Микола Миколайович Артюшенко народився 1 вересня 1947 року. У 1965 році закінчив Боромлянську загальноос­вітню школу з золотою медаллю. Потім навчання на історич­ному факультеті Харківського державного університету, який закінчив у 1970 році з відзнакою. Після служби в армії вже більше ЗО років працює на ниві освіти, з яких 16 років був директором Боромлянської ЗОШ І-III ступенів. У ці роки в школі запроваджена демократична система управління, застосовувалися інноваційні технології в організації навчально-виховного процесу, педагоги у ро­боті з дітьми використовували ідеї вчителів-новаторів краї­ни та власні методичні надбання.

У 1998 році призначений начальником відділу освіти Тростянецької районної державної адміністрації. Обирався де­легатом І Всесоюзного та II Всеукраїнського з’їздів праців­ників освіти, нагороджений знаками Відмінника освіти СРСР і України. Як педагог має вищу категорію і звання «Вчитель - методист».

Микола Миколайович протягом кількох десятків років веде пошукову краєзнавчу роботу, результатом якої стало відкриття краєзнавчого музею села Боромлі та видання книг «Історія Боромлі», «Старожитності Тростянеччини», «Новітня історія Тростянеччини».

Микола Артюшенко

НОВІТНЯ

Історія тростянеччини

Тростянець — 2004 р.

ББК 63,3 (4 Укр - 4 Сум) 6 А 86

Схвалено до друку Вченою радою

Сумського обласного інституту післядипломної

педагогічної освіти

(протокол № 7 від 9 березня 2004 р.)

Рецензенти:

Жук Михайло Васильович - кандидат філософських наук, доцент (Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти);

Лях Сергій Романович - доктор історичних наук, професор (Запорізький державний університет);

Мороко Валерій Миколайович — кандидат історичних наук, доцент (Запорізький державний університет);

Артюшенко М.М.

А 86 Новітня історія Тростянеччини — Тростянець.

Тростянецька районна друкарня, 2004. — 572 с.

ISBN 966-8694-00-7

У книзі аналізується історичний розвиток Тростянеччини, одного із районів Сумщини, з 1917 по 1945 рр. Монографія написана на підставі глибокої джерельної бази. Учні, вчителі і всі, хто цікавиться історією рідного краю, має можливість ознайомитися із драма­тичними і трагічними подіями тих років.

ББК 63.3 (4 Укр. - 4 Сум) 6

А

Isbn 966-8694-00-7

© Артюшенко M. М.

© Тростянецька районна друкарня 2004

Тростянеччина... Овіяна сивими легендами і ратною сла­вою земля. Край казкової природи, який здавна заселяли люди. Рідна земле, ти зберігаєш залишки стародавніх посе­лень скіфів і слов’ян, городищ Київської Русі, зруйнованих ордами Чінгісхана і Батия. Увічнили себе славою козацькі сотні в боротьбі із поневолювачами. Відзначилися наші зе­мляки і в роки Великої Вітчизняної війни. За подвиги, звер­шені на фронтах, у партизанських загонах і підпіллі 8170 уро­дженців і жителів району нагороджені орденами і медалями, удостоєні звання Героя Радянського Союзу, два відзначе­ні орденом Леніна, три є повними кавалерами ордена Слави, три - повними кавалерами медалі “За отвагу”, сім стали уча­сниками Параду Перемоги в Москві, більше ста жителів при­ймали участь у штурмі Берліну.

Із Тростянеччиною пов’язані імена багатьох діячів науки, культури і мистецтва. З любов’ю змалював красу рідної при­роди Л. Татаренко. В одній із кімнат нинішньої загальноос­вітньої школи №1 народився М. Хвильовий - засновник но­вої української прози. З Гребениківки походить композитор

3

P.І. Верещагін, Жигайлівки — художник К.І. Власовський, Боромлі — лоет-пісняр С. Я. Алимов, Білки — відомий мисте­цтвознавець А.О. В'юник, Тростянця — живописець І. І. Соколов. У 80-х роках XIX ст. Тростянець відвідали А. П. Чехов та П. А. Грабовський.

Діяльність декабристів братів Борисових пов’язана родовим корінням із Боромлею, а Коновніциних - із Микитівкою.

Чарівна природа надихнула молодого П.І. Чайковського до написання увертюри до опери "Гроза". Із мальовничого села Олексино почав свій спортивний шлях видатний спортсмен XX ст., олімпійський чемпіон В.П. Куц.

Чимало краян стали відомими діячами науки, серед яких Г.І. Базилевич, В.Д. Кириченко, П.С. Погребняк, М.Ф. Сумцов, М.В. Серебряков, П.П. Гузенко, В.О. Добровольський, В. І. Міщенко.

Стежина в життя для кожної людини починається з родини, з краю, де народився. Сили і натхнення нам дає рідна земля, її сила і краса. Кожне покоління залишило свій, особливий слід на землі. У кожну епоху йшла боротьба за життя, інколи досить нелегка. Кожен час має свій пафос, своє обличчя. Кожен клаптик землі дихає історією. Пам’ятки культури середини XVIII ст. є свідками бурхливих подій останніх трьох віків у нашій місцевості. За останню сотню років відбулися корінні зміни у. соціально - економічному розвитку, культурі та свідомості людей краю. Декілька разів змінювалася форма власності і на землю, і на підприємства.

Поміркуймо, що проста людина мала жити за царату і доби більшовицької та Української національно - демократичної революції, двох російсько-українських війн і непу, сталінської примусової колективізації і штучного голодомору, масових репресій і страхітливої Великої Вітчизняної війни.

З іншого боку: народна православна віра і її заборона, обожнювання вождів і їх скинення із п’єдесталів, самовіддана праця в колгоспах за символічний трудодень і масовий рух новаторів у промисловості, урядові нагороди стахановцям і вручення Й. Сталіним ордена Леніна ланковій із Зубівки С. Г. Косиці у 1935 році. Це був перший орден Леніна, яким нагороджувався житель нашого району.

Доля людини й історія. У безвість відійшли люди попередніх поколінь. Нинішні жителі про них майже нічого

4

не відають. Комуністична ідеологія сприяла ліквідації історичної пам'яті, розриву генеалогічної лінії родоводу. За радянський час багато подій нашої історії просто "випадали", їх замовчувала офіційна ідеологія, про них не говорили і не писали.

Але ми повинні знати правду про своїх краян: їхнє життя, культуру, віру, ідеали... Патріотичне виховання можливе лише при знанні історії свого роду і краю. Відродженню духовності сприяє створення краєзнавчих музеїв у навчальних закладах, районної галереї минувшини і сьогодення, алеї спортивної слави, проведення щороку свята пам’яті генія музики П.І. Чайковського, районного звіту самодіяльних митців, Всеукраїнського сільського фестивалю мистецтв “Боромля”.

Щоб будувати сьогодення, треба знати свою власну історію, враховувати її уроки. Історія вчить лише того, хто хоче у неї вчитися. У книзі М.М. Артюшенка “Новітня історія Тростянеччини (1917-1945 рр.)” аналізується розвиток краю в непростий, і складний час. Її матеріали стануть у нагоді всім, хто цікавиться історією району.

Голова Тростянецької

райдержадміністрації М.Я. Березін.

5

Уже другий раз виборці округу обирають мене народним депутатом України. За ці роки я добре пізнав Тростянеччину. постійно зустрічаюся з її людьми, по можливості допо­магаю у вирішенні їхніх проблем. Край мені дуже подо­бається. Тут живуть працьовиті, добрі люди. Владні органі* постійно дбають про соціально-економічний розвиток регіо­ну. Не випадково останні роки район займає перше місце за рейтингом розвитку в області. Красивішими стають насе­лені пункти, розвивається підприємництво

У районі значну вагу приділяють патріотичному вихован­ню, гордості за свій район, область, державу. Своєрідно, на високому рівні проходять мистецькі свята, звіти художньої самодіяльності дошкільних навчальних закладів, шкіл, насе­лених пунктів. У кожній школі створено власний краєзнавчий музей. Увіковіченням історичної пам'яті багатьох поколінь краян стала Алея минувшини і сьогодення. У навчальних закладах постійно ведеться краєзнавча робота, за результа­тами якої шкільні колективи в обласному конкурсі “Свята спадщина“ посідають призові місця. Всеукраїнський

6

благодійний фонд “Благовіст — з Добром та Надією” започатку­вав п’ять щорічних премій за найкращі досягнення з крає­знавства у школах. Для учнів запроваджено вивчення курсу з історії краю. Завершено першу чергу реконструкції важ­ливої архітектурної пам'ятки — Круглого двору.

Виховання патріота України починається із любові до от­чого краю, до малої батьківщини, де людина народилася, за­кінчила школу і отримала путівку в життя. Але для того, щоб це робити, необхідно знати історію краю. Її вивчення повин­но базуватися на написаній історичній літературі. Важливим здобутком у культурному житті району став вихід книг М. М. Артюшенка “Історія Боромлі” і “Старожитності Тростянеччини”. Вітаю автора з написанням нової книги з історії району, яка охоплює драматичний і трагічний час із 1917 по 1945 рік: події періоду Української національно-демократич­ної революції, непу, примусового створення колгоспів, голо­домору, лихоліття Великої Вітчизняної війни... Монографія написана на глибокій джерельній базі, із небуття повернуто десятки історичних документів. Історичний період, висвітле­ний у публікації, надто складний, і ряд подій істориками тра­ктуються неоднозначно. Звичайно, автор має свою точку зору на ряд перипетій історичного процесу. Вважаю, що книга сприятиме вихованню історичної свідомості у людей, буде гарною підмогою для вчителів при вивченні історії краю.

Кандидат політологічних наук,

народний депутат України Г. П. Дашутін

7