Тростянець: село, селище, місто

Президія Охтирського повітового виконкому на засіданні 18 жовтня 1922 р. вирішила селищами міського типу вважати Тростянець і Боромлю.⁴

Адміністративно-територіальна комісія Харківського губвиконкому підготувала проект постанови про перейменування в селища міського типу сіл Тростянець і Боромлі. 9 травня 1924 р. президія Харківського губвиконкому прийняла рішення про перейменування в селище міського типу с. Тростянець і порушила про це клопотання перед Президією Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, який своєю постановою від 25 лютого 1925 р. “Зарахував село Тростянець до розряду населених пунктів селищного типу".⁵

Оргкомітет Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області 5 травня 1939 р. прийняв постанову № 340 "Про перетворення селища міського типу Тростянець у місто”:

“Беручи до уваги, що в селищі Тростянець проживає 11893 чол., з них; робітників, інженерно - технічних працівників та службовців, які зайняті в промисловості 6609 чол. У сільському господарстві зайнято лише 48 господарств з кількістю 200 чол. (об’єднані в колгосп). На терені селища є промисловість союзного значення: цукровий завод, клеєвий завод, спиртозавод, механізований цегельний завод та держмлин; республіканського значення: паркетно-мебельний лісопильний комбінат та маслозавод; обласного: держмлин та цегельний завод. Місцева промисловість складається з 4 промартілей. Валова продукція всієї

26

промисловості за планом 1939 року складатиме 23,911 тис. крб. Через с. Тростянець проходить залізнична колія ст. Смородино та оборотним депо. Бюджет селищної ради в 1939 році складає 463 тис. крб., в тому числі на комунальне господарство виділяється 45 тис. крб. Оргкомітет Президії Верховної Ради УРСР по Сумській області ПОСТАНОВЛЯЄ:

1 Задовольнити клопотання Тростянецького райвиконкому та селищної Ради про перетворення селища Тростянець у місто, підпорядковане Тростянецькому райвиконкому, із збереженням за ним попереднього найменування.

2 Просити Президію Верховної Ради УРСР затвердити цю постанову.”⁶

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 12 липня 1940 року населений пункт Тростянець Сумської області віднесено до категорії міст із районним підпорядкуванням.

15 липня 1940 року відбулася перша сесія міської ради, на якій Тростянецьку селищну раду було перетворено на міськраду. У рішенні сесії говорилося: "Міська рада на своїй території зобов’язана встановлювати місцевий бюджет, керувати діяльністю підпорядкованих їй органів управління, забезпечувати охорону державного порядку, сприяти посиленню обороноздатності країни, забезпечувати дотримання законів і охорони прав громадян". Головою міськради було обрано Олексія Дмитровича Боговіса, який народився в с. Боромлі в 1914 році. Трагічна доля спіткала першого градоначальника: у 27-річному віці він був необґрунтовано засуджений місцевою “трійкою” до страти. Вирок був здійснений у Тростянці.⁷

27

ТРОСТЯНЕЧЧИНА

В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНО-

ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ТА

БОРОТЬБИ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ

ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

(1917 - 1920 рр.)

ТРОСТЯНЕЧЧИНА В ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ

НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

ПОГЛЯД НА УКРАЇНСЬКУ РЕВОЛЮЦІЮ

На початку XX століття більша частина території України входила до складу УЯЩ у Російської імперії. Тяжке соціально-економічне становище Росії ще більше ускладнила перша світова війна. У лютому 1917 року у Росії перемогла демократична революція, результатом якої стало утворення двовладдя. Життя не покращувалося, революційна криза продовжувала

28

поглиблюватися. Зростав авторитет більшовицької партії на чолі з В.І.Леніним. Під її керівництвом у жовтні 1917 року перемогла Жовтнева революція. Її гасла - землю - селянам, фабрики - робітникам, ні - війні, мир народам - підтримала більшість простого народу. Почалася громадянська війна й іноземна воєнна інтервенція. У ній перемогу здобули більшовики. У різні часи по-різному оцінювали події жовтня 1917 року. За радянського часу Велику Жовтневу соціалістичну революцію називали головною подією XX століття. Деякі історики сьогодні стверджують, що це був лише пере­ворот і захоплення влади більшовиками. Звичайно, ставити остаточну крапку на цих судженнях ще дуже і дуже рано. Час - найкращий суддя історії. Але фактом залишається те, що Жовтнева революція мала надзвичайний вплив на подальший розвиток Росії і цілого світу протягом XX століття.

На фоні цих подій відбувалася Українська національно-демократична революція. На початку березня 1917 року була створена Українська Центральна Рада як громадська організація, що мала перетворитися на орган тимчасового державного правління незалежної України. У 1917 році в Україні утворилася складна політична ситуація. Можна стверджувати, що діяло аж три влади: органи тимчасового уряду Росії, ради робітничих і солдатських депутатів(більшовики) та уряд Центральної Ради. Остання діяла нерішуче, хоча її авторитет поступово у 1917 році зростав.

Шлях української революції був надзвичайно скла­дним. У грудні 1917 року фактично на Україні стало дми уряди, дві влади: уряд Центральної Ради у Києві і радянський (більшовицький) уряд у Харкові. У січні 1918 року російські війська під командуванням Муравйова захопили Київ. Центральна Рада запрошує

29­

в Україну німецько-австрійські війська. Авторитет Центральної Ради серед населення різко падає. 28-29 квітня 1918 року відбувається гетьманський переворот, який означає закінчення доби Центральної Ради і першого президента Української Народної Республіки М.С.Грушевського, У середині грудня 1918 року до влади приходить Директорія.

На початку лютого. 1919 року радянські війська вдруге вступили до Києва. Крім цих подій, був наступ військ Денікіна і Врангеля, війна з Польщею.

Тією чи іншою мірою всі ці події відбилися на історичному розвитку нашого краю, населені пункти якого в той час входили до складу Боромлянської, Білківської, Дернівської, Жигайлівської і Тростянецької волостей Охтирського повіту Харківської губернії.