Базари і ярмарки

В Охтирському повіті торгівля набула значного розвитку. Найбільшими торгівельними центрами були Охтирка, Котельва, Тростянець і Краснопілля. Із 143, населених пунктів базари існували у 20, що становило 14% до їх загальної кількості, у тому числі базари діяли в центрах 12 волостей і 8 селах. Ярмарки діяли у 22 населених пунктах, що складало 15,4% від їх загальної чисельності, у тому числі у волосних центрах відбувалося 12 ярмарків.

Ярмарки і базари протягом року:

Волості	Число нас. пунк­тів, як. мають ярмарки і базари	Число базарів	Число ярмарків	Число днів
				базари .	ярмарки
Боромлянська	1	1	4	2	14
Білківська	1	-	2	-	2

94

Дернівська	2	2	4	2	4
Жигайлівська	2	1	2	1	19
Тростянецька	2	1	4	2	8
ВСЬОГО:	8	6	16	7	47

Повітові ярмарки відбувалися протягом року: вес­ною - 24, влітку - 10, восени - 25, взимку - 14. Весною і влітку їх було найбільше. Це пояснюється особливістю ведення сільського господарства:

- восени і частково влітку селяни продавали про­дукти свого виробництва: городництва, землеробства, садівництва, тваринництва, а купували напівфабрикати і кустарні вироби;

- взимку збували здебільшого продукти тва­ринництва та свої кустарні вироби;

- весняні ярмарки мають зовсім інший характер, селяни намагалися закупити рогату худобу, необхідні для сівби насіння, сільськогосподарські знаряддя та продати ремісничі вироби і полотно.

Від часу ярмарку залежала ціна: восени вона знижується, а весною навпаки - підвищується. За вісім місяців 1921 року ціни на сільськогосподарську про­дукцію у порівнянні з попереднім роком зросли в 34 рази, а якщо 1921 рік порівнювати з довоєнним 1914 роком, то ціни збільшилися астрономічно: на сільсько­господарські продукти в 1428, бакалію - в 500, ману­фактуру - в 333, шкіру - в 1900, металеві вироби - в 500 і інші вироби - в 1200, що становило в середньому – в 200 тис. разів.

95

РОЗДІЛ III

РОКИ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ

ПОЛІТИКИ

(1921 -1928рр.)

ПЕРЕХІД ДО НЕПУ

2 жовтня 1920 р. В.І. Ленін, виступаючи перед делегатами III з’їзду Російської комуністичної спілки молоді, стверджував, що ті, “ко­му тепер 15 років”, будуть “через 10-20 років жити в комуністичному суспільстві.” Досягти цього планувалося завдяки продовженню проведення продовольчої розкладки, знищенню приватного під­приємництва, ліквідації товарно-грошових відно­син, зрівняльного розподілу, мілітаризації праці та терором проти всіх противників нового ладу. Це означало продовження більшовицької політики “во­єнного комунізму”. Але життя відкинуло цю утопію. Переважна більшість населення була проти цієї політики. У країні почалися масові повстання, вибухнула

96

гостра політична криза, яка загрожувала існуванню радянського ладу.

У березні 1921 р. X з’їзд РКП(б) прийняв рішення, які поклали початок переходу до нової економічної політики. Продовольча розкладка замінювалася про­довольчим податком, який мав бути меншим, ліквідо­вувалися заборони на приватне підприємство і торгівлю, впроваджувалася система відрядної оплати праці, ліквідовувалася зрівнялівка. Політична система зали­шалася без змін. Правлячою партією залишалася РКП(б).

На початку 1921 р. населені пункти нашого краю входили до Боромлянської, Білківської, Дернівської, Жигайлівської і Тростянецької волостей Охтирського повіту. У березні 1923 р. ці волості ввійшли до складу Боромлянського і Тростянецького районів. У вересні 1930р. два райони було об’єднано в один - Тростянецький.

За соціальним складом населення Охтирського повіту на початку 1921 р. розділялося на (у відсотках): робітників - 5 бідняків - 30 середняків - 45 куркулів – 20/

Селянські господарства за кількістю землі на січень 1921 р. розподілялись так:⁴⁸

Назва волості	Безземель­них	Менше пові­тової норми на члена господ.	більше пові­тової норми на члена сільсько-господ.	Більше 20 дес.	Всього
Білківська	81	762	271	2	1116
Жигайлівська	107	900	694	12	1713
Тростянецька	1164	2597	278	2	4041
Дернівська	85	1581	203	6	1875
Боромлянська	335	1649	1074	57	3115
Всього	1772	7489	2520	79	11860
%	14,9	63,2	21,3	0.6	100

97

Ради робітничих і селянських депутатів проводили політику більшовиків. У січні 1921р. членів партії більшовиків у волостях було:

Боромлянській – 13

Білківській - 1

Дернівській – 1

Жигайлівській – 11

Тростянецькій – 1649.

Поряд із більшовицькою партією діяла Українська Комуністична партія (укапісти), партійна організація якої у Тростянецькій волості нараховувала 40 членів. Взаємовідносини між двома партіями були добрі.50.

Серед 42 більшовиків краю було 35% робітників, 45% селян і 20% інтелігенції.

Значні надії у проведенні своєї політики більшовики покладали на комітети незаможних селян, створення яких почалося влітку 1920 р. З метою очищення їх від анти радянських елементів на початку 1921 р. відбулася їхня перереєстрація, тобто своєрідне очищення. Після цього членів КИС у населених пунктах залишилося:

Тростянці	26
Олексиному	31
Кам’янці	17
Мащанці	8
Становій	3
Криничному	2
Люджі	19
Радомлі	11
Верхолюджі	11
Боромлі	23
Жигайлівці	2
Ницасі	51
Поляному	17
Семереньках	52
Печинах	135

98

Комнезами діяли до 1933р. Головне їхнє завдання полягало в допомозі радянській владі із соціалістичної перебудови села. Про соціальний склад КНС на середину 1930р. свідчать такі дані:⁵²

За соціальним станом

Райони	Кількість чол.	3 них чол.	3 них жін.	К-ть чол. звільнених від с-г под.	Бід­няків	Се­ред­няків	Заможних	Най­митів	Робіт­ників	Служ­бов­ців	Кус­ тарів	Інших
Боромлянський	1554	1040	514	1063	480	887	4	84	16	53	24	4
%	100	67	33	68	31	57	0,3	5,4	1	3,5	1,5	0,3
Тростянецький	1976	1698	278	1298	1412	310	13	41	96	88	3	13
%	100	86	14	66	71,5	15,7	0,7	2	4.9	4,5	0,1	0.6
ВСЬОГО	3530	2738	792	2361	1892	1197	17	125	112	141	27	17
%	100	77,6	22,4	67	53,6	33,9	0,5	3,5	3,2	4	0,8	0,5

20% населення позитивно ставилося до радянської влади. Продовольча розверстка привела до негативного ставлення до радянської влади не лише куркулів, а й середняків і навіть частини бідноти.⁵³

У березні 1921 р. у волостях виникають повстанські групи з 5-10 чоловік. Для боротьби з ними створюють­ся спеціальні загони.

21 квітня 1921 р. в с. Білці для боротьби з повстан­цями був створений загін із 10 чоловік незаможників і молоді. Коней і зброю для загону відібрали у куркулів.⁵⁴

У липні 1921р. жигайлівськими комнезамівцями було ліквідовано 5 повстанських загонів, відібрано 150 гвинтівок, 8 наганів і 4 шаблі.⁵⁵

Восени 1921 р. Охтирський кавалерійський полк незалежників розгромив повстанські формування в районі білківських лісів. Повстанський рух проти радянської влади офіційно називали бандитизмом.⁵⁶

На засіданнях місцевих органів влади розглядалося безліч питань, але вони були характерні для всіх

99

волостей. 26 березня 1921 р. на засіданні Білківського волвиконкому комнезаму, комуністичного осередку, жіночого відділу інспекції і представників повіту обговорювалася посівна кампанія. До повістки дня були включені такі питання:

- Про “викачку” посівної державної розверстки.

- Про відчуження лишків земель і садиб у кулаків.

- Про наділення землею і садибами безземельних, малоземельних селян, шкіл і службовців.

- Про розподіл картоплі для садіння.

- Про очищення хліба і картоплі у волосному сховищі.

- Про проведення посівної у сім’ях червоноармійців, найбіднішого населення, у школах і службовців.

- Обговорення питання про садиби, що були виділені попереднім волосним земельним відділом.

- Про створення трійки для проведення виборів членів суду із незаможних селян.

- Поточні питання.⁵⁷

За період з 1 березня 1925р. по 1 квітня 1926р. стан злочинності в Тростянецькому районі характеризувався такими даними:

Злочини проти влади 14

Злочини за посадою 29

Розтрати : 10

Хабарництво 4

Протизаконне позбавлення волі 2

Безгосподарність 1

Вбивства 26

Тяжкі тілесні пошкодження 7

Протизаконні аборти 1

Зґвалтування З

Залишення в біді 6

Лжесвідчення З

Крадіжки із держустанови З

Збройний грабіж та розбій 20

100

Шантаж 1

Зберігання зброї 1

Протягом цього періоду міліцією було:

Конфісковано самогонних апаратів 17

Вилучено самогону 94 пляшки

Затримано бандитів 15

Крадіжки коней 76 шт.

Затримано 4 конокради, у них відібрано 4 коней.58