сцену. У місті було неспокійно, відбувалися антиурядові виступи робітників , яким симпатизував Олександр. Поліція зацікавилася особистістю ливарника-артиста. Над Остроуховим нависла загроза арешту і йому, за порадою друзів, довелося залишити місто і змінити прізвище.²⁶⁷

Так він став артистом Олександром Арбо і протягом декількох років працював у трупах М. Садовського, Д. Гайдамаки, О. Суслова, О. Суходольського, а також російських театрах під керівництвом В. Комісаржевської і М. Синельникова. Згодом він поселяється у м. Харкові, бере позику у власника кінотеатру "Апалло” і влітку 1910 р. знімає свою першу “говорящу” картину під назвою “Денщик подвел, или хохол напутал". “Скрутив” картину заїжджий оператор, якого таємно на декілька годин вдалось перехопити у конкурентів. Після цієї картини він поставив протягом короткого часу ще п’ять: “Вот так поцелуй", “Красивая женщина”, “Назойливый вояжер”, “Дачный муж”, “Под звон цепей”. Однією із характерних рис митця була симпатія до простих людей і їх життя. Остроухов - Арбо не лише був режисером, а й виконавцем головних ролей у ряді кінострічок. Поряд із цією діяль­ністю працював у театрах.

521

Кадр із кінофільму «Борьба гигантов».

Справа — О. Арбо (Каргель’є).

У роки першої світової війни О. Арбо служив в армії, після Жовтневої революції керував червоноармійськими колективами самодіяльності, часто виступав з фільмом “Дачный муж”, змонтував декілька “говорящих” картин із хроніки і епізодів різних стрічок, поєднавши їх із сучасною тематикою ("Разговор локомотива с ваго­нами", “Разговор с планетой Марс”), продовжує зніма­тися у кінофільмах. До глибокої старості виступав у театрах і на естраді. Нагороджений медаллю “За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.”

О.Арбо працював на зорі становлення раннього кіновиробництва на Україні, про що майже нічого не

522

відомо. Він був першим не лише в історії українського, а й всього російського кіно, хто почав екранізувати твори А. Чехова, використовувати елементи комбінованого знімання, подвійну експозицію і метод “стоп - камера”.

Кінофільми О. Арбо, більшість із яких збереглися, є надзвичайно цінними для дослідження історії розвитку кіно. Помер О. Арбо 12 грудня 1962 р.