87

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Кафедра здоров’я людини та фізичної реабілітації

«Допущено до захисту»

Завідувач кафедри

Здоров'я людинита

фізичної реабілітації

_______ Ю.О.Лянной

«______» 2012 р.

Риндіна Рита Володимирівна

КОРЕКЦІЯ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК У ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ

Бакалаврска робота

за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»

зі спеціальності: 6.010203 – Здоров’я людини

науковий керівник:

викладач кафедри

здоров’я людини та фізичної

реабілітації

Беспалова Оксана Олександрівна

Суми – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ …………………………….……………..3

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК У ПІСЛЯ ПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД

1. Види психоемоційних порушень у породілей, та їх характеристика…...…7

1.2 Причини психоемоційних порушення у породіль………………………...11

1.3 Засоби фізичної реабілітації при психоемоційних порушеннях у породіль……………………………………………………………………….….17

1.4 Засоби оздоровчого фітнесу для корекції психоемоційного стану у породіль………………………………………………………………………..…27

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1……………………………………………...…….34

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Організація дослідження…………………………………………………….35

2.2 Методи дослідження……………………………………………………..….36

2.3 Методи математичної та статистичної обробки даних……..……………..39

2.4. Експериментальна програма фізичної реабілітації породіль……….……40

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…..44

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………...……….51

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..56

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПД – післяпологова депресія

В.п. – вихідне положення

Вступ

Актуальність теми. Період народження дитини є часом суттєвих біологічних, психосоціальних та економічних змін у житті кожної жінки. На сьогодні післяпологові емоціональні порушення спостерігаються у великій кількості породіль та є одним із найчастіших ускладнень в акушерстві.

У 1953 році Осмонд показав, що найчастішою проблемою післяпологового періоду є стан, що характеризується тривогою, втратою енергії, болем у спині та втомою, загальною слабкістю. Він вважав, що анемія може пояснити цю ситуацію.

Серед вітчизняних вчених одним з перших про психопрофілактику в акушерстві заговорив І.З. Вельвовскімй. У 1954 році він захистив докторську дисертацію на тему: «Система психопрофілактичного знеболювання пологів», яка швидко знайшла практичне застосування в багатьох пологових будинках країни.

Але сучасні дослідження показують, що такі порушення та розлади у психоемоційному стані жінок можуть бути викликані багатьма причинами. Так, за даними Гавенко Ф. Л., народження дитини підвищує ризик психічних захворювань у жінок, а післяпологова депресія є найчастішим захворюванням післяпологового періоду. В перші 3 місяці після народження дитини жінки в 20 разів частіше звертаються за допомогою до психіатричних клінік, ніж до вагітності. Цей ризик підвищується у первородящих. Так за даними І.О. Могілевкіной, О.М. Бабенка та О.В. Карасьова 2% породілей звертаються до психіатричних клінік після народження дитини та 10-15% жінок мають ознаки депресії у перші 3 місяці після пологів.

На сучасному етапі психічні порушення в післяпологовий період являється серйозним ускладненням пологів та потребує інтенсивних та негайних методів оздоровлення. На сьогодні існує велика кількість медикаментозних засобів боротьби з вище зазначеною проблемою в акушерстві. Але, застосування такої терапії має велику кількість протипоказань та побічних ефектів, особливо для жінок, які годують грудьми своїх немовлят. Поряд з цим, залишити цю проблему без уваги було б несправедливим по відношенню як до жінки, так до новонародженої дитини. Адже депресія матері асоціюється з негативним впливом на встановлення зв’язків мати-немовля. Таким чином, підвищення чутливості жінок до виникнення депресії під час народження дитини та негативний вплив цього стану на матір та немовля спонукають до раннього виявлення патології та розробки програм надання допомоги, які б основувалися на засобах фізичної реабілітації.

Сьогодні на важливість міждисциплінарного підходу до акушерських проблем вказують і вітчизняні і зарубіжні вчені. Мова йде про форму медичного мислення допускає, що не тільки психічні захворювання, але і такі психічні фактори, як негативні емоції, психічну напругу, стомлення, тривога, депресії можуть бути етіологічними чинниками виникнення акушерських ускладнень. Необхідність психопрофілактичної роботи з вагітними була заявлена в медичній літературі досить давно, а зараз ми можемо констатувати зростання практичного попиту, такого роду як психологічна допомога.

Мета дослідження: розробити та експериментально підтвердити ефективність фізреабілітаційної програми направлену на корекцію психоемоційного стану жінок у післяпологовой періоді.

Завдання дослідження:

1. Аналіз науково-методичної літератури.

2. Визначити порушення в поведінці породіль.

3. З’ясувати причини порушень у психоемоційному стані.

4. Розробити та експериментально підтвердити програму корекції психоемоційного стану після пологів.

Об’єкт дослідження – психоемоційний стан жінок у після пологовий період.

Предмет дослідження – фітнес-програма корекції психоемоційного стану жінок після пологів.

Методи дослідження:

1. Аналіз науково-методичної літератури з обраної теми.

2. Психолого-педагогічні методи:

• Шкала реактивної і особистісної тривожності» (опитувальник Спілбергера)

• «Особистісна шкала прояву тривоги» (Дж. Тейлор, адаптація Т. А. Немчинова)

• Единбурзька шкала оцінки депресії

3. тестування фізичних якостей:

• координація

4. статистичні методи обробки отриманих даних.

Теоретичне значення отриманих результатів полягає у систематизації та поширенні теоретичних уявлень про покращення психоемоційного стану породіль. На протязі дослідження отримані нові емпіричні данні.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих практичних даних при роботі з жінками у післяпологовий період. Даний матеріал можливо використати в центрах матері і дитини, жіночих консультаціях, пологових будинках, на лекціях з сімейної психології, розвитку особистості і таке інше.

Апробація: деякі реультати бакалаврскої роботи опублікованні у статті, що увійшла до збірки матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів україни» (Суми, 2012)

Загальні відомості про структуру та обсяг роботи: дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЖІНОК У ПІСЛЯ ПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД

1.1 Види психоемоційних порушень у породілей, та їх характеристика.

Де які жінки переживають емоційний стрес після пологів легше, а інші важче. На емоційний стан матері в цей час впливають декілька чинників, серед яких: факт того, що хто-небудь повністю покладається на неї, втрата почуття свободи, готовність 24 години в день, нестача сну, втома, а також гормональні зміни. Не менш важливими є і емоційні переживання через почуття провини перед дитиною за те, що вона має бути безтурботною і щасливою, але цього не відчуває. Як наслідок, жінки почувають себе поганими матерями, а від цього її симптоми ще більше посилюються.

Серед порушень у психоемоційному стані породіль виділяють наступні: материнська меланхолія, післяпологовий психоз, післяпологова депресія, аментивна форма, депресивно-параноїдна форма та кататонно-онейроїдна форма.

Материнська меланхолія є легким порушенням емоційної сфери жінки, що супроводжується лабільністю настрою, депресіє, підвищенням чутливості до критики та нудьгою в перші 2 тижні після пологів. Материнська меланхолія спостерігається у 50-85% породілей та є варіантом нормального перебігу пуерперію. Це короткочасні емоційні порушення, що виникають на 3-5-ту добу після пологів. Вони характеризуються емоційною лабільністю, порушенням сну, дратівливістю, а також присутністю відчуття зневіри та безнадійності, що характерні для депресії. Ці симптоми спостерігаються від кількох годин до кількох днів. Найважчою є диференціальна діагностика тяжкої форми меланхолії та продромальної фази післяпологового психозу. Симптоми цього стану тимчасові та не вимагають спеціалізованої допомоги. Проте 20 % жінок із після пологовою меланхолією матимуть велику депресію в продовж першого року після пологів .

Післяпологовий психоз зустрічається 1-2 з 1000 породілей та починається здебільшого в перші 6 тижнів після народження дитини. Це тяжке психіатричне захворювання з гострим початком психічних порушень, що асоціюється з народженням дитини. Стан характеризується втратою зв’язку з реальністю. У жінки з’являються галюцинації, маніакальний синдром. Найчастіше причиною стану є органічні ураження ЦНС. Стан вимагає ургентної медикаментозної допомоги з госпіталізацією до психічної клініки.

Післяпологова депресія зустрічається в 10% (або частіше) жінок в продовж першого року після народження дитини. Симптоматика починається в перші 6 тижнів після пологів. За даними різних авторів частота депресії складає десь 15 %, а епізоди малого депресивного стану зустрічається набагато частіше. Симптоматика після пологової депресії не відрізняється від депресії під час вагітності: поганий настрій, порушення сну, втрата інтересів, дратівливість. Проте для післяпологової депресії характерні глибоке почуття провини, безнадійність, почуття невдачі. Особливо звертає на себе увагу високий рівень тривоги, відсутність відчуття безпеки під час нагляду за немовлям. Диференційно діагностичною ознакою депресивного стану від фізіологічних змін, що супроводжують у післяпологовий період, є неможливість одержувати насолоду, особливо насолоду від спілкування з малюком. У 60% жінок це буде першим епізодом депресивного стану. Подібність симптомів депресивного стану та симптомів, що в нормі супроводжують після пологовий період, ускладнюють вчасну постановку діагнозу (ПАГ №2 2006 рік).

Аментивна форма розвивається на 3-5 день після пологів раптово,на фоні підвищеної температури тіла, роділлі стають неспокійними, рухи їх уривчасті, різкі, мова односкладова. На первинних етапах ще зберігається цілеспрямованість, однак взаємо зв'язок між окремими елементами швидко порушується, тому поведінка хворих хаотична. За короткий час, у гострій стадії аменції, цілеспрямованість втрачається повністю, рухи хворих набувають хаотичного характеру і починають нагадувати гіперкінези. Контакт с хворими повністю виключений. У тяжких випадках аменція переходить у сопорозний стан, потім у кому з повною нерухомістю.

Вихід з агентивного стану критичний, з проявами лакунарної амнезії та порушенням оцінки часу. Після аменції, як правило, не спостерігаються тяжкі затяжні астенічні стани. Період агентивного затьмарення свідомості значною мірою амнезується хворими, у пам’яті зберігаються лише окремі епізоди хворобливих переживань, що свідчать про грубі розлади просторово-часових відносин («не могла зрозуміти, коли день, коли ніч…а час, як одна секунда… Неначе переночувала однієї ночі, все було в темряві, навколо темно, а день як одна мить… Не можу вирішити, був він чині…»). Аментивні стани не рідко виникали на фоні гінекологічних ускладнень ендометриту, маститу. Треба зазначити, що в багатьох жінок спостерігається невідповідність між не значними місцевими проявами ендометриту та температурною реакцією. Температура звичайно підвищується на висоті психозу, при цьому гінекологічні ускладнення виявляються не відразу. Остання обставина приводить іноді до невчасного призначення терапії, на правленої на купірування гінекологічної патології.

Кататонно-онейроїдна форма після пологового психозу зустрічається рідше за аментивну. Особливого значення набуває диференційна діагностика з кататонічною формою шизофренії. Для цього необхідно враховувати динаміку синдрому, його прояви та наростання у розпалі хвороби. Як відомо, основними симптомами є наявність негативізму та нерухомість. Треба пам’ятати, що при після пологовій кататонії немає тієї закономірності розвитку нерухомості, яка властива шизофренії: поява тяжкості, а потім туго рухомості у м’язах обличчя, верхніх кінцівках, тулубі, а значно пізніше у верхніх кінцівках. Немає тенденції до збереження ембріональної пози, як це характерно для шизофренії. Одним із важливих диференційно-діагностичних критеріїв, що свідчить на користь післяпологової психічної патології, є відсутність негативізму, характерних для парадоксальних форм реагування при шизофренії, відсутність мовної реакції на запитання, що голосно задаються, і, навпаки, відповіді на шепотну мову. При послаблені кататонічних проявів хворі вступають в мовний контакт, починають приймати їжу.

Депресивно-параноїдна форма розвивається на фоні не різко вираженого оглушення, малопомітного при звичайній бесіді із хворою. Депресія у післяпологовому періоді істотно відрізняється від ендогенної: до її структури входять такі компоненти, як постійні коливання рівня свідомості, зв'язок змісту, що переживається, з реальними подіями, відсутність патологічного циркадного ритму (посилення пригніченого стану у ранні ранкові години властиве для ендогенної депресії). Коливання настрою при післяпологовому психозі знаходяться у прямій залежності від загального тонусу організму, а ідеї самозвинувачення витікають з астенії та реальної неспроможності хворої.

Нерідко депресивний стан роділлі залишається непомітним як для персоналу пологового відділення, так й родичами після виписки жінки додому. Разом з тим існує висока імовірність здійснення суїциду, у тому числі й складного суїциду, коли молода мати вбиває свою дитину («щоб не мучився без неї»), а потім накладає на себе руки.