Проведення суцільної колективізації

10 грудня 1928 року відбувся районний зліт бідноти. На ньому йшла мова про виконання рішень XV з'їзду партії. У прийнятій постанові говорилось: "Сільське господарство району під керівництвом Комуністичної партії і Радянської влади поступово, але упевненими кроками йде вперед шляхом соціалістичної перебудови”.

На 1 жовтня 1929 року план створення колгоспів за 1928-29 господарський рік виконано таким чином:⁸⁷

Райони	Намічено за планом 1928-29 рр.			Виконано на 1.10.1929 р.			% виконання плану
	Площа, га	госпо­дарств	Площа, га		госпо­дарств	По площі, га		По госпо­дарствах
Боромлянський	200	40	156		23	78		57,5
Тростянецький	1950	460	1656		183	84,9		40

На початку 1930 р. колгоспники сіл Тучне, Станова і Поляного почали подавати заяви про вихід із ТСОЗів, особливою масовістю цей рух відзначався у с. Станова. Після проведення “відповідної політико-масової роботи” комуністами почався перелом із відкликанням заяв, крім

144

сіл Поляного і Станової. Селяни відмовлялися звозити сільськогосподарський інвентар.88

Питання проведення колективізації було одним із найголовніших завдань для радянських і партійних органів. Наприкінці 1930 року в районі було 27 колективних господарств, які об’єднували 19,8% господарства і 16% земельної площі, тобто було колек­тивізовано 2500 господарств і 8500 га землі.⁸⁹

У числі перших були створені артілі “Шлях до соціалізму” в Тростянці, імені Леніна в Жигайлівці, імені 13-ої Жовтня в Білці, “Ударник" у Зарічному, "Червона поляна” в Боромлі.

25 жовтня 1930 року в колгоспах проведено свят­кування для колективізації та врожаю. На 1 квітня 1931 року колективізацією було охоплено 7268 господарств або 66,7% їх загальної кількості.

Звичайно, примусове створення колгоспів викликало боку селянства і активні, і пасивні дії.

Наприкінці 1931- на початку 1932 рр. почався процес виходу селян із колгоспів. На місцях приймаються деякі половинчасті міри для заспокоєння населення. 31 березня 1932 року райпартком прийняв постанову "Про примусове усуспільнення худоби”, що забороняла примусове усуспільнення корів і зобов’язувала повернути їх колгоспникам із грошовою компенсацією за надоєне молоко.⁹⁰

Масово проводилося розкуркулювання заможних селян.

Кого, як, за що розкуркулювали? Характерним стосовно цього є акт обслідування стану господарства розкуркуленого селянина Я. П. Яременка з с. Білки: “30/V 1932 р. колишнього члена колгоспу, Яременка Якова Пилиповича, що його виключено з колгоспу як куркуля ще в 1930 р. (протоколи засідання правління від 3.1.1930 р. та загальних зборів 5.1.1930 р.). Сам

145

Збори селян по організації колгоспу в с. Білці. Фото 1929р

146

Перший трактор у с. Білці. Фото 1929 р.

147

Яременко по соцстану куркуль, має такі ознаки: займався скупкою биків, після відгодівлі продавав на м’ясо та різав і продавав м’ясо, користувався вітряним млином. Майнове становище, як-то: з землезабезпеченості, з забезпеченістю с/г реманентом, тяглової сили - був кріпкий, мав по двоє - троє робочих коней, по 2 корови та по парі волів. А в 1930 р. з кампанії хлібозаготівель 1929 p., не дивлячись на всі можливості, як твердоздатник не виконав плану, ще раз доказавши свою класову ворожість, випадково пролізши до колгоспу, назвою якого тільки бажав захистити свою економічну сторону, а не по дійсному працювати в соціалістичному господарстві.

Оскарження Яременка на невірність його виключення та про спродаж майна як куркуля районові організації залишили без наслідків. Вся ця процедура була в 1930 p., майном та засобами виробництва користується с/г артіль, як одержаним через сільраду. За гроші, що за його (одержала) артіль, погашено борги державі.

Про визначене повідомити прийомну ВУЦВК та самого Яременка з оповіщенням через сільраду під розписку.”⁹¹

На весну 1931 року при Півненківському цукрокомбінаті було 3 радгоспи з площею ріллі 4121 га. Крім того, на терені району розміщувався Моловецький радгосп Грязнянського цукрокомбінату з площею ріллі 897 га. Разом радгоспи мали 5018 га орної землі. Всього в них працював 1151 робітник. Місячна оплата на польових роботах робітника в 1931 році досягла 29 крб., або збільшитись у порівнянні з 1930 р, на 38%.⁹²

Понад 30 відсотків комуністів районної партійної організації працювало безпосередньо в колгоспах і радгоспах. Вони йшли в перших лавах колгоспників-ударників, яких у 1938 році нараховувалось понад 1500 чоловік.

148

Пробний виїзд у поле. Фото 1930 р., с. Боромля.

149

Зростали ряди партії. Якщо в 1923 році в районі було 53 комуністи, то в 1938 році в 25 партійних ор­ганізаціях на обліку вже значилися 440 чоловік. Вели­кими парторганізаціями були цукрозаводська, дерево­обробного комбінату, станції Смородине, де налічува­лося від ЗО до 35 членів партії. Із сільських більшими були Боромлянська територіальна (13 чоловік) і Білчанська (9 чоловік). Комсомольська організація району налічувала 1632 комсомольці.

З 1930 року в районі діяли два види кооперації: бурякова та споживача.⁹³

Були певні досягнення бурякової кооперації. Це стверджують такі цифрові показники:

	Було на 06.30 р.	Є на 05,31 р.
Членів	4953 чол.	7710 чол.
Вступних внесків	6542 крб.	16200 крб.
Пайових внесків	19350 крб.	90300 крб.
Інших внесків	13500 крб.	29200 крб.

Діяльність споживчої кооперації характеризують такі дані:

	На 1.05.30 р.	На 1.06.31 р.
Пайщиків	14426 чол.	24653 чол.
Пайових	174600 крб.	353600 крб.

Стан пайщиків	На 1.05.30 р.	На 1.06.31 р.	% росту
Робітників, службовців	3128	3992	28
Колгоспників	2448	12068	393
Одноосібників	10552	8425	20
Інших	161	168	5
Жінок	2952	5120	74
Члени профкому	2926	3862	32

Склад правлінь споживчих товариств: у 22 прав­ліннях - 97 чоловік, з них жінок - 25 , комуністів 20,

150

ЛКСМУ - 8, робітників і наймитів - 19, колгоспників - 78, членів КНС - 70, службовців - 2, без стажу кооперативної роботи - 82 чоловіки.⁹⁴

Значну допомогу трудівникам сільського господа­рства в забезпеченні їх інвентарем, паливом, ремонтни­ми знаряддями надавали колективи цукрозаводу та інших промислових підприємств.

Особливе місце в сільськогосподарському вироб­ництві займав Півненківський радгосп, який складався з дев’яти відділків, мав розвинуте буряківництво, тваринництво. Колективним господарствам району радгосп у 1930р. безкоштовно виділив 3000 пудів пшениці для сівби, очищав і протруював для них посівний матеріал.

У 1932 році кількість колгоспів зросла до 46. Можна стверджувати, що колективізація здобула перемогу.

На вересень 1933 року в районі діяло 47 колгоспів:

Полівка – “Червона зоря”

Радомля - ім. Молотова, ім. Шевченка

Семереньки - “Нове життя”, “Вільна праця”

Петрівське - "Ударник”

Тучне - ім. Ворошилова, “Паризька комуна”

Ясенок - “Комінтерн”, “Нове життя”

Білка - "13 років Жовтня”, ім. Чубаря, “Соціалістична праця”, “Колективіст”

Жигайлівка - ім. Буденного, ім. Сталіна, “Комунар”, ім. Леніна,

151

“Перемога” "Незаможник"

Буймер - “Червоний тракторист”,“Червоний орач”, “Червоне село”, “8 березня”

Боромля - “Шлях Леніна”, ім. Сталіна, “Червона Армія”, “Шлях до комунізму”, “Перемога незаможника”, “День урожаю”, “Паризька комуна”, “Червоний тракторист”

Мащанка - ім. Петровського

Станова - “13р. Жовтня”

Хвощова - ім. Ілліча

Грузьке - “Краще життя”

Бранцівка - “Паризька комуна”, “8 березня”, ім. Шевченка, “Вільна праця”

Тростянець - “Більшовик”

Кам’янка - “Новий шлях”

Микитівка - “Культура”, “14р. Жовтня”

Криничне – Петровське

Смородине - “Червоний партизан”

Олексине - “Оборона”⁹⁵

152

Станом на 1 січня 1935 року в колгоспах було об’єднано 87% господарств і 97,2% земельної площі.

Уряд робив усе для того, щоб підтримувати колективні господарства. З цією метою у державі було створена сітка МТС.

Тростянецька машинно-тракторна створена 11 бе­резня 1930 року при цукровому комбінаті і на початку квітня розпочала польові роботи. Матеріальна база складалася із 16-ти тракторів “Інтернаціонал” і 2-х 'Фордзонів", 16 тракторних плугів, одного культивато­ра, однієї автомашини та 74 коней. Вона обслуговувала Білчанський, Верхолюджанський і Тростянецький кущі, до яких входив 31 населений пункт і оброблювала земельну площу в 16141 га. Крім того, обслуговувався Рябущанський кущ Лебединського району, де об­роблялося 7680 га землі. У МТС працювало 92 ро­бітники. Усі трактористи були підготовлені на місяч­них курсах в Сумах. Були створені три бригади з кількістю по 5-6 тракторів у кожній. Робота тракторів із початку квітня проводилася в три зміни, а наприкінці місяця перейшли на дві зміни по 10 годин.⁹⁶

У 1931 році МТС зросла до 28 тракторів і виконала повністю план:

Посіяно: 18327 га (план), виконано - 8585

Зорати: 5050, виконано - 5060.

Тракторний парк Півненківської МТС 1932 року мав 36 тракторів, у 1934 році - 69 тракторів.

У 1932 році МТС автомашин, комбайнів, трактор­них снопов’язалок, бурякокопачів не мала зовсім.

У 1934 році в МТС було 24 автомашини, 5 комбай­нів (1 буряковий і 4 зернових), 8 бурякокопачів, 12 снопов'язалок.

Мінеральних добрив під буряки з осені 1932 року не було внесено ні в один га, з осені 1934 року мінеральні добрива внесено під усю глибоку оранку (під цукрові буряки) - на 3800 га.

У 1932 році тракторний парк МТС обробив (у переводі усіх виконуваних робіт на звичайну оранку) 17528 га., 1934 році -31811 га.

Весняну сівбу в 1932 році район провів за 75 днів, 1934 році - за 40 днів.

153

Цукрові буряки в 1932 році сіяли 28 днів, 1934 році -10 днів.

Збирання зернових культур у 1932 році проведено за 76 днів, 1934 році - за 55 днів.

Копання і перевезення буряків у 1932 році про­ведено за 13 днів, 1934 році - за 65 днів.

Осінню сівбу в 1932 році проведено за 77 днів, 1934 році - за 45 днів.

Піднято зябу в 1932 році 3435 га, 1934 році 14500 га.

За постановою Раднаркому Союзу PCP та Хар­ківського обласного земельного управління в травні 1935 року організовано Боромлянську машинно-тракторну станцію (директор Святцев В. T.).

Нова МТС обслуговувала 20 колгоспів (5 сільрад) із загальною площею землі в обробітку 18119 гектарів.

У район діяльності Боромлянської МТС ввійшли такі колгоспи: “Шлях Ленина”, ім. Постишева, їм. Кірова, "День урожаю" Кіровської сільради, “Шлях до комунізму” "Перемога незаможника", ім. Паризької комуни Боромлянської сільради, "Червона Армія", ім. Сталіна, “Червоний тракторист” Червоноармійської сільради, ім. Буденного, "Комунар”, ім. Леніна, ім. Сталіна, “Перемога", “Незаможник" Жигайлівської сільради, ім. Паризької комуни, “8 Березня”, ім. Шевченка та “Вільне життя" Бранцівської сільради.

Для устаткування нової МТС держава виділила 1 мільйон 400 тис. крб., 60 тракторів, 20 автомашин.

Основною формою навчання колгоспників були бригадні гуртки, якими керували бригадири. їм допомагали прикріплені агрономи. За планом у січні 1935 р. агротехнавчанням необхідно було охопити 2700 чоловік, з них навчанням 2400 чоловік у 125 гуртках. Діяло ж лише 60, але й вони працювали несистематично.⁹⁷

154

Районна колгоспна школа розпочала свій перший навчальний рік із 21 листопада 1934 року, а 26 травня 1935 року відбувся перший випуск її слухачів - 30 чоло­вік рільників та бригадирів польових бригад, 23 зав-фермами та бригадирів тваринництва і 36 рахівників та обліковців.

Школа дала їм перші знання, без яких не можливо правильно вести колгоспне виробництво, навчила користуватися книжкою.

Перший рік роботи районної колгоспної школи проходив у вкрай несприятливих умовах: бракувало викладачів, школа терпіла фінансову скруту, колгоспи дуже неакуратно забезпечували курсантів продуктами харчування, не вистачало посібників, школа містилася у зовсім, непридатному приміщенні.

Поступово сільське господарство відроджувалося, міцнішими ставали колективні господарства, але була втрачена безпосередня зацікавленість селянина в результатах господарювання.

Колгоспи, їх господарська діяльність підпадала під жорсткий адміністративний контроль із боку радянських і партійних органів. Для проведення сільськогоспо­дарських робіт постійно мобілізувалися і підприємства, і населення.

24 червня 1933 року на поління цукрових буряків було надіслано робітників, службовців та їх родин:

ДО надсилає а Жигайлівку 400 чол.

Цукрозавод у Білку 400 чол.

Радлісгосп у Кам’янку 50 чол.

Транспорт у Смородине 200 чол.

РВК, Соцпобут РСС, Райощадкаса, млин, гуральня, лісний робфак надсилає людей у Тростянецьку артіль “Більшовик".⁹⁸

Бюро РПК, партосередок МТС та президія РВК 12 серпня 1933 року прийняли постанову,- в якій кон­статувалося,

155

що в колгоспах “13-ої роковини Жовтня" та “Колективіст” цілком злочинно занедбали боротьбу за якість збору врожаю. На ланах лишається величезна кількість незагребених і незібраних колосків. При в'язанні снопів в'язальниці зовсім не згрібають колоски ручними граблями, гонячись за кількістю зв'язаних кіп Бригадири не стежать за якістю збирання. Приймальна комісія не працює. Ця величезна кількість хліба залишається на ланах, значно зменшує видачу хліба колгоспникам на трудодні при розподілі. Правління колгоспу, бригадири, партосередок не організували колгоспників на боротьбу за якісний збір врожаю, фактично обкрадають колгоспників та зривають гасло партії про те, що цей рік є останнім роком труднощів.⁹⁹

Постійне збільшення державою хлібозаготівель привело до того, що колгоспи і одноосібники почали навмисне показувати у звітах менші врожаї сільсько­господарських культур, ніж було в дійсності. Так, восени 1933 року Тростянецький радгосп “зменшив" уро­жайність по озимій пшениці з 18.3 до 13,8 ц, правління колгоспів ім. Сталіна Жигайлівської сільради - з 15 до 6 ц, “Шлях Леніна" Боромлянської сільради - з 12 до 6 ц. Така ж звітність була і по інших господарствах. З’ясу­ванням цих питань займалася спеціально створена у районі комісія. На засіданні бюро районного партійного комітету це характеризувалося як навмисне ошукування держави. Керівникам господарств виносили партійні стягнення, деяких знімали з роботи.¹⁰⁰

6 лютого 1935 р. відбувся в Тростянці перший районний колгоспний базар.

12 колгоспів і колгоспники майже з усіх сіл району взяли участь у базарі. Вони вивезли на нього печений хліб, борошно, цукор, цибулю, рибу, сушені фрукти, молоко, олію, сир, повидло.

156

Газета “Соціалістична праця” так описувала звітні збори білківських колгоспників.

... Був надзвичайний, радісний вечір. На небі - ні хмаринки, воно обсипане безліччю зірок, а місяць теж, випливши із-за садків, усміхаючись, обкидав пасмами променів колгоспників, що зібралися в парку культури і відпочинку с. Білка. Усе всміхалось. Вітерець так ніж­но-ніжно лоскотав обличчя.

Колгоспники артілі ім. ІЗ-річчя Жовтня святкували перемогу - закінчення збиральної, хлібоздачі та натуроплати МТС.

На свято прибули секретар РПК Попов і голова РВК Захаров. Приїхали також і шефи робітники цукро­заводу з своїм духовим оркестром і актори, щоб поставити виставу “На курорт".

Духовий оркестр грав марш із кінокартини “Веселые ребята”, і звуки оркестру зливалися з десятками радісних голосів, що підхоплювали цю пісню.

Легко на сердце от песни веселой,

Она скучать не дает никогда.

И любят песню деревни и села.

И любят песню большие города.

... Голова артілі Роман Федорович Колісник відкри­ває урочисті збори. Він доповідає про підсумки зби­ральної і хлібоздачі: "Я вже три роки перебуваю голо­вою цієї артілі. За цей час сталися великі зміни в господарюванні. У 1933 році весняну і осінню сівбу проводили худими кіньми, зябу зовсім не було, дис­ципліна була погана. Отож і погані були наслідки господарювання. У 1934 році працювали краще і особливо гарно провели осінню сівбу, план оранки на зяб не лише виконали, а й перевищили.

Весняну сівбу 1935 року провели по зябовій оранці, дисципліна стала далеко кращою.

157

Збиральну провели за 17 днів, хлібоздачу виконали за 20 днів (14 серпня), тобто на 1 місяць раніше, ніж у минулому році.

Хліба в цьому році були погані. Ось показники врожайності за 1934-1935р. (в ц):

Культура	1934 р.	1935 р.
Жито	7	10
Озима пшениця	10	20
Яра пшениця	10	13
Ячмінь	9	14
Овес	6	16
Віка	10	15
Чечевиця	10	9

У попередньому році врожайність була в середньому 8, а в цьому році 13,2 ц з гектара.

У минулому році колгоспникам на трудодень видали по 3 кг, а цього року авансом колгоспникам видали по 2 кг пшениці і 700 гр. борошна. Колгоспники в цьому році одержать на трудодень по 6 кг хліба.

Але треба сказати, ідо в нас ще є вороги, які пролізли до колгоспу і шкодять нам. Ми з ними ведемо нещадну боротьбу. Боремось, щоб зробити колгосп більшо­вицьким, а колгоспників заможними. Плануємо наступного року одержати врожай на 50% більший. Ґрунт для осінньої сівби вже підготовлено на 86% до плану. Осінню сівбу зобов’язуємось провести якнайкраще.”101 Після закінчення урочистих зборів колгоспникам була подана смачна вечеря.

Драмгурток цукрозаводу поставив виставу “На курорт”. Грав оркестр, люди танцювали і співали.

158