36. Оцінка проблем взаємодії України з сот. Система регулювання зовнішньоторговельної діяльності в Україні.

16 травня 2008р. Україна стала повноправним членом СОТ.

З моменту вступу Укра у СОТ були задекларовані такі переваги:

• одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 152 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі;

• зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

• отримання можливості захисту інтересів укр виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів СОТ;

• набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення ЗВТ з ЄС ;

• скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС;

• доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини; забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг.

Поряд з низкою переваг існували певні ризики від приєднання України до СОТ:

• загострення конкуренції на внутрішньому ринку, 

• необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції,

• досить важливою проблемою для окремих галузей може стати зменшення їх прямої підтримки з боку держави.

Варто розглянути, що саме на сьогодні реально змінилось. Вплив світової економічної кризи ускладнює оцінку ефектів вступу до СОТ для зовнішньої торгівлі товарами України, але можна відзначити деякі позитивні надбання другого року членства України у СОТ:

− відсутність кількісних обмежень експорту, які не відповідають вимогам СОТ, стимулювала нарощування експортних поставок зернових, олійних культур, а також соняшникової олії – призвело до впровадження нульового експортного мита на олію, що дозволило налагодити масове виробництво та експорт олії), які демонструє аграрна галузь під час фін кризи;

− відміна квотування на ринках ЄС, ускладнення процедур антидемпінгових розслідувань та встановлення додаткових обмежень значною мірою сприяли просуванню продукції металургійної галузі (суперечливим є зменшення з 30 до 10 євро/т експортного мита на брухт: позитив - зростання експорту; негатив- неконтрольований вивіз сировини, що застосовується в українському виробництві);

− прогнози щодо масованого увезення продовольчих товарів «низької якості» внаслідок лібералізації митного режиму імпорту у результаті вступу України у СОТ, як у перший, так і у другий рік її членства, не виправдались (хоча в перспективі експерти прогнозують суттєве збільшення закордонної генетично-модифікованої продукції на внутрішньому ринку);

− зовнішньоторговельне сальдо у перший рік членства країни у СОТ було негативним та становило 11,2 млрд. дол. США, у другий рік відбулося поліпшення показника до мінус 5 млрд. дол. США, тобто воно скоротилося на 6,2 млрд. дол. США.;

− факт приєднання України до СОТ означає, що країна приймає систему зобов’язань та правил СОТ, які мають стати складовою частиною при формуванні державної політики. Це, в свою чергу, поліпшує привабливість та прозорість українського ринку. Прикладом тому є ситуація, коли український Уряд спочатку у 2009 році запровадив додаткове 13-відсоткове імпортне мито, але після визнання Генеральною радою СОТ подібних заходів такими, що суперечать правилам Організації, Уряд був вимушений відмінити їх (залишивши тільки на автомобілі та холодильники)..

Не виправдались сподівання щодо суттєвого здешевлення автомобілів високої якості. Зменшення митних ставок з 25% до 10% відбулося лише для суб’єктів ЗЕД, тоді як для фізичних осіб вони залишаються у межах 25% (плюс встановлений обов’язковий транспортний збір 10%).

Перепони щодо експорту хімічної продукції, зернових культур лежать в основі показників якості, відповідності екологічним нормативам і стандартам. Україна вже встигла ще раз порушити норми СОТ, встановивши квоти на експорт зернових (хоча експерти вважають, що в цьому не було жодного економічного сенсу – лише політика). Водночас покарання з боку СОТ може наступити лише якщо хтось з членів Організації подасть скаргу, де пояснить, як дії України нашкодили йому. Таких скарг ще не було, отже Україна у справі зернових квот залишається без покарання.

Система регулювання ЗЕД України базується на «основному законі» цієї сфери «Про ЗЕД» від 1991 року. +закон «Про Єдиний митний тариф» (відповідно до умов вступу до СОТ). +Також при перетині кордону діє закон «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» - на транспортні засоби, контейнери тощо.

В регулюванні імпортної операції діє ПДВ, а при експортній операції цей податок повинен компенсуватися державою (зараз йде розмова про повну автоматичність цього процесу).

Нетарифні обмеження – найбільш об’ємний пункт щодо регулювання перетину товарів через український кордон. До першої групи – паратарифних заходів можна віднести митні доплати, додаткові збори, внутрішні (зрівняльні) податки і збори, декретована митна оцінка. Друга група стосується контролю над цінами: адміністративне фіксування цін, «добровільне» обмеження експортних цін, ковзні збори, антидемпінгові заходи, компенсаційні заходи. Група фінансових заходів включає в себе вимоги попередньої оплати вартості імпорту, множинні валютні курси, офіційні обмеження на нагромадження іноземної валюти, відстрочки платежів. Окремою групою виступають заходи автоматичного ліцензування. Важливу роль у веденні ЗЕД грають заходи кількісного контролю, неавтоматичне ліцензування, квотування, заборона на імпорт певного товару, угоди про обмеження експорту, специфічні кількісні обмеження для підприємств. Також ДУЖЕ важливою складовою системи регулювання є класифікатор товарів ЗЕД – це є принциповим для укладання будь-якого контракту та оплати митної вартості товару. І не можна забувати про заборони, вимоги та стандарти, що можуть діяти на певну імпортовану або експортовану продукцію.