6. Середовище і специфіка фінансової діяльності тнк: джерела фінансування, управління грошовими потоками та взаємодія тнк з світовими фінансовими інститутами.

ТНК – єдине економічне групування підприємств різної державної належності, що здійснюють свою діяльність, керовану з єдиного центру на території кількох країн на основі їх національного законодавства.

середовище складається з трьох основних елементів:

• цінні папери (фінансові та прямі інвестиції або фінансові активи);

• фондові (фінансові) ринки;

• фінансові посередники (фінансові інститути).

В усьому світі основним джерелом фінансування ТНК є нерозподілений прибуток, а не зовнішнє фінансування (у формі боргу або емісії акцій). У зовнішньому фінансуванні переважають банківські кредити, а не інструменти ринку цінних паперів, хоча в окремих країнах саме фондовий ринок розглядається як основне джерело фінансових ресурсів для корпорацій. Залучення коштів через ринок цінних паперів здійснюється найбільшими корпораціями.

Основним джерелом коштів для ТНК є внутрішньофірмові позики, позики головної компанії своїм філіям, дивіденди, роялті, купівля-продаж товарно-матеріальних запасів, потоки акцій від головної компанії до філій.

В організаційній структурі більшості ТНК виділяють три основні блоки:

• фінансово-економічний;

• індустріально-промисловий;

• торговельно-комерційний.

Фінансово-економічний блок — це мережа кредитно-фінансових установ: комерційні банки, страхові, інвестиційні, лізингові, фінансові, пайові, трастові, пенсійні фонди й компанії. Головне завдання фінансової складової ТНК — залучення й акумулювання фінансових коштів. Здійснення фінансово-кредитної діяльності в міжнародних масштабах передбачає наявність у структурі ТНК банківського об'єднання, що має розгалужену систему філій і відділень.

міжнародні корпорації використовують «міжнародну систему управління готівкою» . її суть полягає в тому, що ТНК організовують внутрішньофірмові грошові потоки таким чином, щоб максимально знизити податки, втрати від неналежної кон'юнктури, сильної інфляції, зниження курсу валюти.

виділяють такі основні канали переміщення коштів усередині ТНК.

• прямий переказ капіталу;

• переказ дивідендів;

• плата за послуги (управлінські, науково-дослідницькі та ін.);

• плата за ліцензії;

• внутрішньофірмові кредити;

• внутрішньофірмове страхування.

ТНК найактивніше співпрацюють з такими організаціями:

1. Спеціальні інститути ООН: МВФ, МБРР, ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД;

2. Паризький клуб країн-кредиторів — неформальна організація промислово розвинених країн, де обговорюються проблеми врегулювання, відстрочення платежів з державного боргу країн;

3. Лондонський клуб кредиторів, спроможний врегулювати приватну зовнішню заборгованість країни-боржника.

Міжнародні фінансові інститути й ТНК об'єднують зусилля світового співтовариства з мстою стабілізації міжнародних фінансів і світової економіки, здійснюють міждержавне валютне й кредитно-фінансове регулювання, спільно виробляють і координують стратегію і тактику світової валютної та кредитно-фінансової політики.