- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
Улітку 1942 року був перший набір молоді на роботу в Німеччину. Зі спогадів Ольги Павлівни Колінько: “Багатьох хлопців та дівчат німці та поліцаї ганяли до Охтирки на облік. Вивозили до Німеччини зі ст. Смородине. У дорогу давали по хлібині. Довго їхали. Перша зупинка була у Кракові, давали гороховий суп. Друга зупинка у Німеччині - робили дезінфекцію (мили, мазали, прискали). Потім їхали далі. І ось поїзд зупинився. Нас почали виганяти з вагонів. Кожному прикололи номер, по якому німці вибирали собі робітників. Давали небагато хліба. Потрапила я до фермерів. В основному працювала на фермі: годувала свиней, доїла корів, відтоплювала сир у чанах. Також заготовляла корми. Разом зі мною працювали німці, які часто ображали мене, забирали їжу. Господарка була гарною жінкою, але російською мовою нічого не розуміла. Я поскаржилась перекладачу, який розповів все поліцейському і той розігнав німців. Через деякий час на ферму привезли ще Ганну із Західної України, і ми разом з нею працювали до самого звільнення. У 1945 році містечко, в якому я перебувала, бомбили американці.
Під час бомбардувань ховались у підвалах. Одного разу вночі в будинок господарки увійшли американські солдати, а німці ввечері відступили з містечка“.
Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
22 червня 1941 року мій батько пішов у Боромлю на базар. Там почув, що почалася війна. Його в перші дні війни забрали на фронт, з війни він не повернувся.
До 1943 року була вдома. Коли прийшли німці, зібрали збори, вибирали старосту.
260
Сказали, ідо як не знайдуться охочі на посаду, перестріляємо всіх чоловіків.
Сергій Почкун і згодився. У 1943 році дівчат і хлопців 1925 року забрали в Німеччину, молодших ганяли на заводи. Забрали нас після Трійці, відвезли у Круглий двір. У мене вже тоді дуже боліла нога, і мене залишили в Конотопі в лазареті. Мій дядько був полковником, і десь перебував у партизанах. Я хотіла, щоб він мене викрав зі своїми хлопцями та не могла добитися, де він.
Доки лежала в лазареті, мало не померла від дизентерії. Трохи мене підлікували і з боромлянами, і жигайлянами відправили до Німеччини. Дівчата деякі були мені знайомі - Галя Савочка, Віра. Віра десь знайшла яйця сирі, змусила мене випити, змушувала їсти, бо я була дуже слаба.
Везли в вантажному поїзді. У Німеччині потрапила у село до бауера вдвох із Галею, але до різних хазяїв. Будинок у хазяїв гарний. Я спала на другому поверсі. Дали поїсти каву, хліб з маслом. На ніч заперли, щоб не втекла. Я всю ніч проплакала, дивлячись у вікно на схід.
Вранці показали мені господарство, розповіли, що я повинна робити. Саме була неділя, то в обід повели мене до подруги. У моєї хазяйки було 5 дорослих дітей.
Так я й працювала по господарству, у жнива на полі. Німці видали нам взуття дерев’яне - кльоци. Хазяйчин син кимось був у таборі, то коли приїхав у гості, невістка Ельза принесла мені черевики, шкарпетки, одяг. У тих кльоцах я й не ходила.
Коли американці звільнили нас, ми зібралися разом, такі як я, і пішли на схід. Весь одяг я залишила, але на дорогу дали мені 100 марок. Дійшли до річки Одер. Там був зібраний табір. Американці перевозили через річку на понтонному мосту. Було страшно. Вранці машинами повезли у м. Кельн ; військове містечко, де було
261
10000 чоловік. Раз на добу варили їсти. Там зустріла земляка з Криничного. Були там довго, додому повернулися аж восени 1945 року.