Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради

26 жовтня 1935 року знатна ланкова з буймерського колгоспу “Червоний прапор” Косиця Софія Гри­горівна закінчила зі своєю ланкою копати буряки. На своїй ділянці (2га) Софія Григорівна домоглася ре­кордного врожаю буряків - 522 центнери з гектара.

Це нечуваний досі вро­жай не лише в артілі, а і районі. 522 центнери! Це чотири рази більше середнього врожаю в районі.

Про боротьбу за одержання рекордного врожаю

буряків на своїй ділянці, Софія Косиця розповідала: “Ще з весни нам визначили ділянку в 2 га. У мою ланку ввійшли колгоспниці: Каруна Оксана, Косиця Гапка та Каруна Ольга. Отже, нас чотири душі. У той час інші ланки нашої артілі зобов’язалися боротися за врожай буряків з гектара по 200 ц. А ми, хоч всі й старі, але вирішили не відстати. Дамо з гектара 300-400 ц - рішуче заявили колгоспниці з моєї ланки. Треба сказати, що жінки у мене бойові і мають непоганий досвід в обробітку буряків.

Я добре знаю, що багатий врожай так легко не дається, його треба завоювати. Отож я зі своєю ланкою організовано приступила до роботи.

Навесні, готуючи грунт під буряки, ми внесли на кожний гектар по 2 ц суперфосфату і по 100 ц гною. Більше добрива не вносили, зате планували так

159

обробляти і доглядати буряки, щоб не загинув жодний корінець. Посіяли буряки з гречкою, щоб ще до сходів зробити сліпу шаровку.

Йшли дні. І як тільки поросли рядочки посіяної гречки, то всі ми ланкою вийшли шарувати буряки. Не залишили на плантації, й малесенької бур’янини. У кожної з нас була єдина думка - перемогти, дати більше буряків з гектара...”

Після шаровки Софія Косиця не заспокоїлася. Вона з колгоспницями щодня навідувалась на ділянку, придивлялась, чи все в порядку. Через деякий час, як чистили буряки, зробили букетовку. За цим стежила ланкова, щоб бурячок від бурячка був на 8-9 см. Там, де були поляни просіву, насіяли буряки.

Під час проривки залишали, буряк від буряка на 18 см, а потім вслід промотижили і підсипали по рядках селітру.

Коли на ділянці з’явився довгоносик, у ланці думали, що загине їх робота, врожай зменшиться.. Але хіба завзятість ланкової і всіх членів ланки міг злякати довгоносик? Вони щодня зранку і допізна збирали жука, стежили, щоб не загинув жоден бурячок. Зібрали 15 кілограмів шкідників. Буряки залишилися цілими.

Обробіткові буряків у ланці надали особливої уваги, за весну й літо обробили ділянку сім разів та 2 рази промотижили.

“Сапати буряки треба вміючи, - відмічала Софія Ко­сиця. - Адже у нас часто сапають аби швидше, щоб тільки землю зрушити. Ми ж сапали буряк на 8-13 сантиметрів. Як тільки не підпушували землю, не очищали плантацію від бур’янів! Звичайно, земля на ласку відповіла подякою.

Я рада, що добилась рекордного врожаю буряків. Це є лише початок одержання високих врожаїв буряків у колгоспі, це говорить за те, що добре взявшись до

160

роботи, застосувавши всі заходи агротехніки, можна на любій ділянці брати не менше 500 ц буряків з га.”

Сорокап’ятирічна Софія Косиця, як і кращий вибійник Донбасу Олексій Стаханов, перевищила встановлену норму врожаю буряків, вона досконало опанувала технікою своєї справи, наперед урахувала всі дрібниці, що заважали б рекордному одержанню врожаю.

На якій же ділянці посіяла ланка Софії Косиці буряки, чим вона різниться від інших?

Під горбом, на ділянці, яку підняли лише в колгоспі у 1933 році. До того часу тієї землі не чіпали, вважали, що там нічого не буде родити. Сусідні ланки з Косицею на цій же землі мали лише 200-250 ц буряків з га...¹⁰²

Центральний Виконавчий Комітет Союзу PCP по­становою від 10 листопада за зразкову роботу на колгоспних і радгоспних полях, за досягнення високого врожаю цукрових буряків - 500 і більше центнерів з га нагородив орденом Леніна першу в Союзі п’ятисотенницю ланкову з Київської області Марію Демченко і виніс їй подяку за проявлений нею почин у справі організації соцзмагання за високий врожай буряків.

По Харківській області орденом Леніна нагороджено ланкових: Марину Глобу, Ганну Канцибер, Оксану Тю­тюнник і Софію Григорівну Косицю.

Всього орденом Леніна нагороджено 32 колгоспниці і робітниці бурякорадгоспів.

Колгоспниці ланки Марії Демченко - Савченко, Ткаченко, Демченко Д. С. нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора. Орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено всього 7 колгоспниць.

Звістка про нагородження п’ятисотенниць орденом Леніна: Марії Демченко, Ганни Швидкої, Марини Глоби, Софії Косиці та інших перетворили буденний день у величезне свято трудящих району.

Секретар районного партійного комітету Грабовський

161

та голова РВК Захаров виїхали з радісною звісткою до колгоспу знатної людини району “Червоний Прапор" - Софії Косиці. 11 листопада вони провели загальні збори колгоспників.

14 листопада 1935 року в районній газеті “Соціа­лістична праця” був надрукований лист колгоспників Тростянеччини Сталіну:

“Дорогий і рідний наш товаришу Сталін!

Сьогодні для нас, колгоспників, колгоспниць та трудящих Тростянеччини велике радісне свято. Колгоспницю колгоспу “Червоний Прапор” Софію Гри­горівну Косицю, колишню наймичку, яка визискувалась поміщиком Кенігом та куркулями, Радянський Уряд нагородив найвищою революційною нагородою - орденом Леніна.

Софія Григорівна, підхопивши ініціативу Марії Демченко боротись за врожай цукрових буряків з гектара не менше 500 центнерів, по-більшовицькому заходилась працювати на своїй ділянці, старанно, чесно, своєчасно і якісно прошарувала, промотижила, про­ривала, знову й знову перевіряла свою плантацію, з любов’ю випещувала кожний корінець і цим домоглася врожаю 522 центнери буряків із гектара.

Нагородження орденом Леніна Софії Григорівни є гордістю всього нашого району, всіх колгоспників, усіх трудящих.

Такі успіхи, такі великі врожаї можливі тільки на наших вільних Радянських колгоспних ланах. Такі пере­моги можливі тільки в Радянській Країні, де на чолі комуністичної партії стоїш ти, наш любимий мудрий вчитель і великий вождь народів Йосиф Віссаріонович.

З величезною радістю і гордістю ми колгоспники зустріли постанову Уряду про нагородження героїнь праці колгоспних ланів орденом Леніна й обіцяємо тобі, любимий Йосиф Віссаріонович, підхопити почин знатних

162

людей-орденоносниць колгоспних ланів працювати чесно і сумлінно на наших колгоспних ланах, працювати так, як Марія Демченко, Софія Косиця та інші й під керівництвом Облвиконкому та Обкому КП(б)У на чолі з випробуваним більшовиком т. Демченко вивести наш район із відсталих у передові шеренги області та Союзу, дати рекордні врожаї в 1936 році.

Хай живе Комуністична партія і її вождь наш рідний Сталін!

Хай живе великий наступний рік нечуваних в історії людства перемог!

Хай живе чесна і віддана колгоспна праця!

Хай живе колгоспний лад!

Хай живуть орденоносці країни Рад!

З доручення всіх колгоспників району, листа підписали 1520 колгоспників”.

Сотні колгоспників, серед яких в основному були жінки, зобов’язалися в 1936 році виростити не менше 500 ц цукрових буряків з гектара. Ось лише деякі матеріали з районної газети тих років.