- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Промисловість
На 1925/26 господарський рік відбудова народного господарства краю була завершена. Всі підприємства працювали і досягли в основному довоєнного рівня виробництва (1913р.). Восени 1920 р. відновив роботу цукровий завод, де працювало 700 робітників. У листопаді 1923 р. почав працювати рафінадний завод. До травня 1924 р. планувалося виробити 1 млн. пуд. рафінаду (довоєнне виробництво складало 1,6 млн. пуд.). Через рік рафінадний завод зупинився, і для відновлення його роботи у 1925 р. держава виділила 500 тис. крб.75
В Тростянці працювало залізничне депо і майстерні. У 1926 р. крім державних цукрового і рафінадного заводу, працювали такі виробництва:
Назва виробництва |
Кількість робітників |
Технічна озброєність |
Випуск продукції (в тис. крб.) |
Цегельня цукротресту |
41 |
1 двигун 45 К/С |
52 |
Цегельня райвиконкому |
15 |
ручне виробництво |
3 |
Тартак укрліснабу |
68 |
1 двигун |
231 |
Паркетна фабрика |
26 |
1 двигун |
87 |
Млин укрборту ім. Леніна (Боромля, кол. власник Тищенко) |
22 |
1 двигун 120 к/с |
391 |
116
Назва виробництва |
Кількість робітників |
Технічна озброєність |
Випуск продукції (в тис. крб.) |
Млин , орендований колективом робітників. (Боромля. кол. власник . Згуровський) |
12 |
1 двигун 60 к/с |
220 |
Круподерня |
124 |
9 двигунів 283 к/с |
635 |
|Гуральня |
16 |
2 двигуни 23 к/с |
67 |
Шкіряний завод цукротресту |
12 |
3 двигуни 17 к/с |
55 |
Винокурний завод за першу половину 1926 р. виробив 5 млн. градусів. Виробництво цукру у 1925 р. склало 357832, а 8 наступному - 742516 пуд. при ціні за пуд 3 крб. 05 коп.76
У 1926 р. паркетна фабрика випустила 12328 кв. саж. паркету і 189736 куб. фут. пиломатеріалу. Вальцьовий млин переробив майже 1 млн. пуд. зерна. Заробітна плата у 1926 р, робітників цукрової і лісової промисловості Тростянця становила 35 крб., що було вкрай недостатньо для сім’ї із п’яти чоловік при земельному наділі в 1 дес. У Тростянці налічувалося майже 500 чоловік безробітних.77
У другій половині 20-х рр. поступово зростало промислове виробництво, про що свідчать такі дані (в тис. крб.)78:
Підприємства |
Роки |
||
І927 |
1928 |
1929 |
|
Цукровий завод |
2370 |
2362 |
2653 |
Гуральня |
218 |
258 |
290 |
Цегельня |
54 |
50 |
56 |
|Укрінліс |
363 |
1466 |
1760 |
У 1928р. в с. Криничному почало працювати кустарне промислове товариство у складі 86 чоловік.
117
Товариство виробляло вироби із лози, яку вирощували на плантації площею 28,8 га, що розташовувалася біля північно-західної частини земельної громади.79
У 20-х рр. в селі Боромлі відновлюється вирощування полуниці. Наприкінці 20-х рр. на території нинішньої ПМК-145 створюється підприємство "Енергія’. Його головне завдання це переробка полуниць. У зв'язку з цим надзвичайно зростає полунична справа в селі. Важко підрахувати, але в "Енергію” у 20 - на початку 30-х рр. боромляни здавали десятки тонн полуниць. За спогадами тогочасних майстрів, краща полуниця спеціально оброблялася відповідним розчином, після чого біліла і набувала твердості. Оброблену полуницю з газованою рідиною закривали у спеціальні дерев’яні бочки. Її подальший шлях, спочатку залізницею, потім морем, лежав до Англії. Шлях займав біля двох тижнів. В Англії полуницю промивали звичайною водою, просушували на сонці, в результаті чого вона за виглядом і якістю була немовби зібрана декілька годин тому. Англійські підприємці високо цінували в Росії Боромлянську полуницю і платили за неї найвищу ціну в Україні. Біля 10 вагонів за сезон йшли в Англію. Полунична справа деякою мірою допомагала населенню в жахливому 1933 році. Під час голодомору в обмін на полуницю англійці поставляли зерно. Гірші сорти полуниці використовували для виробництва декількох марок вин.