3. Механізми соціальної мобільності.

Механізм інфільтрації (лат. просочування) у вертикальній мобільності. Для того щоб зрозуміти, як відбувається процес сходження, важливо вивчити, яким чином окремий індивід може перебороти бар’єри і границі між групами і підніматися нагору, тобто підвищувати свій соціальний статус. Це прагнення досягти більш високого статусу обумовлено мотивом досягнення, який у тому або іншому ступені є в кожного індивіда та пов’язаний з його потребою домагатися успіхів і уникати невдач у соціальній сфері. Актуалізація цього мотиву породжує силу, з якою індивід прагне до досягнення вищої соціальної позиції або до того, щоб утриматися на наявній і не скотитися вниз. Реалізація сили досягнення залежить від багатьох причин, зокрема від ситуації, що складається в суспільстві. Аналіз проблем, що виникають при реалізації мотиву досягнення, корисно розглядати, користуючись термінами й ідеями, висловленими К. Левіним в його теорії поля.

Для того щоб досягти більш високого статусу, індивід, що перебуває в групі з більш низькими статусами, повинен подолати бар’єри між групами або стратами (шарами). Індивід, що прагне потрапити в більш високу статусну групу, має певну енергію, спрямовану на подолання цих бар’єрів, що витрачається на проходження відстані між статусами більш високої й більш низької груп. Енергія індивіда, що прагне до більш високого статусу, знаходить вираження в силі Р, з якою він намагається подолати бар’єри перед вищим шаром. Удале проходження бар’єра можливо тільки в тому випадку, якщо сила, з якої індивід праг не досягти високого статусу, буде більше сили відштовхування.

Відповідно до теорії поля сила, з якою індивід може пробитися у верхній шар, дорівнює

Р= V рі/L*К, де

Р – сила, з якою індивід проникає в групу з нижчим статусом;

V- валентність, що обумовлюється силою привабливості для індивіда даного результату. У випадку негативної валентності сила буде спрямована на те, щоб уникнути більше високого статусу;

Рі – потенціал індивіда, що включає в себе ресурси, які він може використовувати при досягненні більше високого статусу. До таких ресурсів можуть відноситися освіта, походження, зв’язки, гроші й багато чого іншого.

К – коефіцієнт конкуренції коливається в межах від 1 до 0.

L – соціальна дистанція між двома статусними шарами або групами.

Вимірявши силу, з якої індивід прагне проникнути у верхній шар, можна з певною ймовірністю прогнозувати його попадання туди. Імовірний характер інфільтрації обумовлений тим, що при оцінці процесу варто враховувати постійно мінливу ситуацію, що складається з багатьох факторів, у тому числі з особистісних відносин індивідів.

4. Характеристики соціальної мобільності.

Для кількісної оцінки процесів мобільності звичайно використовують показники швидкості та інтенсивності соціальної мобільності. Під швидкістю мобільності розуміється «вертикальна соціальна дистанція або число страт - економічних, професійних або політичних, які проходить індивід у його русі нагору або вниз за певний проміжок часу». Наприклад, якомусь індивідові протягом трьох років після закінчення інституту і початку роботи зі спеціальності вдається обійняти посаду завідувача відділом, а його колезі, що закінчив інститут разом з ним, - посаду старшого інженера. Очевидно, що швидкість мобільності вище в першого індивіда, тому що за зазначений проміжок часу він пройшов більше статусних рівнів. З іншого боку, якщо який-небудь індивід у результаті сформованих обставин або особистої слабості з високого суспільного становища скочується на дно суспільства, то говорять, що в нього висока швидкість соціальної мобільності, але спрямована вона донизу по статусній ієрархії.

Під інтенсивністю мобільності розуміється число індивідів, що змінюють соціальні позиції у вертикальному або горизонтальному напрямку за певний проміжок часу. Число таких індивідів якої-небудь соціальної спільності дає абсолютну інтенсивність (загальність) мобільності, а їхня частка в загальній чисельності даної соціальної спільності показує відносну мобільність. Наприклад, якщо ми будемо рахувати кількість індивідів у віці до 30 років, розлучених і таких, що перейшли в інші родини, то мова йтиме про абсолютну інтенсивність горизонтальної мобільності в даній віковій категорії. Якщо ми будемо розглядати відношення числа індивідів, що перейшли в інші родини до чисельності всіх, у віці до 30 років, то мова йтиме про відносну соціальну мобільність у горизонтальному напрямку.

Часто виникає необхідність розглянути процес мобільності з погляду взаємозв’язку її швидкості й інтенсивності. У цьому випадку використовується сукупний індекс мобільності для даної соціальної спільності. Таким шляхом можна, наприклад, зрівняти одне суспільство з іншим з метою з’ясування, у якому з них, або в який період мобільність за всіма показниками вище. Такий індекс може бути розрахований окремо по економічній, професійній або політичній області діяльності.

Соціальна стратифікація однієї й тої ж висоти, а також того самого профілю може мати різну внутрішню структуру, викликану розходженнями в інтенсивності та швидкості горизонтальної й вертикальної мобільності. Теоретично може існувати стратифіковане суспільство, у якому вертикальна соціальна мобільність дорівнює нулю. Це значить, що усередині такого суспільства відсутні сходження вгору і вниз, не існує ніякого переміщення членів цього суспільства, кожний індивід назавжди прикріплений до того соціального шару, у якому він народжений. У такому суспільстві оболонки, що відокремлюють один шар від іншого, абсолютно непроникні, у них немає ніяких «отворів» і немає ніяких сходів, крізь які і по яких мешканці різних шарів могли б переходити з одного поверху на іншій. Такий тип стратифікації можна визначити як абсолютно закритий, стійкий, непроникний або як нерухливий.

Теоретично протилежний тип внутрішньої структури стратифікації однієї й тої ж висоти, а також того самого профілю - той, у якому вертикальна мобільність надзвичайно інтенсивна і носить загальний характер. Тут перетинка між шарами дуже тонка, з великими «отворами» для переходу з одного поверху на іншій. Тому, хоча соціальний будинок також стратифікований, як і соціальний будинок нерухливого типу, мешканці різних шарів постійно міняються; вони не залишаються подовгу на тому самому «соціальному поверсі», а за допомогою величенних сходів вони пересуваються «нагору і вниз». Такий тип соціальної стратифікації може бути визначений як відкритий, пластичний, проникний або мобільний. Між цими основними типами може існувати безліч середніх або проміжних типів.