- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Куц олександр михайлович
Олександр Михайлович Куц народився 11 жовтня 1911 року в с. Олексиному Тростянецького району. Тут
370
навчався у початковій школі. Потім працював кравцем у Тростянці, Харкові, Донбасі. Через незалежні від нього причини залишився в тимчасово окупованому ворогом Тростянці. Після визволення міста радянськими військами в серпні 1943 року пішов на фронт. Разом з односельчанами Г. Кириним, Г. Шаповалом Та М. Кривоносом був направлений до 838-го стрілецького полку 237-ї стрілецької дивізії. Всі вони увійшли до складу однієї кулеметної-обслуги.
Героїчний подвиг Олександр Куц здійснив під час форсування Дніпра.
У ніч проти 22 вересня 1943 року підрозділи стрілецького полку почали переправлятися через ріку. Противник зайняв вигідну позицію на високому правому березі, поблизу якого знаходився невеликий острів. Одними з перших форсували Дніпро на рибальському човні кулеметники Г. Кирин, Г. Шаповал, М. Кривоніс і О. Куц. Ворог помітив сміливців і відкрив по них сильний вогонь. У відповідь "заговорив" кулемет Шаповала. Куц та Кривоніс щосили налягли на весла. Коли поранило Кривоноса, його замінив командир обслуги Кирин. Нарешті вони досягли острова. Кулеметники одразу ж вступили в бій із переважаючими силами противника. Становище наших бійців ускладнювалося тим, що вони втратили зв’язок із лівим берегом Дніпра. Закінчилися боєприпаси, а ворог майже безперервно контратакував. Фашистські літаки бомбили острів.
На третю добу Г. Кирин наказав О. Куцу і автоматнику К. Волошину, який приєднався до кулеметників, переправитись на лівий берег і доповісти командуванню про становище на острові. Наказ було виконано.
Після короткого перепочинку бійці з боєприпасами повернулись до своїх товаришів і знову вступили в бій. Коли підійшло підкріплення, кулеметників відкликали з острова на лівий берег Дніпра. Ворог вів безперервний
371
обстріл позицій. Під час одного з нальотів німецьких літаків Г. Кирина було вбито, а О. Куца, Г. Шаповала, М. Кривоноса тяжко поранено. Ось тоді й одержали рідні Олександра Куца помилкову звістку про його загибель. Та незабаром, коли хороброго воїна привезли до госпіталю в Тростянець, помилка з'ясувалася.
За мужність і героїзм, виявлені при форсуванні Дніпра, Олександру Михайловичу Куцу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У1944 році сміливцю вручили орден Леніна і медаль “Золота Зірка".
У липні 1945 року за станом здоров’я О. М. Куц демобілізувався з Радянської Армії, повернувся до Тростянця. Працював у школі глухонімих, трудився на Тростянецькому деревообробному комбінаті,
Олександр Михайлович - персональний пенсіонер. Він брав активну участь у громадсько-політичному житті району.
Левченко григорій іванович
Григорій Іванович Левченко народився 17 листопада 1900 року в с. Василівці, тепер с. Набережне Гребениківської сільради Тростянецького району, в бідняцькій сім’ї. Навчався в церковно-приходській школі. Підлітком працював на бурякових плантаціях сумських цукрозаводчиків. У1930 році вступив у колгосп. Із перших днів Великої Вітчизняної війни - на фронті. У травні 1942 року за станом здоров’я був демобілізований із Червоної Армії. До 1943 року працював ветфельдшером. Після звільнення Тростянецького району від фашистських окупантів повернувся у рідне село. Вилікувавшись, знову пішов у діючу армію. Воював на Воронезькому та 1-му Українському фронтах. Був поранений і контужений.
372
309-а стрілецька дивізія підійшла до Дніпра в районі Ржищева на Київщині і зав’язала запеклі бої з ворогом. У ніч проти 22 вересня 1943 року група солдатів 5-ї стрілецької роти 955-го стрілецького полку під сильним вогнем противника переправилася на правий берег ріки. Радянські воїни з ходу атакували гітлерівців, що засіли в траншеях. У рукопашній сутичці рядовий Григорій Левченко знищив кулеметника та більше десятка автоматників противника. Радянські воїни вибили ворога із зайнятих позицій.
На ранок гітлерівці пішли в контратаку. Незважаючи на перевагу в живій силі, вони не добилися успіху. Купка сміливців протягом трьох діб міцно утримувала захоплений плацдарм. За цей час наші солдати відбили 12 ворожих контратак. У цих боях Г. І. Левченко знищив 7 і взяв у полон трьох гітлерівців.
У складі своєї роти хоробрий воїн брав участь у боях на Дніпровському плацдармі, які переходили у рукопашні сутички. Був поранений, але продовжував
373
битись із ворогом, поки підійшли головні сили полку.
За мужність і відвагу, виявлені в боях із німецько-фашистськими загарбниками під час форсування Дніпра, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року Григорію Івановичу Левченку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після тривалого лікування його направили в один із підрозділів, який обслуговував авіаційну частину. Та далася взнаки давня хвороба, і він знову потрапив у госпіталь.
У липні 1945 року Григорій Левченко був демобілізований із Радянської Армії. Повернувшись у рідне село, став працювати в колгоспі. У 1950 році за станом здоров’я пішов на пенсію.