Арнаутов олександр трохимович

Народився 30 квітня 1922 року в селі Володимирівці Володимирівського району Миколаївської області. Ро­дина часто переїжджала. Нарешті в 1934 році сім'я оселилася у Тростянці.

У 1941 році Олександр Трохимович закінчив серед­ню

413

школу ім. Мікояна (ЗОШ № 2). В атестаті були лише добрі і відмінні оцінки. Юнак мріяв продовжувати на­вчання, але почалася війна...

У липні 1941 року він був призваний до армії і після мобілізації спочатку навчався в Харківській авіаційній школі, а згодом у Київському піхотному училищі.

Пройшов бойовий шлях від стін Сталінграда, де він почав воювати у листопаді 1942 року командиром гар­матної обслуги, до переможного завершення війни. За мужність і героїзм, проявлені на Сталінградському і

Учасники Параду Перемоги (зліва направо):

В. І. Храмцов, О. Т. Арнаутов, М. Г. Головченко, М. М. Ноздрін.

414

1-му Прибалтійському фронтах, був нагороджений ор­денами “Отечественной войны” першого і другого сту­пенів та медалями “За победу над Германией в Вели­кой Отечественной войне 1941-45 гг.,” "За отвагу”, “За взятие Кенигсберга”. Олександр Трохимович у складі з’єднаного батальйону 2-го Білоруського фронту був учасником Параду Перемоги у Москві.

О. Т. Арнаутов після демобілізації повернувся у 1946 році до м. Тростянця і працював на різних посадах в райспоживспілці, цукровому комбінаті, АТП. Неоднора­зово відзначався за сумлінну працю.

Помер на 64-му році життя у 1986 році.

Головченко михайло тихонович

Народився у 1906 році в с. Тростянці у робітничій сім'ї. У 1917 році закінчив вище початкове училище, потім чотири роки навчання в ФЗУ і шестимісячних кур­сах техніків із нормування у Москві.

Безпосередньо трудову діяльність почав у 1926 році слюсарем Півненківського цукрового заводу., потім у 30-ті роки працював техніком-нормувальником на Пархомівському заводі в Харківській області та інже­нером-нормувальником Новоіванівського заводу цук­рової промисловості.

Був на фронті протягом усієї Великої Вітчизняної війни, учасник боїв у Болгарії, Румунії, Угорщині, Юго­славії, Австрії. Завершив війну у званні старшого сер­жанта, нагороджений медалями “За відвагу”, “За обо­рону Сталинграда”, “За перемогу над Німеччиною”. Уча­сник параду Перемоги у складі 3-го Українського фро­нту.

Після демобілізації, у 1945 році став працювати на Новоіванівському цукровому заводі. У 1947 році переїжджав у м. Тростянець і працює на посаді старшого

415

нормувальника в депо Смородине. З 1966 році на пенсії. Помер у Тростянці у 1989 році.

Лазарєв юрій гнатович

Народився 11 серпня 1925 року у м. Армавірі на Ку­бані у Краснодарському краї. Закінчив 8 класів. У 1942 році евакуювався в Алма-Атинський біокомбінат № 18, де працював пресувальником сіна. У грудні 1942 року призваний в армію, коли йому виповнилося 18 років.

Був направлений у навчальний пункт м. Сталінабада Таджицької PCP, після закінчення якого пішов у сержа­нтську школу зв’язку м. Ташкента. Потім - навчання курсантом у Московському вищому технічному училищі.

Як курсант брав участь в охороні важливих об’єктів Москви та охороні голови РНК СРСР Й. В. Сталіна під час Кримської конференції керівників трьох союзних

416

країн, що відбулася 4-11 лютого 1945 року в Лівадії (поблизу Ялти).

Курсантом брав участь у Параді Перемоги.

Потім його переводять для навчання в Харківське училище прикордонних військ, далі з 1943 до 1956 року у званні лейтенанта проходив службу у Туркменському прикордонному окрузі. Звільнився у званні капітана за так званим хрущовським скороченням армії.

Повернувся на батьківщину дружини у м. Тростянець, де працював на заводі № 14, був учасником під­няття цілинних земель, потім був наладчиком автома­тики на заводі «Електропобутприлад». Згодом викла­дав військову справу в ПТУ-25, і нарешті - цукрозавод, звідки у 1986 році пішов на пенсію.

Ветерану війни і праці є про що згадати. Він наго­роджений медалями: “За Победу над Германией", "30 лет Советской Армии и Флота”, “Участник Великой Отечественной войны”, “За доблестный труд”.