18

Зм 1. Соціокультурний контекст вивчення соціальної мобільності.

Лекція 1. Основні поняття, що визначають соціальну мобільність

(2 год.)

1.1.Поняття соціальної стратифікації.

1.2. Основні виміри соціальної стратифікації

1.3. Історичні типи стратифікації

1.4. Сутність соціальної нерівності

1. Соціальна стратифікація.

Соціальна стратифікація - поняття, насамперед соціологічне, котре пояснює соціальне розшарування. У соціології наочно виявляється тісний зв’язок трьох фундаментальних понять соціології - соціальної структури, соціального складу та соціальної стратифікації. Соціальна психологія обов’язково додає ще два поняття: соціальний статус (положення, стан) та соціальна роль.

Соціальний статус - це сукупність прав і обов’язків людини, яка обумовлена її положенням у певній соціальній системі та ієрархії суспільних відносин. Соціальний статус відповідає на питання «хто він?» (вчитель, інженер, пенсіонер), а роль - на питання «що він робить?», «які соціально- типові аспекти поведінки проявляє?». Протягом тривалого виконання соціальної ролі у людини формується деяке уявлення про себе і закріплюються певні риси та властивості особистості.

Соціальна роль - відносно стійкий шаблон поведінки (дії, думки, почуття), що вироблений у даному суспільстві для виконання певної об’єктивної соціальної функції, для реалізації певного соціального статусу.

Соціальна структура виражається через сукупність статусів, а створюється суспільним поділом праці. У примітивному суспільстві мало статусів і низьким є рівень розподілу праці, у сучасному - безліч статусів і високий рівень організації розподілу праці.

У соціальній структурі статуси пов’язані один з одним функціонально. Через сукупність статусів визначається соціальний склад населення.

З погляду соціального складу, групи рівні одна одній й розташовані горизонтально (всі українці, жінки, інженери, домогосподарки рівні). Однак у реальному житті нерівність людей відіграє величезну роль. Нерівність - це критерій, за допомогою якого ми можемо розмістити одні групи вище або нижче інших. Соціальний склад перетворюється в соціальну стратифікацію - сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних шарів, зокрема, бідних, заможних, багатих (страта stratum - шар, верства).

Суспільство неоднаково оцінює значення й роль кожного статусу і групи. Сантехник або двірник цінуються нижче адвоката і міністра. Отже, високі статуси та люди, що їх займають, краще винагороджуються, мають більший обсяг влади, вище престиж їхнього заняття, більш високим має бути й рівень освіти.

2. Основні виміри соціальної стратифікації.

Чотири головних виміри стратифікації — дохід, влада, освіта, престиж. Вони вичерпують коло соціальних благ, до яких прагнуть люди, точніше сказати, каналів доступу до них. Соціальні блага, які високо цінуються, недоступні більшості людей і здобуваються завдяки доступу до грошей і влади, які, у свою чергу, досягаються завдяки високому рівню освіти й особистим якостям.

Таким чином, соціальна структура виникає із приводу суспільного поділу праці, а соціальна стратифікація - із приводу суспільного розподілу результатів праці, тобто соціальних благ. У такий спосіб виникає розташування соціальних страт за критерієм нерівного доступу до влади, багатства, освіти й престижу.

Перше повне теоретичне пояснення соціальної стратифікації надав американський вчений П. Сорокін, причому він підтвердив свою теорію за допомогою величезного емпіричного матеріалу, що простираєгься на всю людську історію.

Сорокін Питирим Олександрович (1889-1968) - американський соціолог російського походження, професор соціології Гарвардського університету, автор теорій соціальної стратифікації та соціальної мобільності.

Основні праці: «Система соціології» (1920), «Соціальна мобільність» (1925),

«Сучасні соціологічні теоріїл (1928), «Соціальна і культурна динаміка» (1937-1941), «Соціокультурна причинність, простір і час» (1943), «Американська сексуальна революція» (1956), «Основі тенденції нашого часу» (1964).

Дохід виміряються в рублях, гривнах або доларах, які одержує окремий індивід (індивідуальний дохід) або родина (сімейний дохід) протягом певного періоду часу, наприклад, одного місяця або року.

Освіта вимірюється числом років навчання в державній або приватній школі або вузі.

Влада вимірюється кількістю людей, на яких поширюється прийняте рішення (влада - можливість нав’язувати свою волю або рішення іншим людям незалежно від їхнього бажання). Рішення ректора університету поширюються на 10-15 тис. чоловік, а рішення бригадира на виробництві - на 7-Ю чоловік.

Три шкали стратифікації — дохід, освіта й влада - мають цілком об’єктивні одиниці виміру: долари, роки, люди.

Престиж - повага статусу, що існує в суспільній думці.

Порівняння даних за різні роки (1949, 1964, 1972, 1982) показує стійкість шкали престижу. Найбільшим, середнім і найменшим престижем у ці роки користувалися ті самі види занять. Юрист, лікар, викладач, учений, банкір, льотчик, міністр одержували незмінно високі оцінки. їхнє положення на шкалі змінюється незначно: наприклад, лікар в 1964 р. стояв на другому місці, а в 1982 - на першому, міністр відповідно займав 10 і 11 місця.

Належність до страти вимірюється суб’єктивними та об’єктивними показниками: суб’єктивний показник - відчуття причетності до даної групи, ідентифікації з нею; об’єктивні показники — дохід, влада, освіта, престиж. Так, наприклад, великий статок, високий рівень освіти, велика влада та високий професійний престиж - необхідні умови для того, щоб людину могли віднесли до вищої страти суспільства.

Страта - це соціальна верства людей, що мають подібні об’єктивні показники по чотирьох шкалах стратифікації.

Поняття стратифікації (stratum — шар, facio — роблю) прийшло в соціологію з геології, де воно позначає розташування шарів різних порід по вертикалі. Якщо зробити зріз земної кори на певну відстань, то виявиться, що під шаром чорнозему розташовується шар глини, потім піску і т.д. Кожний шар складається з однорідних елементів. Також і страта - вона включає людей, що мають однакові доходи, освіту, владу і престиж. Не існує страти, що включає високоосвічених людей, наділених владою, і безвладних бідняків, зайнятих непрестижною роботою. Багаті люди входять до однієї страти з багатими, а середні - із середніми.