- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Ноздрін митрофан моїсейович
Народився 5 травня 1920 року в с. Печинах у простій селянській сім’ї. У 1938 році закінчив 7 класів. Був призваний в армію у 1940 році, в діючій армії з вересня 1941 року. Отримав звання сержанта при проходженні курсів при військовому училищі. Молодшим сержантом пройшов службу в дивізії МВС із 1943 по 1947 рік.
Нагороджений медалями: “За відвагу”, “За оборону Кавказа", “За победу над Германией”. Отримав два поранення.
Був учасником Параду Перемоги.
Після повернення в м. Тростянець з 1947 по 1955 роки працював в органах міліції, а потім протягом 35 років - на деревообробному комбінаті токарем 5 розряду,
417
мав “золоті руки”, був свого роду червонодеревником. За успіхи у праці більше тридцяти разів відзначався грамотами і грошовими винагородами.
Сотніков іван федорович
Іван Федорович Сотніков народився 20 січня 1921 року в с. Люджі Тростянецького району Сумської області.
Його дитинство пройшло в рідному селі. Закінчив 4-річну школу і пішов працювати на пасіку.
Як тільки розпочалася війна, Івана Федоровича забрали на фронт. Два з половиною роки був на передовій. Потім був на Воронезькому фронті, на Курській дузі, звільняв рідне село і місто Тростянець, воював на 3-му Прибалтійському фронті. Брав участь у звільненні Білорусії, Пскова, Естонії. Був поранений під Таллінном,
418
потім потрапив у Челябінськ, де вивчився на танкіста. Служив у 9-му танковому полку.
Вночі 8 серпня 1943 року його підрозділ підійшов До Люджі, але він спочатку не впізнав свого села, а коли роздивився, то попросився у командира побачитися з рідними. Із Люджі їх було двоє - І. В. Лучанінов і він.
їх відпустили, але вдома не було нікого: ні мами, ні сестри, вони евакуювались.
Коли поверталися в частину, попали під бомбардування німецьких літаків. Чудом удалося вижити.
9 серпня 1943 року вся частина пішла звільняти місто Тростянець. Визволення тривало 10 днів. На 8-й день він був поранений і госпіталізований у Славгород. Після одужання воював у 3-му Прибалтійському фронті.
За мужність і відвагу, проявлені в боях, Іван Федорович Сотніков був нагороджений: орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, медалями "За бойові заслуги”, “За перемогу над Німеччиною”.
Йому була оголошена подяка Верховного Головнокомандуючого:
“Товарищу сержанту Сотникову Ивану Федоровичу!
Приказом Верховного Главнокомандующего Генералиссимуса Советского Союза тов. Сталина от 26 июня 1945 года ему, как участнику парада Победы 24.06.45 г. за хорошую работу и строевую выучку объявлена благодарность”.
Іван Федорович Сотніков є учасником Параду Перемоги. Перед парадом проходили навчання на танковому полігоні під Москвою в місті Люберцях. Він брав участь в трьох парадах: 1 парад - 1 травня, 2 парад - 22 червня, 3 парад - 7 жовтня.
Про свою участь в парадах І. Ф. Сотніков написав вірш:
419
Парад Победы
На Красной площади был парад.
Это торжественный победный парад!
Это гордость для нашей страны!
Это радость для всей нашей земли!
Всех городов войска сюда пришли
Сквозь огонь и бури они прошли.
Боевые знамена пронесли.
С теми знаменами в бой они шли
И спасали людей от чумы.
От этой страшной, коричневой чумы,
И спасали людей с лагерей,
И спасали из-под пыток детей.
Свои знамена высоко подняли,
По Красной площади торжественно пошли.
Двести знамен фашистских несут,
Над землей их с позором несут.
На них слезы наших матерей,
На них пепел сожженных людей.
И бросили их под стены Кремля,
Чтоб не поднялась эта больше чума.
Об этом люди всей Земли должны знать,
Чтоб фашизма на землю не допускать.
Після війни в 1947 році І. Ф. Сотніков одружився і працював в колгоспі на пасіці, завфермою. Зараз він живе у с. Люджі і у вільний час любить писати вірші. Ось деякі його поетичні рядки:
Такой солдат тогда был
За войну столько солдат прошагал,
Сколько горя на пути повидал,
Какую тяжесть смертельную нес,
420
Вспоминают солдаты до слез.
Какое сердце у солдата должно быть,
Чтоб все горе в нем поместить,
И Хатынь в его сердце стучит,
Бабин Яр он не может забыть.
А там дети под пытками кричат,
В крематориях люди горят.
Так какой солдат тогда был,
Чтоб все горе в себе поместил?
В боях он товарищей много терял,
Над могилами клятву давал.
Пока сердце в груди будет биться
Он фашистам за все будет мстить.
До Берлина в боях дошагал,
Все клятву свою исполнял –
Вот какой солдат тогда был,
Он фашистов на Земле победил!