- •Історія тростянеччини
- •Isbn 966-8694-00-7
- •Охрещені історією
- •Переписи населення
- •Тростянець: село, селище, місто
- •Революційні події у нашому краї
- •Боротьба із німецькими окупантами чому з’явилися німці в україні
- •Другий комуністичний полк
- •Позиція тростянецької волосної ради стосовно миру з німеччиною
- •Страйк робітників цукрового заводу
- •Юнацький загін у боромлі
- •Тростянецький партизанський загін
- •1919 Рік: відновлення радянської влади і наступ армії денікіна
- •1920 Рік: перехід до мирного життя перші кроки радянської влади
- •Жигайлівські комунари
- •Проти білополяківі врангеля
- •Аналіз розвитку господарства у 1920 році стан сільського господарства
- •Базари і ярмарки
- •Землекористування
- •Партія і влада
- •Комсомол
- •Комуни і артілі
- •Комуна в Семереньках
- •Промисловість
- •Торгівля
- •Червонотростянецька лісова дослідна станція (1923-1945 рр.)
- •Як створювалися колгоспи (Із спогадів жителів) боромля
- •Гребениківка
- •Машкове
- •Семереньки
- •Печинська республіка
- •Проведення суцільної колективізації
- •Софія григорівна косиця – знатна ланкова з буймерської сільради
- •Не відстанемо від Марії Демченко та Софії Косиці
- •Зобов’язання ланкових
- •Дамо 500
- •Буду “тисячницею”
- •Передовий бригадир василь микитович бублай
- •Результати роботи машинно-тракторних станцій
- •Півненківська мтс
- •По Боромлянській мтс
- •Доярки:
- •Тваринники:
- •Свинарі:
- •Підсумки роботи колективних господарств
- •Голодомор 1932 - 1933 рр. Причини голоду
- •Напередодні голоду
- •Тільки у 9 стопудників 2-ої й 4-ої земгромад с. Боромлі виявлено прихованих 354 пуд. Хліба
- •Хліба не здала й “виправдовується”:
- •(На увагу партосередку д.О.).
- •5 Мішків пшениці закопав на городі.
- •Ховав хліб у клуні, на хаті
- •Зривників хлібозаготівель — суворо засуджено
- •Насіннєвої позики!”
- •Червона дошка
- •Чорна дошка
- •Організація голодомору
- •Вимагаємо судити Ілька Буденного, як ворога народу
- •Десятки пудів хліба приховали в... Горшках.
- •До позбавлення волі — злісних нездавців
- •До суду приховувачів хліба
- •Господарство району
- •Загальна характеристика
- •Цукровий комбінат
- •Деревообробний комбінат
- •Залізничний транспорт
- •Соціально-економічний розвиток тростянця наприкінці 30-х років
- •Репресії 30-х років
- •Справа Василя Трохимовича Дідуренка
- •Доля криничненського священика
- •Окупаційний режим
- •Підприємства поминають працювати
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •У Тростинці
- •Селяни країни!
- •Цього ніколи не забудемо
- •Звернення
- •Варварство
- •Трагедія чернеччини
- •Чотири ганни
- •Гірка доля остарбайтерів
- •Спогади жительки с. Люджі ольги павлівни колінько
- •Спогади жительки с. Криничного катерини ягорівни багило
- •Спогади жительки с. Криничного любові крупені
- •Спогади жительки с. Боромлі єлизавети лаврентієвни громової
- •В’язні концентраційних таборів
- •Черкашин олексій семенович
- •Вороняк петро михайлович
- •Тимофєєв тимофій йосипович
- •Басов федір митрофанович
- •Осуд зрадників
- •Рух опору організація партизанського руху
- •Білківське підпілля
- •Партизанська група з дернової
- •Ницахські партизани
- •Жигайлівська підпільна група
- •Харківський партизанський загін їм. Котовського
- •У лісах біля мащанки
- •Комсомольське підпілля
- •Звільнення від окупантів перше звільнення району від німецько-фашистських загарбників
- •Зіна лунко
- •Загальна характеристика боїв за остаточне звільнення району
- •Визволення жигайлівки, дернового, ницахи
- •Бої за гребениківку
- •Бої за тростянець
- •Слово про героїв – визволителів м.Тростянця
- •Звільнення села боромлі
- •Звільнення с. Білки
- •Село новгородське в роки великої вітчизняної війни
- •Війна продовжувалася...
- •Герої радянського союзу
- •Боєв іван капітонович
- •Борисенко михайло петрович
- •Кривоніс микола якович
- •Куц олександр михайлович
- •Левченко григорій іванович
- •Овчаров степан полікарпович
- •Скринько василь григорович
- •Тимченко петро сергійович
- •Шаповал григорій савелійович
- •Шульга семен никифорович
- •Яковенко ілля якович
- •Яковлєв тимофій якимович
- •Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
- •Шимко сергій васильович
- •Повні кавалери ордена слави дудко федір іванович
- •Рудь олексій васильович
- •Удодов федір матвійович
- •Вони нагороджені трьома медалями “за відвагу”
- •Бриченко сергій васильович
- •Гаврилін костянтин іванович
- •Новіков володимир петрович
- •Учасники параду перемоги
- •Арнаутов олександр трохимович
- •Головченко михайло тихонович
- •Лазарєв юрій гнатович
- •Ноздрін митрофан моїсейович
- •Сотніков іван федорович
- •Стояновський федір пилипович
- •Храмцов іван васильович
- •Переможці
- •Початок відбудови народного господарства району
- •Розділ IV розвиток культури створення нової радянської школи
- •Боромлянська зразкова школа
- •Охорона здоров’я
- •Заклади культури
- •Відзначення пролетарських свят
- •Художня самодіяльність
- •Звукове кіно в тростянці
- •Тростянецький стадіон
- •Тростянецькі газети
- •Схвалення сталінської конституції
- •Знищення маєтку графа толстого
- •Кіномитєць арбо олександр степанович
- •Художник борисенко павло федорович
- •Композитор верещагін роман іванович
- •Художник 3 жигайлівки власовський костянтин іванович
- •Доктор історичних наук гудзенко пантелеймон петрович
- •Доктор технічних наук добровольський віктор опанасович
- •Вчений у галузі лісівництва жуков анатолій борисович
- •Мистецствознавець йосипенко микола кузьмич
- •Генерал-лейтинант кириченко василь дмитрович
- •Заслужений лікар української pcp марков андрій степанович
- •Академік погребняк петро степанович
- •Доктор історичних наук серебряков михайло васильович
- •Михайло хвильовий - талант, що прагнув до зірок
- •Роздуми...
- •Джерела та література
- •Артюшенко Микола Миколайович новітня історія тростянеччини
- •42600, Сумська обл., м. Тростянець, вул. Горького, 32.
Яковлєв тимофій якимович
Тимофій Якимович Яковлєв народився 25 лютого 1926 року в с. Ницасі Тростянецького району в селянській сім’ї, У 1940 році закінчив семирічну школу. Коли фашисти окупували село, став вірним помічником партизанів, виконував їхні завдання. Був заарештований за підозрою у розповсюдженні антифашистських листівок. Стійко тримався на допитах, і через відсутність доказів звільнений. У серпні 1943 року, коли Ницаху визволили радянські війська, пішов на фронт. Воював на 1-му і 3-му Прибалтійських, 1-му Білоруському фронтах. Був поранений.
Взимку 1945 року бої точилися на західному березі Віспи.
14 січня підчас наступу наших військ, перебуваючи
390
в перших рядах атакуючих, молодший сержант Яковлєв вогнем станкового кулемета ліквідував дві німецькі вогневі точки, що заважали успішному просуванню радянських підрозділів. У цей день відважний кулеметник знищив близько 50 гітлерівців.
Через деякий час в районі Дзембово Тимофій Яковлєв одним із перших увірвався з кулеметом у
траншею противника і почав поливати свинцем фашистів. Коли закінчились патрони, хоробрий воїн вихопив кинджал і кинувся на гітлерівців. На допомогу приспіли бойові товариші. Ворог був розгромлений.
На підступах до міста Шнайдемюль противник кілька разів контратакував наші позиції, але безуспішно. І в цих боях молодий кулеметник знищив не один десяток фашистських солдатів та офіцерів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року молодшому сержанту 447-го стрілецького
391
Пінського полку 397-ї Сарненської Червонопрапорної ордена Кутузова II ступеня стрілецької дивізії Тимофію Якимовичу Яковлєву за відвагу і мужність, виявлені в боях із німецько-фашистськими загарбниками, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
У 1949 році Яковлєв закінчив Ленінградське артилерійське училище. Тривалий час підполковник Т. Я. Яковлєв був викладачем Сумського двічі Червонопрапорного Вищого командного артилерійського училища імені. М.В.Фрунзе.207
Кавалери ордена леніна веселовський василь прокопович
Василь Прокопович Веселовський народився в селі Боромлі у селянській сім’ї в 1920 році. Тут закінчив семирічну школу. У другій половині тридцятих років здобув середню освіту. Він добре вчився і користувався авторитетом як серед учнів, так і вчителів. Це дало можливість закінчити перед війною Сумське артилерійське училище.
Василь Веселовський зустрів війну у званні лейтенанта-артилериста і пройшов її від першого до останнього дня. Своєю хоробрістю і прикладом запалював на подвиги солдатів і офіцерів.
Брав участь у десятках великих і малих боїв.
Майстром. вогню, відмінним артилеристом знали гвардійці лейтенанта Василя Веселовського. Він виріс на благодатній українській землі, бачив рідну землю в мирні дні: весняним цвітом квітли сади, шуміли тополі, на полях чулися мелодійні пісні України. Де б він не був, він пам’ятав чистенькі біленькі хатини, веселих дівчат, мудрих стариків із посивілими, донизу опущеними вусами.
392
Він бачив Україну у вогні пожеж. Бачив спалені села, облиті бензином, палаючі тіла літніх людей, жінок і дітей. Попіл і бездиханні тіла - все, що залишилося.
Ось опис лише одного бою.
Штаб передав короткий наказ: “За будь-яку ціну утримати взятий рубіж!” Саме будь-якою ціною, бо на одну батарею Веселовського йшло більше двадцяти німецьких танків... Треба було загинути в нерівному бою або чудом вистояти проти озвірілого натиску сталевих хижаків.
Веселовський дочекався наближення танків і наказав викотити всі гармати на пряме попадання і вщент розстрілювати ворога... Стояти до останнього, стояти на смерть, - так наказав він усім воїнам. Біля першої гармати стояв сам Веселовський, і по його вихідних даних для вогню пролунав перший постріл із гармати, яка стояла на полі, біля низькорослих кущів.
Перший танк запалав... Німці зосередили вогонь на
393
гармату Веселовського. Але з лівого флангу знову пролунав постріл, другий - і знову спалахнув ворожий танк. Бій продовжувався декілька годин. Веселовський залишився біля гармати. Він був поранений, але не зрушив з місця. Атака німців, завдяки його стійкості, була зірвана. На полі битви залишилося чотири підбитих ворожих танки і одна самохідна гармата.
За цей подвиг Василь Веселовський був нагороджений орденом Леніна.
Василь Прокопович закінчив війну в 25 років у званні підполковника. Поряд із орденом Леніна був нагороджений орденом Вітчизняної війни першого ступеня, двома орденами Червоного Прапора та багатьма медалями.
Із Веселовським зустрічався відомий поет П. Т. Тичина. У період війни вийшла невелика книжка його віршів. Тичина, зокрема, писав:
Он, как никто, воюет ловко,
О нем сказать одно могу:
Там, где воюет Веселовский,
Совсем невесело врагу.
Після закінчення війни він закінчує з золотою медаллю військову академію імені М.В.Фрунзе, продовжує службу у військах, отримує звання полковника, деякий час працює викладачем у Сумському артилерійському училищі. Після демобілізації обирається секретарем парткому Держплану України, проводить велику військово-патріотичну роботу.