Партія і влада

Політика радянської влади в роки непу сприяла ліквідації гострої політичної кризи. Ідеологічна обробка населення разом із жорстокими адміністративними заходами, а пізніше і масовими репресіями, робила свою справу. У 1925р. зникла з політичної арени України і нашого району остання опозиційна партія - Укапісти {Українська комуністична партія). До населення доводилася і пропагувалася лише офіційна точка зору. Іншої інформації зовсім не було. Зростав авторитет більшовиків.

Два дні - 16-17 січня 1921р. в Тростянці відбувався волосний з'їзд Рад робітничих і селянських депутатів. На з’їзді були присутніми 60 чоловік робітників і селян, дії легованих від 13 сіл, волосного центру, колективів місцевих заводів і залізничної станції. З’їзд відкрили

105

співом "Інтернаціоналу”. Головував під час засідань комуніст П. І. Онищенко. На з’їзд прибули і члени УКП, які почали агітувати за лінію своєї партії.

Щоб наочно довести учасникам з’їзду, хто дійсно є захисником пролетаріату, голова Тростянецького волосного комітету незаможних селян Півненко запросив піднятись присутніх членів Комуністичної партії (більшовиків) України, які билися в загонах Червоної Армії проти Денікіна. Піднялися всі 12 комуністів, що були присутні в залі.65 Укапістів піднялося лише 2.

Робітники і селяни нашого краю схвалювали створення Союзу PCP. У грудні 1922р. з’їзд Рад робітничих, червоноармійських і селянських депутатів Охтирського повіту, на якому були присутніми делегати з Тростянецької, Боромлянської, Білчанської і Жигайлівської волостей, прийняв резолюцію, в якій говорилось: “Виходячи з інтересів створення міці пролетарських республік, з’їзд вважає, що питання об’єднання радянських республік є назрілим і настоює на його негайному проведенню в життя”.

Делегатами першого Всесоюзного з’їзду Рад від трудящих Охтирського повіту були голова повітового виконкому І. М. Лабаторін і секретар повітового комітету Ф. Д. Феденко.

На початку 20-х pp. партійні організації були створені в кожній волості. У березні 1923 р. організували дві районні партійні організації: Тростянецьку і Боромлянську. З вересня 1930р. стала існувати одна Тростянецька районна партійна організація. Так само створювалися в той час і комсомольські організації.

Створена 1 березня 1923р. Тростянецька районна партійна організація складалася з 70 членів і кандидатів партії, в тому числі робітників - 45, селян - 20, інших - 5. До складу районної парторганізації входило три осередки: заводський, транспортно-виробничий

106

і сільський. Секретарем райкому партії обрали старого більшовика, учасника першої російської революції Трохима Євграфовича Залавського.

Серед активних комуністів початку 20-х pp. були Яків Федорович Тарасенко, член РСДРП з 1903 року, слюсар цукрозаводу; Павло Давидович Завальний, член РСДРП з 1905 року, голова завкому цукрозаводу; Никодим Никодимович Глюглевич, член партії з 1919 року, секретар завкому (а пізніше секретар райкому партії); Григорій Дементійович Ложечник, член партії з 1920 року, робітник; Григорій Григорович Лазаренко, теж член партії з 1920 року.

Активними бійцями партії в період відбудови і реконструкції промисловості в нашому районі були М. М. Партала, С П.. Шимко, П. П. Герасименко, І. П. Кравченко, Т. А. Головченко, О. О. Квітчастий. Всі во­ни - члени партії з 1924 - 1925 років.

На квітень 1926р. в Тростянецькому районі кількість членів партії досягла 140 чоловік у 7 партійних осередках. За партійним стажем вони розподілялися так:

1917 - 1

1918 – 5

1919 - 14

1920 – 8

1921 – 4

1922 – 2

1923 – 6

1924 – 16

1925 - 84⁶⁶

У 1941р. у лавах районної партійної організації перебувало 713 комуністів. Для них усіх було організоване політичне навчання. У березні 1939р. у районі працювало 28 партшкіл та 501 гурток із вивчення Конституції СPCP та виборчого закону. У райкомі партії

107

до послуг комуністів відкрито бібліотеку, у якій налі­чувалося 2 тис. книг. Тут працювали ті, хто вивчав історію партії. Політику ВКП(б) серед населення роз’яснювали 650 агітаторів.