- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Кривоніс микола якович
Микола Якович Кривоніс народився 2 травня 1890 року в с. Долбіно Бєловського району Курської області. Навчався у церковно-приходській школі, потім допомагав батькам у домашньому господарстві. 1915 року був призваний до царської армії. За хоробрість нагороджений Георгіївським хрестом. Під час громадянської війни у лавах Червоної Армії захищав від ворога Країну Рад. Після демобілізації працював у залізничній міліції в Харкові. У 1936 році переїхав у м. Тростянець. У період тимчасової окупації жив у с. Олексиному, а після його визволення радянськими військами пішов на фронт. У серпні 1943 року закінчив курси кулеметників. Воював
368
в одній кулеметній обслузі з односельчанами Г. Кириним, Г. Шаповалом і О. Куцом. Був тричі поранений.
У ніч проти 22 вересня 1943 року підрозділи 838-го стрілецького полку 237-ї стрілецької дивізії почали форсування Дніпра в районі Вишгорода. Місце для переправи було надзвичайно важким - правий берег тут круто схилявся до води. Командування вирішило спочатку оволодіти островом на середині ріки і звідти вже подолати неглибокий рукав Дніпра. Серед перших почали переправлятись на правий берег кулеметники на чолі зі старшим сержантом Г. Кириним. Фашисти помітили сміливців і відкрили шквальний вогонь. Дніпровська вода кипіла від розривів мін і снарядів. На середині ріки М. Кривоноса поранило в ногу і плече. Перемагаючи біль, кулеметник допомагав бойовим друзям вести обстріл противника.
Ось і острів. Не всім сміливцям вдалося ступити на його берег. Тут до обслуги станкового кулемета приєднався автоматник К. Волошин. Сильний вогонь противника не давав нашим бійцям змоги просунутися вперед. Із настанням темряви вони окопалися в західній частині острова. Дві доби без їжі, не маючи зв’язку зі своєю частиною, вели вони запеклий бій з ворогом.
На третій день старший сержант К. Кирин послав О. Куца і автоматника К. Волошина до своїх. Перепливши Дніпро, вони доповіли командуванню полку про обстановку, що склалася, і незабаром із боєприпасами та продуктами повернулися на острів, де М. Кривоніс і Г. Шаповал продовжували вести бій із переважаючими силами противника. Слідом за ними прибуло на острів підкріплення. Через кілька днів хоробрі кулеметники одержали наказ переправитися на лівий берег для перепочинку. Під час одного з повітряних нальотів був убитий старший сержант Г. Кирин, а Г. Шаповал, О. Куц і М. Кривоніс дістали тяжкі поранення. Поранених
369
направили в госпіталі. М.Кривоніс кілька місяців лікувався у Вологді.
Сюди і прийшла звістка про те, що за мужність і відвагу, виявлені в боях проти фашистських загарбників під час форсування Дніпра, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 жовтня 1943 року Миколі Яковичу Кривоносу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Наприкінці 1944 року М. Я. Кривоніс демобілізувався за станом здоров’я і повернувся в с. Олексине. Протягом довгого часу був на пенсії. В 1952 році почав працювати на Сумському насосному заводі. Але в зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я змушений був незабаром залишити роботу. 1962 року після тяжкої і тривалої хвороби Микола Якович Кривоніс помер.