Комуни і артілі

Сільськогосподарська артіль "Труд” виникла в с. Тростянці у 1921 р. Згідно статуту її мета була такою:

- змінити одноосібну систему ведення господарства на колективних товариських засадах;

- об’єднати працю і зробити її більш продуктивною шляхом використання удосконалених способів об­робітку землі;

- звільнити трудящого землероба від бідності і забезпечити йому достатні умови для життя.

Для цього члени артілі об'єднували свої сили і засоби в с/г товариство. Кожен вступаючий повинен був внести артільний внесок у сумі 500 крб. і особисто працювати в господарстві. Результати праці облікову­валися і щотижня вносилися в розрахункову книжку. Періодично членам артілі видавалися аванси, а повний розрахунок проводився в кінці року. Кожен член артілі мав право вести своє невелике господарство і присадибну ділянку, а також вільно вийти із товариства.

В артіль “Труд” ввійшло 7 родин. Це сім’ї М.В. Тертичного, І. К. і М. К. Столяренків, А. Д. Олійника, А. П. Торяника, І. С. Головченка, А. І. Єременка, які нараховували 41 чоловіка, в т. ч. 20 працездатних. Господарства були незаможними. Земельний наділ кожного був від однієї до п’яти десятин, що в сукупності складало лише

112

23 дес. Селяни мали 6 коней. 7 корів, 5 плугів, 5 де­рев’яних, і 1 металеву борону та 5 сох.⁶⁸

Навесні 1922 р. створена артіль під назвою “Перший Боромлянський трудовий колектив” у складі 105 членів. За зверненням колективу Охтирський повітовий виконком дозволив виділити для ведення господарства землі радгоспу ''Микитівка”, які були націоналізовані у Л.Є. Кеніга. Члени артілі займалися вирощуванням цукрового буряка, тваринництвом і садівництвом.

19 березня 1923 р. у селі Боромлі була заснована комуна ім. Жовтневої революції, в якій працювало 20 чоловік, в т. ч. 4 робітники. Комуна мала 2 корови, 8 свиней, 2 плуги, 3 борони, 1 жатку і 1 молотарку, їй було виділено 85,5 дес. землі.⁵⁰

У1923 р. виникла комуна ім. “Жовтневої революції” в с. Жигайлівці. На 85,5дес. землі працювало 27 селян, які мали 3 коней, 2 корів, 2 плуги і 5 борін.

У цей же час створюється артіль "Красный труженик" в с. Олексиному, яка мала 39 дес. землі, 6 коней, 7 корів, 6 плугів, 5 борін, 2 віялки. В артілі працювало 23 чоло­віки.

У 1925р. в с. Боромлі було створено перше това­риство із обробітку землі "Перший садівничо-городній кооператив”. У Тростянецькому районі працював відділок комуни "Новий світ” та два товариства із спіль­ного обробітку землі.

У Тростянецькому районі на 1928-29 господарський рік ставилося завдання створити 15 нових товариств зі спільного обробітку землі та зміцнити і збільшити існуючі в районі Кам'янське товариство зі спільного обробітку землі та машинно-тракторні товариства в Семереньках, В.- Люджі, Олексиному, Буймері та Поляному.⁷²

20 листопада 1929 р. зареєстрована комуна "Нова мірка" в Ницасі.⁷³

113

Боромлянське кредитне товариство. Фото 20-х років XX ст.

114

Комуна в Семереньках

Одним із найбільших семереньківських поміщиків Дернівської волості до революції був Павло Олексійович Пелипець. який володів 636 дес. орної землі та 155 десятинами лісу. Наприкінці ХІХ ст. від влучення блискавки згоріли панські корівники і конюшні. Згодом розпалася родина. Розділили між собою майно і землю: П. О. Пелипець віддав свою землю селянам, а його дружина на початку ХХ ст. заснувала в с. Семереньках жіночий монастир. Чимало із монахинь були багатими, мали при собі служниць. Церковним хором при монастирі керувала дочка оренбурзького губернатора, яка ще до революції мала банківський вклад 10 тис. крб. золотом. Ігуменею монастиря була Рафаїла.

Саме на цій монастирській землі весною 1924 р. півтора десятки батраків та бідняків, очолюваних комуністом з 1920 р. Юхимом Прокоповичем Біланом, об’єдналися в комуну ім. Ульянова, щоб спільно оброб­ляти землю і будувати нове життя. Деякі з послушниць монастиря родом із с. Печини перейшли в комуну. Ю. П. Білан був досвідченою людиною, одним із організаторів у 1920 р. Жигайлівської комуни "Червона зірка”. Членом партії був ще і коваль Береза. Для зміцнення комуни сюди прислали декілька сімей комунарів із хутора Лихвиного Лебединського району. Комунарів підтримували вчителі. На зборах, що від­булися 30 травня 1925 р. в комуні, було створено партійний осередок у складі 6 чоловік. Наступного року чисельність парторганізації села становила 15 чоловік.

Комунарам господарювалося важко. Була земля, інвентар, але не вистачало зерна, коней, робочих рук. У 1924 р. радянський уряд для Семереньківської комуни виділив трактора “Запорожець". “Пригадую, - писав житель Семереньок М. Крохмальов, - як усім селом, дорослі і малі, зібралися, щоб зустріти провісника

115

індустріалізації. А яке збудження охопило присутніх, коли трактор із припасованим до нього червоним прапорцем гордо виїхав у поле і проклав першу борозну! Біг я, спіткаючись, і заздрісно спостерігав, як наш же односельчанин Йосип Зубов упевнено тримав кермо.”⁷⁸

Це був перший у районі трактор...

У 1926 р. комуна мали 200 дес. землі. Створене господарство міцніло, а в 1929 р. було перетворене в колгосп.