Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено

Христенко Т. Д., куркуль с. Бранцівки.

Ножко Т. Н. проліз до Бранцівської артілі, щоб не платити податків, провадив розкладницьку роботу в артілі, за що і виключений з колгоспу. До революції Ножко Т. - куркуль, використовував найману працю тощо.

Дядечко А. А. - міцний середняк с. Бранцівки, проліз до колгоспу, але звідти його за порушення труддисципліни вигнали.

Домашенко Кузьма Павлович, твердоздатник с. Жигайлівки.

Лисенко В. Р., твердоздатник с. Жигайлівки.

Мірошниченко і. Ф., твердоздатник с. Жигайлівки - злісно ухилявся від виконання хлібозаготівель, здавши незначну кількість, решту переховували в ямах, гною. Та розбазарили.

Виїзна сесія Тростянецького Нарсуду, розглянувши справи на цих зривників хлібозаготівель, засудила:

- Христенка Т. Д. (з Бранцівки) на 8 років ув'язнення в далеких місцях заслання, з поразкою в правах на 2 роки після відбуття кари з висланням (після відбуття кари)на 4 роки.

- Ножка Т. Н. (Бранцівка) - на 6 років ув'язнення в далеких місцях заслання з поразкою в правах на 2 роки після відбуття кари та штрафу на користь державі на 400 крб.

- Дядечка A.A. (Бранцівка) - засуджено на 3 роки

182

ув'язнення в загальних місцях, з поразкою в правах на 1 рік після відбуття кари та конфіскації майна на 250 крб.

- Домашенка К. ГІ. (Жигайлівка) - на 5 років ув’яз­нення в далеких місцях заслання, з поразкою в правах після відбуття кари на 3 роки, вислання після відбут­тя кари на 5 років та штрафу на користь державі в 500 крб.

- Лисенка В.Р. (з Жигайлівки) - до вислання на 6 років у далекі місця ув’язнення поразкою в правах після відбуття кари на 3 роки та вислання після відбуття кари на 4 роки та штрафу на користь держави на 200 крб.

- Мірошниченка І. Ф. (с. Жигайлівка) - на 10 років заслання в далеких місцях ув’язнення, з поразкою 8 правах на 5 років після відбуття кари, вислання після відбуття кари на 5 років та штрафу на 100 крб.

Нарсуддя Фвдорченко.¹¹⁵

Але хліба на селі було обмаль, і прийняті драконівські міри майже не дали результату: на 15 січня 1932 року до плану хлібозаготівель по району додали лише один відсоток.¹¹⁶

15 січня 1932 року бюро районного партійного комітету розглянуло незадовільний стан хлібозаготівель у с. Боромлі і поставило завдання перед сільською радою по застосуванню дієвих заходів протягом 48 годин, щоб корінним чином змінити ситуацію і закінчити хлібозаготівлю до 20-22 січня.¹¹⁷

Та змін майже не відбулося. 1 лютого це питання знову розглядається на засіданні райпарткому, відзначається наявність у селі великої кількості куркулів, кількість “твердоздатчиків" збільшують до 250 чоловік. У прийнятому рішенні зазначається, що необхідно продовжити репресії, причому судити необхідно так, щоб підтримувати громадську думку проти саботажників.¹¹⁸

На середину лютого 1932 року район не виконав

183

план хлібозаготівель на 80.000 пудів (6,8%), одноосібний сектор виконав його лише на 75,5%. Головну роль у зриві плану відіграло с. Боромля.¹¹⁹

Хлібозаготівля ще не завершилася, як почалася нова кампанія із примусового збору зерна для посіву, якого не вистачало. З метою економії бюро Тростянецького районного партійного комітету 20.04.1932 року ухвалило рішення про припинення постачання хлібом усіх їдалень та зняло постачання хлібом родин усіх робітників і службовців, що мають присадибні ділянки. У той же час магазини, споживчі кооперації продавали хліб по картках.¹²⁰

Крім того, у березні 1932 року були випущені облігації насіннєвої позики. 21 березня в районній газеті був надрукований заклик до обов’язкового виконання:

“Жодного колгоспника без облігації