- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
Однією з найтрагічніших подій в історії народу України XX століття є голод 1932-1933 рр. Це один із найбільших злочинів сталінщини перед українством. Встановити кількість померлих точно неможливо. Дослідники обґрунтовують різні дані: від 3 до 7 млн. чоловік - це прямі втрати від голоду.
За підрахунками відомого українського історика В. А. Смолія, від голоду загинуло до 10 млн. чоловік. За даними Всесоюзного перепису, населення в 1939 р. у порівнянні із 1926 р. на Україні зменшилося на 10%.
Чому ж стало можливим таке лихо? Історики одностайні у своїх висновках - голод був штучно створений сталінським режимом. Причиною цього стало масове вилучення хліба з українського села. Протягом січня-листопада 1930 року було заготовлено 400, 1931р. - 380 млн. пудів хліба. У 1931 році в багатьох селян вилучили майже все зерно, голод стукав до селянських осель. Ослаблене селянство, яке через колгоспну систему фактично не було зацікавлене в результатах своєї праці, не могло ефективно провести посівну кампанію 1932 р. На 20 травня 1932 року в республіці було засіяно трохи більше половини запланованих площ. Як
174
результат, урожай був отриманий на 12% менший, ніж у попередні роки. План хлібозаготівель був доведений республіці непосильний - 356 млн. пудів. Його необхідно було виконати до 15 жовтня. Почали застосовуватися масові репресії. Однак на 1 листопада 1932 року було заготовлено лише 195 млн. пудів зерна, що становило 54,8%. З 30 жовтня 1932 р. в Україні діяла надзвичайна хлібозаготівельна комісія, очолювана В.Молотовим, яка шляхом жорстоких репресій викачала з українського селянства додатково 89,5 млн. пудів зерна.
Ще напередодні збирання врожаю наприкінці липня 1932 року через нестачу продуктів селяни почали вночі зрізати колоски на полях, де до колективізації працювали як повноправні господарі.
7 серпня 1932 року Й.Сталін власноруч підписав закон про охорону соціалістичної власності, який передбачав за такі дії розстріл або 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Сучасники цей закон назвали "законом про п’ять колосків”.
Дослідники по-різному називають ті жахливі події: голод, великий голод, голодомор, людомор.
Однак, найвичерпнішою категорією для з’ясування причин та наслідків голоду є термін “геноцид”, що за нормами міжнародного права означає повне або часткове винищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Доказом геноциду є свідоме створення владою таких умов життя, що призвели до масової смерті мільйони українських селян. Зокрема, постанова Раднаркому УPCP "Про заходи підсилення хлібозаготівлі”, яку було ухвалено 20 листопада 1932 року, за своїм змістом нагадувала смертний вирок:
“З оголошенням цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що
175
незадовільно виконують плани хлібозаготівель". У колгоспників, які одержали хліб раніше цієї постанови, масово його вилучали. Злочинні дії уповноважених по хлібозаготівлях і захищала ця урядова постанова. Зазначимо, що на весну 1933 року майже половина колгоспів України не розрахувалася з колгоспниками, тобто їм не видали жодного грама хліба.
6 грудня 1932 року голова РНК УРСР В.Чубар підписав постанову “Про занесення на чорну, дошку, сіл, які злісно саботують хлібозаготівлі”.
Урядовці знали про справжній стан на селі, але слухняно виконували накази. Зокрема, той же В.Чубар мав вичерпну інформацію про стан заготівель у кожному районі. Валовий збір зернових у 1932 році становив 12,8 мільйона тонн, а вивезли з України 7 мільйонів тонн. Отже, залишилось зерна, якого ледве вистачало для посіву. Навіть жахливі картини голодомору не стримали винуватців трагедії від подальшого застосування масових репресій, що зайвий раз підкреслює свідому акцію проти українських селян. Так, у липні 1933 року, коли в селах склалася найжахливіша обстановка, нар-комзем України О. В. Одинцов повідомив С. В. Косіора про те, що у відповідності з телеграмами Сталіна та Молотова підготовлено проект постанови ЦК КП(б)У та РНК УРСР "Про порядок видачі хлібних авансів у колгоспах з урожаю 1933 року на внутріколгоспні потреби”. Знову категорично заборонялося витрачати хліб на громадське харчування в колгоспах.
У серпні 1933 року Політбюро ЦК КП(б)У визнало за необхідне і надалі застосовувати репресії до колгоспів та одноосібників, що не виконували сумнозвісних планів. З'ясуванням цього питання займалися Генеральний секретар ЦК КП(б)У С. В. Косіор та московський емісар П. П. Постишев. Таким чином, навіть попередній аналіз згаданих постанов свідчить про те, що уряд цілком
176
свідомо залишив мільйони людей без засобів до існування. Саме це призвело до масової смерті українських селян.100
Чи знало керівництво країни про загрозливе становище на місцях? Може, в Москві були погано поінформовані? Однозначну відповідь на питання дав колишній секретар КП(б)У і Харківського обкому та міському партії О. Я. Терехов. Як згадував у 1964 р., за дорученням партій но-державного керівництва України він при зустрічі зі Сталіним намагався розповісти йому про голод у республіці і непосильні плани хлібозаготівлі. Але генсек різко обірвав співбесідника в'їдливою тирадою: “Нам говорили, що ви, товаришу Терехов, добрий оратор. Виявляється, що ви добрий розповідач - вигадали таку казку про голод, думаєте нас залякати, але - не вийде! Чи не краще вам залишити пости секретаря ЦК КП(б)У і піти працювати до спілки письменників - будете казки писати, а дурні будуть читати”. Невдовзі Терехова з посади звільнили. На його місце було призначено П. П. Постишева. Відряджаючи свого ставленика в Україну, Сталін у присутності Молотова, Калініна, Кагановича, Косіора, хитро посміхаючись, сказав (примітки в дужках автора); “Ты, Паша, назначен нами туда в роли Главгола (Головнокомандуючого голодом) и этим оружием сделаешь больше, чем Семен (Будьонний) несколькими армиями. Стасик (Косіор) немного растерялся, а у тебя рука железная, на этих слизняков (Чубар, Петровський) не обращайте внимания“. Одна ця, сповнена цинізму, фраза говорить багато про що. Сталін і його "соратники” добре знали обстановку в Україні, але нічого не робили для полегшення становища. Більше того, штучно загострюючи і так великі труднощі з продовольством, прирікали мільйони людей на голодну смерть. Це був геноцид проти цілого народу...
Прибувши у березні 1933 року до столиці України
177
Харкова, Постишев, аби сховати кінці у воду, наказав припинити ведення статистики померлих від голоду. Жертв від цього не поменшало. Навпаки, “голодні репресії" посилились, хлібозаготівельна політика стала ще жорстокішою.