- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Репресії 30-х років
Встановлення одноосібної влади Й. Сталіна, перетворення держави в тоталітарну було неможливим без масових репресій. Це було характерним для всіх диктаторів. Та за масштабами Й. Сталін перевершив усіх. У народі улюбленою була пісня, слова якої говорили "я
211
другой такой страны не знаю, где так вольно дышит человек...” Так, людина могла лише вільно дихати повітрям. А інше все перебувало під жорстоким контролем. За неповними даними, у 30-х роках у Тростянецькому районі було репресовано біля 300 чоловік. Нижче ми наводимо лише три справи. їх вибрано не випадково: аналіз не піддається здоровому глузду.
Справа Василя Трохимовича Дідуренка
Що. в ній переважило, коли невігласи від правосуддя зважували, хто ти насправді - друг чи ворог Радянської влади? Невже те, що з юних літ пізнав смак солоного поту, власноруч заробленого шматка хліба? Чи, може, те, що в одній із червоних лав легендарного командира Кінної-2 Миронова вів свою роту на останнє укріплення Врангеля в Криму? Сьогодні знаємо, що лиха коса репресій настигла Миронова одним із перших, одразу ж після громадянської війни. Тож єжовські поплічники не вельми церемонилися із тим, хто воював під керівництвом командарма. А може, відіграло лиху роль те, що тітка його дружини Ганна Гнатівна Гаврилович, організатор одного з перших марксистських гуртків у Сумах, член московської організації “Іскра”, яку добре знала й шанувала Н. К. Крупська, в 1936 році була теж репресована, відправлена в заслання у Кизил-Орду, на той час забуте богом і людьми невелике казахське містечко? Ні, фатальними, мабуть-таки, виявилися свідчення заарештованого ж тоді керуючого трестом “Хармаслопром” М. М. Колодька, який буцімто завербував Дідуренка до антирадянської боротьбистської організації. Зізнавались тоді всі - перший секретар Харківського обкому партії, голова облвиконкому, керуючий трестом. А в чому було зізнаватися Василю Трохимовичу? Як можна було погодитися із звинуваченням на
212
зразок: домагався прийняття занижених планів із закупівлі молока з тим, щоб легко їх виконувати. Наступного ж року приймав завищені, а, значить, і невиконанні завдання і цим завдавав значних економічних збитків? Або з тим, що ніби був членом якоїсь націоналістичної фашистської організації, яка ставила за мету повалення Радянської влади на Україні.
Протокол допиту вів молодий лейтенант держбезпеки Липко. На другій сторінці руда, вицвіла під невблаганним впливом часу, пляма. Походження її не викликає сумнівів: кров. Не хотів, імовірніше за все, визнавати себе винним у не скоєних злочинах червоний директор. Метод впливу на незговірливих у таких випадках був випробуваний: тортури, погрози.
Меткий слідчий добре знав свою чорну справу. 29 грудня 1937 р. обвинувачувальний висновок затверджують безпосередній начальник Липка лейтенант державної безпеки Федоров та заступник начальника Харківського управління НКВС Рейхман. Незабаром обох останніх спіткала така ж жахлива доля, яку вони приготували Колодькові, Дідуренкові та багатьом іншим. Організатори репресій не любили зайвих свідків.
30 грудня справу Василя Трохимовича розглядає Військова колегія Верховного суду. Вона не обтяжувала себе пошуком доказів, пом’якшуючих обставин, допитом свідків. Стандартний бланк протоколу закритого судового засідання, де передбачено навіть необхідні для такого випадку формулювання, звороти, висновки, запитання. Увесь процес засідання трибуналу умістився в семи машинописних рядках. Вирок - найвища міра покарання. Кати поспішали, не бажали гаяти жодної години, адже їх “чекали” нові жертви. Вирок датований 30 грудня, а вже наступного дня В.Т. Дідуренка не стало.
У 1960 році він був реабілітований.141
213
Восени 1929 року ОДПУ оголосило про викриття ще однієї підпільної анти радянської організації - “Спілки визволення України" (СВУ). У березні 1930 року відбувся судовий процес над 45 видатними діячами української національної інтелігенції, яких звинуватили в намірах реставрувати буржуазно-поміщицький лад в Україні шляхом повстання. Більшість зізнань слідчі ДПУ отримали шляхом фізичного і психологічного тиску на заарештованих.
Внаслідок фальсифікації документів та нечуваного насильства заарештованих було засуджено на різні строки ув’язнення, але згодом 13 із них були розстріляні за рішенням різноманітних “трійок". Крім того, у республіці було репресовано біля 5 тис. чоловік. У 1989 році усіх засуджених у справі СВУ було реабілітовано за відсутністю складу злочину.
Постає питання: причому тут Боромля і Тростянецький район? Але це лише на перший погляд. Хвилі Харківського процесу дійшла до Тростянеччини.
Із матеріалів слідства 1932 року:
... На Україні членів СВУ нараховується до 5 тисяч чоловік. У Боромлі членами цієї організації є 20-50 жителів. Члени організації також є у містах Суми та Охтирка. Організатори перебувають у Польщі, вони приїздили до Боромлі. Боромляни, члени організації, збирають зброю. Вже є кулемет, який був закопаний у землі з часу громадянської війни, бомби, рушниці. Штаб організації знаходиться в лісі біля Сум. Там є навіть одна гармата. Її члени отримували щомісячно 150-250 крб. платні. Завдання організації - підтримати шляхом збройного повстання виступ у центрі з метою поваленні радянської влади. Було притягнуто до відповідальності біля 15 чоловік. Сфабриковано справу. Характерним
214
є те, що майже всі “учасники підпільної організації” були за соціальним становищем із селян-бідняків і лише деякі із середняків. Застосовані фізичні міри і психологічний тиск дали свої наслідки. Майже всі давали необхідні для слідства зізнання: ’‘по существу заданных мне вопросов и предъявленных обвинений о том, что я состою в контрреволюционной организации, могу показать следующее: желаю чистосердечно раскаяться и просить прощения перед Советской властью...”
Більшість “учасників” підпільної організації до суду не притягувалася. Але декілька чоловік пройшли суд трійки, зокрема Степан Васильович Сумцов і Сидір Кирилович Ніколаєнко були засуджені трійкою до п'яти років ув’язнення в концтаборі за участь у таємній повстанській організації. Вони були реабілітовані у 1989 році.142