Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
1.21 Mб
Скачать

2.1 Організація дослідження

Дослідження проводилось на базі сімейного центру «Гармонія» м.Суми, вулиця Д.Коротченка, 19/2. Для визначення ефективності розробленої методики проведено педагогічний експеримент тривалістю два місяців. В дослідженні брали участь 20 жінок 20-30 років, вік дітей яких - 2-6 місяців (10 жінок складали контрольну, 10 - експериментальну групу). У всіх досліджуваних вагітність та пологи були першими, проходили нормально, без ускладнень.

В ході дослідження оцінювались показники психоемоційного стану: рівня тривоги та депресії у породілей.

Експеримент проводився в три етапи.

На першому (інформаційно-пошуковому) етапі дослідження відбувалося визначення загального напрямку дослідження, аналіз літературних джерел з галузі оздоровчого фітнесу, психології породіль, фізичної реабілітації; визначення мети, об'єкту, предмету і завдань дослідження, виявлення загальних відхилень у психоемоційному розвитку жінок після пологів, підбір методик дослідження.

На другому (дослідно-експериментальному) етапі дослідження розроблений експериментальний зміст комплексної програми фізичної реабілітації жінок у після пологовий період і проведений експеримент.

На третьому (узагальнюючому) етапі дослідження проводилася обробка експериментальних даних і перевірка ефективності розробленої програми шляхом порівняння вихідного та кінцевого результату соматичного та психоемоційного стану жінок з експериментальної групи.

До й після експерименту було проведене обстеження жінок експериментальної й контрольної груп.

2.2 Методи дослідження

В ході дослідження були застосованні наступні методи дослідження:

Психолого-педагогічні: анкетування

Медико-біологічні:

  • динамічна рівновага на гімнастичній лаві ( проба Бондаревського)

  • Статична рівновага за методикою Яроцького

Вимірювання тривожності як властивості особистості особливо важливо, оскільки це властивість багато в чому обумовлює поведінку суб'єкта. Певний рівень тривожності - природна й обов'язкова особливість активної діяльної особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, чи бажаний, рівень тривожності - це так звана корисна тривожність. Оцінка людиною свого стану в цьому відношенні є для нього істотним компонентом самоконтролю й самовиховання.

Під особистісною тривожністю розуміється стійка індивідуальна характеристика, яка відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий «віяло» ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, що розцінюються людиною як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Ситуативна або реактивна тривожність як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічності в часі.36.

Особи, що відносяться до категорії високотревожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці і життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест висловлює у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підставу припускати в нього поява стану тривожності у різноманітних ситуаціях.

Більшість з відомих методів вимірювання тривожності дозволяє оцінити тільки або особистісну, або стан тривожності, або більш специфічні реакції.

У дослідженні застосовувалися такі тести на виявлення тривожності:

Шкала реактивної і особистісної тривожності» (опитувальник Спілбергера) (див. додоток А)37

«Особистісна шкала прояву тривоги» (Дж. Тейлор, адаптація Т. А. Немчинова) 38; (див. додаток Б)

Единбурзька шкала оцінки депресії (див.додаток В).

Також визначали рівень координації жінок, оскільки при психоемоційних порушеннях в першу чергу страждає вестибулярний апарат.

Статична рівновага за методикою Яроцького

Для проведення даної проби необхідне обладнання: секандомір.

Проведення тесту. Із вихідного положення основна стійка, очі закриті, учасник тестування виконує безперервне обертання голови в одну сторону в темпі – два рухи за секунду

Результати. Визначається час з точністю до 0,1 с від початку руху головою до моменту втрати рівноваги.

Оцінка: утримання рівноваги 35 с – відмінно, 20 с – добре, 16 с – задовільно.

Динамічна рівновага на гімнастичній лаві ( проба Бондаревського).

Для проведення даної проби необхідне обладнання: секандомір, гімнастична лава; набивний м'яч масою 2 кг; волейбольний м'яч.

Проведення тесту. На відстані 1,5 м від стпртової лінії ставиться гімнастична лава вузькою стороною угору. На протилежному кінці лави – набивний мяч. Тестований пальцями лівої руки під правою рукою береться за праве вухо, на долоні правої (витягнутої) руки волейбольний мяч. За командою «марш!» він біжить до вузької поверхні лави до набивного мяча, штовхає його ступнею, повертається і біжить назад.

Результат. Визачення часу бігу учасником тестування від лінії старту і назад (у секундах).