2.4. Методи математичної та статистичної обробки даних

Математична обробка включала розрахунок первинних статистичних показників:

• середнього арифметичного (М)

(2.3)

де і – варіанти; k – кількість варіантів; – значення варіантів; – значення частоти ряду; n – об’єм сукупності.

• дисперсії (D)

(2.4)

• середньоквадратичного відхилення (σ)

(2.5)

• помилки репрезентативності (m)

(2.6)

де N – загальне число вибірки.

Для бінарних змінних або для шкали найменувань виконувався розрахунок середнього процента (р) за формулою:

(%), (2.10)

де n– кількість об’єктів, що мають необхідну ознаку; N– загальне число об’єктів (загальне число вибірки) [00].

2.3 Експериментальна програма фізичної реабілітації породіль

Програма розрахована на два місяці. Тренування проводяться три рази на тиждень в понеділок, середу, пятницю. На заняттях використовувався такий інвентар: гантелі, гімнастичні килимки.

Заняття з оздоровчого фітнесу має три частини: вступна, основна і заключна частини.

Вступна частина складається із основних базових кроків аеробіки. В вступній частині відбувається загальна підготовка організму для проведення заняття та розігріти опорно м'язовий апарит для запобігання травматизму. Темп виконання повільний та середній,тривалість 7-10 хв.

Основна частина заняття поділяється на аеробну та силову. Аеробна частина складається із танцювальних комбінацій аеробних кроків та їх варіантів, їх розучування, виконання блоків вправ на місці та з переміщенням в різних напрямках. Збільшення навантаження за рахунок координаційної складності, амплітуди та інтенсивності рухів. Її тривалість 40хв. Силова частина складається із вправ для зміцнення основних груп м’язів у різних вихідних положеннях із використанням інвентарю. Виконуються вправи з пілатесу, калланетики, йоги. Її тривалість 15 хв.

Заключна частина складається зі стретчингу та дихальних вправ. Вправи на розтягнення виконуються повільно з фіксацією поз і наступним розслабленням для відновлення показників основних функціональних систем до початкових значень та повернення м’язів до нормальної довжини.

Мета: розробити комплекс занять з оздоровчого фітнесу для зниження тривожності у породіль.

Завдання

1. Проаналізувати науково-методичну літературу, відеоматеріали, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення психоемаційного стану жінок в післяпологовому періоді.

2. Підібрати методику занять оздоровчими видами фітнеса з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.

3. Оцінити ефективність підібраного комплексу по відновленню стану здоров'я жінок після пологів.

Програма занять на 1-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №1	Зв’язка №2	Зв’язка №3
Пілатес		1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
Йога	1, 4, 7, 10, 12	3, 4, 8, 9, 11,15	9, 16, 21, 22, 23, 24.

Програма занять на 2-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №4	Зв’язка №5	Зв’язка №6
Пілатес		5, 6, 7,
Йога	4, 5, 6, 11, 15,16, 19,	8, 9, 10, 13, 17, 18	3, 4, 5, 20, 21, 22, 23

Програма занять на 3-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №1	Зв’язка №2	Зв’язка №3
Пілатес		1, 2,3,4,5,6,7,
Йога	16, 19, 27,	15,17,18,20,	5,6,7,8, 9,10,12,13, 14

Програма занять на 4-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №4	Зв’язка №5	Зв’язка №6
Пілатес		1,2,3,4,5,6, 7,
Йога	3,4,7.9,14,17,	7,11,14,18,19,20,	1,2,3,5,6,7,9,

Програма занять на 5-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №1	Зв’язка №2	Зв’язка №3
Пілатес		1,2,3,4,5,6,7,
Йога	1,3,5,10,13,17,19,21,	3,4,5,6,11,12,15,2	2, 8, 14, 18,19, 20,

Програма занять на 6-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №4	Зв’язка №5	Зв’язка №6
Пілатес		1,2,3,4,5,6,7,8
Йога	12,13,15,16, 27	1,2,3,4,5,6,7,8,12,21	17,18,19,21,24,

Програма занять на 7-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №1	Зв’язка №2	Зв’язка №3
Пілатес		1,2,3,4,5,6,7
Йога	4,5,7,9,11,12,16,18, 20,21	1,5,14,19	8,9,10,12,14.17,20,

Програма занять на 8-й тижневий мікроцикл

Напрямок оздоровчого фітнесу	№ вправи ( див. додаток Г)
	1 – й день	2 – й день	3 – й день
Аеробна частина	Зв’язка №4	Зв’язка №5	Зв’язка №6
Пілатес		1,2,3,4,5,6,7
Йога	5, 6, 8, 9, 13, 15, 17, 18, 19, 23	11, 12, 18, 19, 20, 21, 24	16, 17, 22, 23, 24, 25,26, 27

РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

В ході дослідження протестованні координаційні якості жінок у післяпологовий період.

В результаті експериментального дослідження ми визначили оптимальний комплекс методів фізичної реабілітації при відновленні жінок після пологів.

Результати опитування показали, що серед багатьох різновидів оздоровчої фізичної культури жінки обрали оздоровчі види фітнуса (аеробіку, йогу, пілатес та ін.). Широкий вибір засобів та методів, сувора регламентація навантаження, різноманітність положень тіла та варіантів виконання вправ дозволяють: цілеспрямовано впливати на певні м'язові групи, внутрішні органи та форму окремих частин тіла; сприяти оптимізації функцій всіх систем організму; гармонійно розвивати фізичні якості; формувати правильну поставу.

В процесі впровадження розробленої нами експериментальної фізично-реабілітаційної програми основаної на засобах оздоровчого фітнесу були отримані наступні результати. Так, координаційні здібності жінок у післяпологовий період значно покращились у порівнянні з результатами на початку експерименту. Також жінки краще почували себе як психоемоційно, так і фізично.

Таблиця 3.1 - Порівняння показників фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп після експерименту

Назва вправи	Експериментальна група		Контрольна група		t розр
	_ X± m	у	_ X± m	у
Проба Яроцкого, сек	28±1,26	9,68	26,1±0,87	5,44	1,25
Проба Бондаревського, сек	23,5±0,99	7,63	20,08±0,51	3,21	3,05

Порівняння результатів дослідження фізичної підготовленості в основній та контрольній групах після експерименту свідчить, що всі показники, суттєво відрізняються один від одного (табл. 3.2).

Таблия 3.2 - Порівняння показників фізичної підготовленості основної та експериментальної групи наприкінці експерименту

Назва вправи	Експериментальна група		Контрольна група		t розр
	_ X± m	у	_ X± m	У
Проба Яроцкого, сек	28±1,28	9,48	25,2±0,87	4,25	1,05
Проба Бондаровського, сек	23,5±0,99	7,63	20,08±0,51	3,21	3,05

Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5

Рівень розвитку фізичних якостей у жінок контрольної групи протягом періоду дослідження достовірно не змінився.

За спостереженням інструкторів, 2 - 3 кратні заняття йогою в тиждень допомагали жінкам контролювати набір ваги, зберегти гарну фізичну форму, швидше відновитися після пологів.

За результатами підрахування Еденбургскої шкали післяродової депресії, досліджуваних було поділено на три групи за кількістю набраних балів: 1-5 балів – низький рівень післяродової депресії (5 жінок), 6-11 балів – середній рівень післяродової депресії (12 жінок), 12-30 балів –високий рівень післяродової депресії (3 жінок). Таким чином, ми бачимо, що з виборки виявилося 53% жінок з середнім рівнем післяродової депресії, 28% досліджуваних з низьким рівнем післяродової депресії та 19% з високим рівнем післяродової депресії (табл.3.3).

Таблия 3.3

Наступною досліджувалася залежна перемінна, а саме психоемоційні порушення.

Для наукового дослідження ПГМ мі обрали методику PARI і використали три шкали: надмірна турбота, відчуття самопожертвування, прагнення прискорити розвиток дитини. Тому що на наш погляд ці шкали найбільш відповідають психологічній готовності до материнства.

За допомогою „Единбурзька шкала оцінки депресії” нами було визначено рівень післяродової депресії (таб.3.4, 3.5, 3.4).

В групі з низьким рівнем післяродової депресії не виявилося жодної жінки з високим чи низьким рівнем психологічної готовності до материнства (таб. 3.4).

Таблия 3.4: Група низького рівня післяродової депресії

Група з середнім рівнем післяродової депресії була поділена на дві: перша – жінки з середнім рівнем післяродової депресії , інша – жінки з низьким рівнем післяродової депресії (таб. 3.6)

Таблия 3.5: Група середнього рівня післяродової депресії

Група з високим рівнем післяродової депресії також була поділена на дві: перша – жінки з середнім рівнем післяродової депресії, інша – жінки з низьким рівнем (таб. 3.6).

Таблия 3.6: Група високого рівня післяродової депресії

В процесі нашого дослідження не було виявлено жодної жінки з високим рівнем післяродової депресії. Ці результати тестування ще раз підтверджують данні про зміну сімейних стереотипів і цінностей сучасного суспільства.