- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
М. К. Йосипенко (18.04.1912-17.04.1983рр.) народився в Тростянці. Закінчив у 1936 р. Київський музично-драматичний інститут ім. М. В. Лисенка. Працював режисером Київського українського драматичного театру ім. і. Франка (1936-37 рр.), директором музею театрального мистецтва України (1937-1940 рр.), директором і завідуючим кафедрою історії театру Київського театрального інституту (1944-52 рр.), з 1953 - в інституті мовознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. У 1959 р. захистив докторську дисертацію з мистецтвознавства. Є автором і співавтором ряду книг: “Шевченко і театр” (1941р., у співавторстві з О. Борщагівським), “М. Л. Кропивницький” (1958 р.), "Ю. В. Шумський“ (1960р.), “Велика дружба” (1961 р.), за редакцією М. Йосипенка вийшла книга “Український драматичний театр “ (1959-60 рр., т. 2)
Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
Василь Дмитрович Кириченко народився 29 грудня 1918 року в селі Боромлі в бідняцькій сім’ї. Його мама була неписьменною, а батько закінчив три класи. Син же завдяки своїй наполегливості, любові до праці і книги став генерал-лейтенантом, здобув вчену ступінь доктора технічних наук і звання професора.
Дитинство майбутнього генерала було тяжким, голодним і бідним, адже його дитячі роки припали на період громадянської війни, непу, голоду 1933 року.
У 1926 році він почав навчання в чотирирічній школі імені Б. Д. Грінченка. Завідуючим школи був Г. Г. Ємець. Василь Дмитрович пізніше говорив про своє навчання
537
в початковій школі з великим задоволенням, згадуючи з теплотою багатьох її вчителів. Запам’яталася йому молода вчителька А. М. Кривцун, яка була і добрим вчителем, і товаришем для учнів. Вона змогла зацікавити учнів не лише предметами, а й займалася з ними фізичною культурою та художньою самодіяльністю. З
любов'ю згадував Василь Дмитрович і директора школи, який мав великі здібності, - добре співав і грав на скрипці. Потім була семирічна школа, яку він закінчив в 1933 році.
Василь Дмитрович після закінчення семирічки в 1933-1934 роках навчався в Сумському сільськогосподарському училищі, з 1934 по 1937 рік - в Сумському ветеринарному технікумі. Далі йде військове навчання. В 1937 році вступив до Сумського артилерійського училища імені М.В.Фрунзе, яке закінчив в 1939 році. З 1939 по 1941 рік працював викладачем у
538
цьому ж училищі. В 1941-42 роках викладає у Пензенському військовому училищі.
З 1942 по 1954 рік навчається в артилерійській академії і закінчує її з золотою медаллю. В ній же працював викладачем, начальником кафедри, згодом праця в Ленінграді, а з 1958 по 1986 рік перебував на посаді замісника начальника Київського вищого артилерійського училища імені С. М. Кірова.
У 1950 році захистив кандидатську дисертацію, в 1975 році - докторську, в цьому ж році йому було присвоєно звання генерал-лейтенант. В 1964 році стає професором, Василь Дмитрович написав більше шістдесяти наукових праць, з яких майже сорок надруковано. Крім того, ним створено два підручники і п'ять навчальних посібників. Один із підручників виданий у чотирьох томах.
У 1981 році генерал-лейтенант відвідав Боромлянську середню школу, зустрівся з її учнями та вчителями.